Рішення № 7444861, 16.01.2010, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А

Справа № 2-4747/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого : судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кирилюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу № 1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить розірвати договір банківського вкладу № 1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року, стягнути з відповідача 10000 доларів США за договором банківського вкладу №1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року, 373 долари США відсотків за вищевказаним договором банківського вкладу, 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди та судові витрати. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що між ним та ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу №1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року (вклад „КАПІТАЛ”, строк вкладу 390 днів з 27 листопада 2008 року до 21 грудня 2009 року, зі сплатою 14,7% річних), згідно додаткового договору до вказаного договору банківського вкладу від 27 листопада 2008 року процентну ставку було збільшено до 15% річних. Відповідач відмовив позивачу у достроковому розірванні вказаного договору банківського вкладу та не повернув на його вимогу суму банківського вкладу, обґрунтовуючи свою відмову посилаючись на абз. 5, п.2 Постанови Правління НБУ № 413 від 04 грудня 2008 року та на лист Голови НБУ Стельмаха В.С., згідно яких відповідачем припинено дострокове повернення депозитів фізичним особам.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила просила повністю відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року (вклад „КАПІТАЛ”, строк вкладу 390 днів з 27 листопада 2008 року до 21 грудня 2009 року, зі сплатою 14,7% річних), сума вкладу 10000 доларів США, згідно додаткового договору до вказаного договору банківського вкладу від 27 листопада 2008 року процентну ставку було збільшено до 15% річних.

12 лютого 2009 року позивач звертався до ТОВ “Укрпромбанк” з вимогою щодо дострокового повернення вкладу у розмірі 10000 доларів США, за вказаним договором строк . Відповідач відмовив позивачу у достроковому розірванні вказаного договору банківського вкладу та не повернув на його вимогу суму банківського вкладу, обґрунтовуючи свою відмову посилаючись на абз. 5, п.2 Постанови Правління НБУ № 413 від 04 грудня 2008 року та на лист Голови НБУ Стельмаха В.С., згідно яких відповідачем припинено дострокове повернення депозитів фізичним особам.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу.

Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Як вбачається з п.п. 2.4.4. договору банківського вкладу №1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року, вкладник має право достроково розірвати цей договір і отримати суму вкладу та проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в частині розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу у розмірі 10000 доларів США за договором банківського вкладу №1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року, а також відсотків за вказаним договором банківського вкладу у розмірі 373 долари США.

Разом з тим, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування завданої йому з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В судовому засіданні, представник позивача не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не навів доказів, які підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань виходив позивач, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 250 грн. 00 коп. у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 500 грн.00 коп . у відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.23, 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060, 1167 ЦК , ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року задовольнити частково.

Розірвати договір банківського вкладу № 1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) доларів США 00 центів за договором банківського вкладу № 1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 373 (триста сімдесят три) долари США 00 центів відсотків нарахованих за договором банківського вкладу № 1035/0404374000637001 від 27 листопада 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь держави 801 (вісімсот одну) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Соколов