Рішення № 74450875, 17.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2018 року 16:44 № 826/287/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі: представника позивача - Бутко Д.Г., представника відповідача - Лапанашвілі П.Ю., представників третіх осіб Ландесбанк Баден-Вюртемберг (Landesbank Baden-Wurttemberg), АКА Аусфюркредіт (AKA Ausfuhrkreditgesellschaft m.b.H.) - Сергеєва Д.С., Парненка А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД»доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українитретя особаЛандесбанк Баден-Вюртемберг (Landesbank Baden-Wurttemberg) АКА Аусфюркредіт (AKA Ausfuhrkreditgesellschaft m.b.H.)про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 травня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), треті особи: Ландесбанк Баден-Вюртемберг (Landesbank Baden-Wurttemberg) (далі - третя особа 1), АКА Аусфюркредіт (AKA Ausfuhrkreditgesellschaft m.b.H.) (далі - третя особа 2), в якому просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 55292737 від 07.12.2017 винесену головним державним виконавцем департаменту ДВС Міністерства юстиції України Руденком В.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно винес оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження повинно відкриватись за місцем реєстрації юридичної особи-боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у відповідності до відповідних норм законодавства України, зокрема відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, внаслідок чого оскаржувана постанова відповідача є законною, а підстави для її визнання протиправною та скасування відсутні.

Представник третіх осіб надав письмові пояснення, в яких посилається на те, позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваною постановою та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у підготовчому провадженні.

В судовому засіданні 17 травня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача та представники третіх осіб в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що до Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа 1 та третя особа 2 подали оригінал виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. за реєстровим № 581 від 04.08.2017, що був вчинений на Договорі застави рухомого майна від 16.01.2015, укладеного між позивачем та третіми особами, відповідно до якого позивач передав на користь останніх заставне майно (транспортні засоби) з метою забезпечення сплати всіх сум, що підлягають сплаті за Кредитним договором № 60309713 від 11.07.2014, укладеним між третіми особами та Укрлендфармінг ПЛС.

07 грудня 2017 року Головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 55292737 за заявою третіх осіб на підставі вищевказаного виконавчого напису.

Оскаржувана постанова отримана позивачем 19.12.2017, не погоджуючись з вказаною постановою, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваної постанови, суд виходить із наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону передбачено вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Пункт 1 частини 1 статті 10 вказаного Закону визначає, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як встановлено судом, виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 04.08.2017 та подано третіми особами разом з заявою про примусове виконання рішення 26.10.2017 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідає вимогам до виконавчого документа передбаченими ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, Головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В. відкрито виконавче провадження оскільки були відсутні підстави передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» для повернення виконавчого напису стягувачам та на підставі поданої заяви третіх осіб про виконання рішення.

Відповідно до п. 1 Розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, вказаний документ розроблений відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 3 Розділу 1 вказаної Інструкції Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень є органом державної виконавчої служби.

Пунктом 4 Розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Оскільки сума зобов'язання за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 04.08.2017 становить більше вісімдесяти мільйонів гривень, то відповідно до вимог законодавства саме Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомче виконання вказаного напису.

Таким чином, суд приходить до висновку про те що, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 04.08.2017 відповідає вимогам ст. 4, ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», підстав для його повернення не було, виконавче провадження відкрито Головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В. законно, а тому підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 55292737 від 07.12.2017 відсутні.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 55292737 від 07.12.2017 винесену головним державним виконавцем департаменту ДВС Міністерства юстиції України Руденком В.В..

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20; поштова адреса: 03170, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 20, код ЄДРПОУ 32605152) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 травня 2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа