Ухвала суду № 74450857, 31.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

31 травня 2018 року м. Київ № 826/2345/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про поновлення пропущеного строку у адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до1. Міністерства оборони України 2. Черкаського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними дій, скасування рішення та про зобов'язання вчинити дії.

Поряд з цим, позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої вказав, що про оскаржуване рішення МО України від 11.06.2016 позивач дізнався з листа МО України від 27.11.2017 за № 248/3/6/4021, тобто останнім не пропущено шестимісячного строку для звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2018 (суддя Пащенко К.С.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2345/18, а також призначено до судового розгляду у підготовчому засіданні вказану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву та просив її задовольнити.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення такої заяви, посилаючись на її необґрунтованість, та відмітили, що 23.06.2016 Черкаський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про те, що його заява з документами повернута і запропоновано йому надати копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення для повторного направлення його документів на Комісію.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про поновлення позивачу строку звернення до суду.

Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Проаналізувавши у сукупності наведені позивачем у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, з метою забезпечення можливості позивача звернутись до суду для вирішення спору, суд вважає вказану заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з чим пропущений позивачем строк звернення до суду, за висновком суду, підлягає поновленню. Щодо викладених відповідачем-1 заперечень та посилання на обставини повідомлення позивача 23.06.2016 про повернення його заяви з документами, то суд вказує, що з наданих до матеріалів заперечень журналу вихідної кореспонденції ВСЗ № 416 не слідує про направлення листа № 6/8/7/1063.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 121, 122, 241-243, 248, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.06.2018.

Суддя К.С. Пащенко