Рішення № 74450033, 04.06.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/3286/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04.06.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі – Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Виноградівського району про визнання права власності.

За клопотанням позивача первісного відповідача ОСОБА_4 сільську раду Виноградівського району замінено на ОСОБА_2.

Позов мотивовано тим, що 20.11.2011р. помер ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно – житловий будинок в с. Чорнотисів по вул.Ів.Франка, 16, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,10 га, згідно кадастровою грошовою оцінкою вартістю 2621,.44 грн. під будівництво і обслуговування житлового будинку, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,46 га вартістю 13609,26 грн. (контур № 62), та земельна ділянка площею 0,18 га вартістю 5325,36грн. (контур №59) в с. Чорнотисів, Виноградівського р-ну, Закарпатської обл.

Рішенням Виноградівського районного суду від 10.03.2017 р. № 299/1179/16-ц за позивачем визнано право власності на 3/4 частини житлового будинку №16 по вул. Ів. Франка в с. Чорнотисів, Виноградівського р-ну.

У відповідності ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, ін. будівель і споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені.

Позивачка звернулась із заявою для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, але у видачі свідоцтва відмовлено, так як не збереглось правовстановлюючих документів та реєстрації їх в Державному реєстрі. Так як ОСОБА_5Я помер 20.11.2011р. тому такий поновити немає можливості

У зв’язку з циму позивачка вимушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності на земельні ділянки, що належали спадкодавцю відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю IV-3K № 011440 виданого гр-ну ОСОБА_5 на підставі рішення 10 сесії 22 скликання ОСОБА_4 ОСОБА_6 народних депутатів, від 2 липня 1997 року площею 0,74 га, з яких 0.10 га під забудову будинку надвірних споруд і їх обслуговування, та 0,64 га для ведення особистого підсобного господарства.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, однак до суду подала засвідчену заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримує.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся, в судове засідання не з'явився. Суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що 20.11.2011р. помер ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про смерть І - ФМ №129502 від 20.11.2011р. (а.с.7).

Після його смерті залишилось спадкове майно – житловий будинок в с. Чорнотисів по вул.Ів.Франка, 16, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,10 га, згідно кадастровою грошовою оцінкою вартістю 2621,44 грн. під будівництво і обслуговування житлового будинку, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,46 га вартістю 13609,26 грн. (контур № 62), та земельна ділянка площею 0,18 га вартістю 5325,36грн. (контур №59) с. Чорнотисів, Виноградівського р-ну, Закарпатської обл. (а.с.10, 11,12, 13).

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

Відповідно до положень ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 60-74 Сімейного кодексу України та ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Виноградівського районного суду від 10.03.2017 р. № 299/1179/16-ц у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на 3/4 частини житлового будинку №16 по вул. Ів. Франка в с. Чорнотисів, Виноградівського району.

У цьому рішенні зазначено, що спірний житловий будинок відноситься до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Тобто після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/2 його частину.

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).

За життя ОСОБА_5 на випадок своєї смерті залишив заповіт, яким належне йому майно на день смерті заповів своєму син ОСОБА_9.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

В той же час позивач ОСОБА_1 на час смерті свого чоловіка ОСОБА_5 була непрацездатна за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України непрацездатна вдова спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ст. 1269). Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266).

Як вбачається з матеріалів справи, обставин позову позивач ОСОБА_1 на час смерті чоловіка ОСОБА_5 постійно проживала з ним та вважається такою, що прийняла спадщину в розмірі 1/4 частини житлового (обов’язкова частка) (а.с.18).

Вказаним рішенням за позивачкою з урахуванням обов’язкової частки визнано право власності на 3/4 частини спадкового майна.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги про визнання за позивачем право власності на 3/4 частину земельної ділянки підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265, 280 – 282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Визнати за позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 3/4 частини земельної ділянки розташованої в с.Чорнотисів, ОСОБА_4 сільської ради, площею 0,74 га.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийОСОБА_10