Рішення № 7444856, 16.01.2010, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А

Справа № 2-4679/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кирилюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу №1020/0305323000505001 від 01 грудня 2008 року ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 20000 грн. 00 коп. заборгованості за договором банківського вкладу № 1020/0305323000505001 від 01 грудня 2008 року , 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди, та судові витрати. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 01 грудня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1020/0305323000505001. Після закінчення дії вказаного договору позивач неодноразово зверталась до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, однак відповідач грошові кошти позивачу до цього часу не повернув.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак направив на адресу суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1020/0305323000505001 (вклад „КАПІТАЛ”, строк вкладу 91 день з 01 грудня 2008 року по 01 березня 2009 року зі сплатою 22 % річних) сума вкладу 20000 грн. 00 коп.

В матеріалах справи містяться заяви позивача з вимогою про повернення вкладу за договором банківського вкладу № 1020/0305323000505001 від 01 грудня 2008 року (а.с. 6, 7).

Частиною 1 ст. 1060 ЦК України передбачено, що д оговір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу.

Оскільки вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання за цим договором, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладені цього договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому, зобовязання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до п. 2.4.3 договору банківського вкладу, вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти у дату повернення, визначену даним договором.

При цьому, згідно п. 1.1 договору, датою повернення вкладу є 01 березня 2009 року.

За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» в частині стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 1020/0305323000505001 від 01 грудня 2008 рокув розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В судовому засіданні, представник позивача не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не навів доказів, які підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань виходила позивач, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то, відповідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 120 грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та з відповідача до Державного бюджету України підлягає стягненню 200 грн. 00 коп. у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 525, 526, 530, 614, 615, 1060, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 11, 10, 15, 57, 58, 60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу № 1020/0305323000505001 від 01 грудня 2008 року задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 20000 (двадцять тисяч) грн.00 коп. заборгованості за договором банківського вкладу № 1020/0305323000505001 від 01 грудня 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь держави 200 (двісті) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М.Соколов