Рішення № 74450898, 31.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2018 року № 826/2842/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у місті Києві третя особаЦентральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Українипро визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Центральне міжрегіональне управління з питань кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відмова відповідача є незаконною, оскільки законодавство не передбачає набуття права на пенсію за вислугою років за наявності виключно календарної вислуги.

У строк, встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач відзиву на позов не подав.

За таких обставин розгляд і вирішення справи суд здійснює на підставі лише наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України «По особовому складу» №70/ОС-17 від 15.05.2017 року ОСОБА_1 звільнений звільнений зі служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів).

Згідно витягу з наказу та послужного станом на день звільнення вислуга позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції України складає:

- в календарному обчисленні - 19 років 09 місяців 00 днів;

- у пільговому обчисленні - 27 роки 01 місяць 10 днів.

Після звільнення ОСОБА_1 Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України було підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві подання та всі необхідні матеріали дл призначення пенсії позивачу.

Листом №2218/03 від 19.01.2018 року відповідач повідомив ОСОБА_1, що останньому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю календарної вислуги, необхідної для призначення йому пенсії за вислугу років.

Позивач вважаючи відмову протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з п. "а" ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

До вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до ст. 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 17-2 Закону обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі по тексту - Порядок).

Згідно з п.п. "г" п. 3 вказаного Порядку, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.

Відповідно до послужного списку, позивач у період з 15.08.1997 по день звільнення проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі на посадах рядового та середнього складу.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимог про призначення пенсії, ГУ ПФУ у місті Києві посилається на те, що при призначенні пенсії за вислугою повинна враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Тому, оскільки позивач на дату звернення із заявою мав календарну вислугу меншу, ніж 23 роки, то він не має права на призначення такої пенсії в розумінні ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з аналізу Закону та Порядку випливає, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги.

Крім того, нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Дана правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 у справі К/800/46432/14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017 у справі К/800/8083/17.

Суд зазначає, що відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії, не враховує норму, що міститься в ст. 17-1 Закону про те, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 порядок обчислення вислуги, що надає право на пенсію, чітко визначений і ст. 17-1 Закону прямо вказує на обов'язок відповідача такий порядок застосовувати, використовуючи ст. 12 Закону як норму загальну, а статті 17-1, 17-2 Закону і Постанову КМУ від 17.07.1992 №393 - як спеціальну.

Відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі по тексту - Порядок), заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інші, у яких вказані особи проходили службу.

Відповідно до пункту 17 Порядку, право приймати рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії, покладено на орган, що призначає пенсію (Пенсійний фонд України).

Отже, після надходження відповідних документів про призначення пенсії ОСОБА_1, відповідач зобов'язаний був призначити останньому пенсію за вислугу років, оскільки, як вище вказано, позивач має більше 24 років вислуги, в той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону є вислуга 23 роки.

З огляду на викладені вище обставини, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві в призначенні пенсії ОСОБА_1 викладена в листі від 19.01. 2018 оку №2218/03 є протиправною, а тому позовні вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію за вислугу років підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві в призначенні пенсії ОСОБА_1 викладену в листі від 19.01. 2018 оку №2218/03.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа