Рішення № 74448450, 04.06.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1372/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2502 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2502 в якому просить:

визнати дії Військової частини А2502 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні протиправними;

стягнути з Військової частини А2502 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за неотримане речове майно в розмірі 23550,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні із військової частини А2502 йому не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, виплата якого гарантована чинним законодавством України. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 262 КАС України.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що згідно із пунктом 4 Порядку, виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16 березня 2016 року, підставою для виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно є наказ командира військової частини, що приймається за заявою (рапортом) військовослужбовця.

Вказує на те, що питання про отримання військовослужбовцем грошової компенсації за неотримане речове майно має бути вирішено до виключення його зі списків особового складу військової частини, а тому законних підстав, після виключення позивача зі списків особового складу військової частини, для виплати зазначеної грошової компенсації не має.

За таких обставин представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, належні та допустимі докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 починаючи з 14 жовтня 2011 року проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді солдата водія - електрогазового взводу технічної роботи батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини В2806, що є військовою частиною А2502.

Наказом командира військової частини А2502 від 04 липня 2017 року № 2 солдата ОСОБА_1 водія - електрогазового взводу технічної роботи батальйону аеродромно-технічного забезпечення відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VIII, частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з урахуванням вимог підпункту "ї" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", наказом командира військової частини - польова пошта В2806 від 30 червня 2017 року № 18-РС звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту).

Одночасно із виключенням із списків з особового складу військової частини, з позивачем проведено остаточний розрахунок, що включає: надбавку за виконання особливо важливих завдань та надбавки за вислугу років в період з 01 липня 2017 року по 04 липня 2017 року; премію у розмірі 100 % від максимальної суми премії в період з 01 липня 2017 року по 04 липня 2017 року, щомісячну додаткову грошову винагороду.

Згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі солдату ОСОБА_1, складеною за підписами начальника речової служби та начальника фінансово - економічної служби військової частини А2502 від 03 липня 2017 року № 19, загальна вартість речового майна, що належить до видачі позивачу складає 23550, 39 грн.

08 лютого 2018 року зважаючи на те, що під час звільнення позивача питання про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно вирішене не було, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про вирішення вказаного питання.

Листом від 23 лютого 2018 року №350/485/60/244 відповідач повідомив позивача про те, що правових підстав для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно після його звільнення з військової служби немає.

Також 13 лютого 2018 року, позивач звернувся до начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку із заявою, у якій просив повідомити його про можливість використання права на отримання речового майна відповідно до довідки від 03 липня 2017 року № 19 або грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 23550, 39 грн.

Листом від 05 березня 2018 року №6/437 начальник Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку повідомив позивача про те, що у разі негоди із прийнятим рішенням відповідача, він наділений правом оскаржити його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини 6 пункту "а" статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 (далі - Порядок № 178).

Відповідно до пунктів 2- 4 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Аналізуючи вищевказані правові норми, суд приходить до висновку, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.

При цьому, на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Відповідно до положень Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ вказаної Інструкції військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що військовослужбовці, звільнені з військової служби, мають право отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього, у разі наявності такого права, за умови подання відповідного рапорту, яким висловлюється волевиявлення на отримання такої компенсації.

Разом з тим, з долучених до матеріалів справи документів, суд встановив відсутність рапорту позивача, як підстави для виплати компенсації за неотримане речове майно. Доказів подачі відповідної заяви (рапорту) до відповідача під час звільнення з військової служби позивач до суду також не надав.

Таким чином, на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини А2502, із відповідним рапортом (заявою) до командира (начальника) військової частини позивач не звертався, відповідні вимоги перед відповідачем не ставив, чим не дотримався правил, передбачених пунктом 4 Порядку № 178.

Відповідне звернення позивача до відповідача відбулось лише 08 лютого 2018 року, тобто в момент, коли ОСОБА_1 вже втратив статус військовослужбовця, та як наслідок втратив право на отримання відповідної грошової компенсації.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, на думку суду, положення статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ не розповсюджуються на позивача, оскільки вказана норма регулює порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, та не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби.

Суд також звертає увагу на те, що пунктом 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року, зазначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, виключення зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби, можливе за умови здачі посади та проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню.

При цьому, виключення військовослужбовця зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.

Як встановлено судом, позивач під час звільнення його з військової служби таким правом не скористався, надав згоду на виключення його зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків, чим фактично позбавив себе права на одержання компенсації вартості неотриманого речового майна в майбутньому.

Обізнаність позивача під час його звільнення з військової служби про наявність неотриманого речового майна підтверджується копією довідки про вартість речового майна, що належить до видачі солдату ОСОБА_1 від 03 липня 2017 року № 19, копія якої додана до матеріалів справи.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність дій щодо відмови позивачу у виплаті суми коштів за неотримане речове майно. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах, відповідач діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, код НОМЕР_1) до Військової частини А2502 (вул. Миру, 2, штаб в/ч А-2502, Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, код 08497649) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_2