Ухвала суду № 74448493, 31.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/441/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., за участю секретаря судового засідання Філімоненко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Овідіопольське районне бюро технічної інвентарізації”, Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування рішення від 23.11.2012 року та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернулась ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Овідіопольське районне бюро технічної інвентарізації”, Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області.

Як вбачається із позовних вимог, Позивач просить суд:

- Скасувати рішення Комунального підприємства «Овідіопольське районне бюро технічної інвентарізації» від 23.11.2012 року про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на ? частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А., реестрацшний номер 24552780;

- Зобов’язати Реестраційну службу Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 815 в книзі 6 про реестращю права власності ОСОБА_3 на ? частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А., реестрацшний номер 24552780;

- Зобов’язати Реестраційну службу Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 8816594 в книзі про реестращю права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А, реестрацшний номер 580523851237.

Позивач вважає себе власником нерухомого майна за цією адресою, тому звернулась із позовом до суб’єктів владних повноважень із наведеними вимогами.

В судовому засіданні, 31.05.2018 року, судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.

Представник позивача залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Інші учасники процесу до судового засідання не з’явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, вважає за необхідне закрити провадження у справі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області iз позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання не чинним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку.

Підставою виникнення вимог ОСОБА_3 було рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.10.2012 року по справі №152/4251/12, яким за ОСОБА_3 було визнано право власності на 1\2 частину житлового будинку за адресою: Одеська область,Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12.02.2014 року по справі №152/4251/12, рішення суду від 12.10.2012 року було скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено повністю.

Таким чином, згідно рішення Апеляційного суду Одеської області від 12.02.2014 року по справі №152/4251/12, ОСОБА_3 не е власником частини нерухомого майна за адресою Одеська область,Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А.

Також, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3, запис про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А, щодо ОСОБА_3 скасовано не було.

Крім того, у жовтні 2014 року ОСОБА_2 (3-я особа по справі), звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області до ОСОБА_3, який на той час помер, з позовом про визнання права власності на ? частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А.

Позов ОСОБА_2 було задоволено рішенням суду першої інстанції від 27.11.2014 року по cправi №509/4734/14-ц та визнано право власності на житловий будинок із господарськими спорудами за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04.07.2017 року по справi №509/4734/14-ц, скасовано рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.11.2014 року.

Судом залучено до участі у справі 3-ї особу без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2.

Як встановлено Овідіопольським районним судом Одеської області в ухвалі від 14.07.2014 року по справі № 509/3217/13-ц, ОСОБА_3 помер 08.09.2013 року, тому до участі у справі не залучений, відомості про спадкоємців відсутні.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Витяг від 21.12.2005 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3, в якому власником зазначена ОСОБА_1 (а.с. 17).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Витяг від 23.11.2012 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А, де власником зазначений ОСОБА_3 (а.с. 27).

Судом встановлено, що з Рішення Апеляційного суду Одеської області від 12.02.2014 року по справі №152/4251/12 та Рішення Апеляційного суду Одеської області від 04.07.2017 року по справi №509/4734/14-ц, не вбачається, що право власності на нерухоме майно за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А, належить саме ОСОБА_1

Єдиним документом, наданим позивачем на підтвердження права власності на нерухоме майно є Витяг від 21.12.2005 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, але за іншою адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3.

Судом встановлено, та в судовому засіданні 31.05.2018 року, представником позивача підтверджено, що на даний час не існує судових рішень, якими підтвержено право власності на нерухоме майно за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А, за ОСОБА_1

ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, будь-яких пояснень не надав, хоча викликався за адресою зареєстрованого місця проживання. З наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 30.01.2018 року, власником всього будинку № 3-А з 30.01.2015 року є ОСОБА_2.

Отже, враховуючи наявність судових рішень по цивільних справах №152/4251/12, №509/4734/14-ц та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається наявність цивільних правовідносин щодо спірного нерухомого майна за певною адресою. Дії або протиправність рішень суб’єктів владних повноважень з інших підстав позивачем не оскаржується.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 20 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини ґрунтуються на оспорюванні позивачем права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А та Позивачем не надано доказів про право власності на це майно, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4, по даній справі передчасними, оскільки, в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися, у суду наявні підстави вважати, що не вирішений цивільний спір про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, вул. Хутірська, 3-А.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Виходячи з наведеного, спірні правовідносини носять не публічний, а приватно-правовий характер, тому вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 238, 241- 243 КАС України,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі 815/441/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Овідіопольське районне бюро технічної інвентарізації”, Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування рішення від 23.11.2012 року та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.06.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.