Ухвала суду № 74449445, 04.06.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 819/869/18

04 червня 2018 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Драганівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Драганівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 17 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків у такий спосіб:

- сплатити судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі в сумі 704,80 грн.;

- подати до позову заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

30 травня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду квитанцію про сплату судового збору №2 від 30.05.2018 року на суму 704,80 грн. та заяву, в якій зазначив, що про порушення його прав на земельну частку (пай) він дізнався на початку 2018 року і почав збирати підтверджуючі матеріали, як результат 15 травня 2018 року з відповідним позовом до суду.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що позивачем не виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.05.2018 року, оскільки не подано заяви про поновлення строку звернення до суду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із протоколом загальних зборів колгоспу "Драганівка" від 23 березня 1995 р. і протоколом засідання комісії по роздержавленню та приватизації земель колгоспу "Драганівка" від 09.06.1995 р. кожному члену КСП було визначено середню частку (пай) в розмірі 2,98 га.

Таким чином, про розпаювання КСП "Драганівське", у якому позивач працював перед обранням головою виконкому Драганівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, позивач повинен був дізнатися в 1995 році. В цей же час він працював головою виконкому Драганівської сільської ради.

Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа “Каменівська проти України”), зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Устименко проти України” (Заява № 32053/13) також зазначив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.

Як вже зазначалося, згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що позивач не надав доказів поважності причин пропуску з 1995 року строку звернення до суду, а наведені обґрунтування не свідчать про їх поважність та наявність підстав для поновлення строку звернення до суду для захисту прав та інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву про поновлення строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву позивачу.

Оскільки, позивачем не виконано ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.05.2018 року та не подано заяви про поновлення строку звернення до суду, не наведено належного обґрунтування та не надано відповідних доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Драганівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строк та в порядку, передбаченому статтями 295, 297 КАС України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Баранюк А.З.

Копія вірна

Суддя Баранюк А.З.