Ухвала суду № 74448775, 04.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2580/18

УХВАЛА

04 червня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 27.04.2018р. у виконавчому провадженні №55718900, якою стягнуто з управління виконавчий збір у розмірі 14892,00грн.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до положень ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак всупереч вимогам ст.160 КАС України позивачем не надано до суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також в прохальній частині позовних вимог Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, не зазначивши, які саме дії, на його думку, є неправомірними.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення вимог ст.ст. 161 КАС України позивач не надав до суду документ про сплату судового збору.

Згідно з п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру за які має бути сплачено судовий збір у загальному розмірі 3524,00грн.

У прохальній частині позовних вимог позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись у позовній заяві на затримку фінансування Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та зобов'язаний сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, суд зазначає, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, відстрочення чи розстрочка стороні сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження затримки надходження бюджетних коштів на сплату судового збору чи відсутності коштів для сплати судового збору.

Разом з тим, обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору, а невмотивоване відстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. справа “Креуз проти Польщі”, “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Танцюра