Рішення № 74448649, 04.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1472/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (68830, Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. Комсомольська, 14, РНОКПП НОМЕР_1) до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 3, код ЄДРПОУ 20989349) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (далі – Позивач або ОСОБА_3Г.) з адміністративним позовом до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (далі – Відповідач або Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) в якій Позивач просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.10.2016 року №014 в сумі 47945,63 грн., прийняту Ізмаїльською об’єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що у нього відсутні порушення в визначенні доходу, а відповідно будь-якої заборгованості з ПДФО, військового збору і єдиного внеску, що встановлено постановою по справі № 815/5963/16 від 13.04.2017 року, яка, на думку Позивача, має преюдиціальне значення при розгляді справи 818/1472/18.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

31.05.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, проте судом було відмовлено у його прийнятті у зв’язку пропущенням строку для надання відзиву, встановленого в ухвалі суду від 23.04.2018 року.

В судовому засіданні 31.05.2018 року Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви.

В судовому засіданні 31.05.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.10.2016 року №014 в сумі 47945,63 грн. відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

Зазначена вимога була сформована у зв’язку з тим, що на підставі п.77.1. ст.77 гл.8 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, наказу від 02.08.2016 року №262, відповідно до направлення від 17.08.2016 року №269, виданих Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання - ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, та законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.2016 року №1652/15-25-13- ОЇ/НОМЕР_1 (далі - Акт).

ФОП ОСОБА_3 з висновками акту не погодився, у зв'язку з чим 05.10.2016 року платником надані до Ізмаїльської ОДПІ заперечення вх.№5678/К та 11.10.2016 року надані первинні документи (лист вх.№5806/К).

Перевіркою встановлено неналежне ведення книги обліку доходів та витрат форми №10 (у книгах №784 від 18.09.2012р., №783 від 18.09.2012р. та №0036 від 16.08.2016р. заповнювались тільки графи 1 та 3), включення до декларацій про майновий стан і доходи за 2013р.-2015рр. перекручених даних ФОП ОСОБА_3 (детальний опис надано у пп.2.2.1, пп.2.2.2 та п.2.2.3 розділу 2 акту перевірки), чим порушено п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки з урахуванням поданих письмових заперечень платника податків відповідачем були виставлені 13.06.2016 року податкове повідомлення-рішення №0005881301 на загальну суму штрафних санкцій 510,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0005871301 на загальну суму 16895,24 грн. з них 4296,56 грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення №0005861301 на загальну суму 1313,31 грн. ( в дану суму входить сума штрафних санкцій у розмірі 262,66 грн.); податкове повідомлення-рішення №0000281301 на загальну суму штрафних санкцій 42803,05 грн., з них 5142,58 штрафних санкцій.

Зазначені обставини встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/5963/16 від 13.04.2017 року, якою апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року - скасовано та прийняти нову постанову про задоволення позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області №0005881301, №0005871301, №0005861301, №0000281301 від 13 жовтня 2016 року.

Згідно частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/5963/16 від 13.04.2017 року набрала законної сили 13.04.2017 року.

Відповідно до пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З наведених підстав, оскільки рішення на підставі яких було сформовано податкову вимогу було скасовано, суд дійшов, висновку, що сформована на підставі зазначених рішень вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.10.2016 року №014 в сумі 47945,63 грн., прийнята Ізмаїльською об’єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, належить до скасування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн.

У зв’язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (68830, Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. Комсомольська, 14, РНОКПП НОМЕР_1) до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 3, код ЄДРПОУ 20989349) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) – задовольнити.

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.10.2016 року №014 в сумі 47945,63 грн., прийняту Ізмаїльською об’єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 – скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 3, код ЄДРПОУ 20989349) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (68830, Одеська область, Ренійський район, с. Новосільське, вул. Комсомольська, 14, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.06.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.