Рішення № 74447963, 29.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/986/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», із вимогами:

- визнати протиправними дії скасувавши рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” надане у формі повідомлення №ЗГ2(К)/7520/1 від 04.10.2016 року про визнання переказу коштів(транзація), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 64 000,00 грн, з при призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016» та в сумі 195,83 грн., з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 29.01.2016» на рахунок №26203521412401, що належить позивачу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) нікчемним;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26203521412401, що належить позивачу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), а саме 64 195,83 грн. Предметом позову у справі є скасування наказу контролюючого органу, з підстав відновлення і захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.01.2016 року між позивачем та ПАТ “Банк Михайлівський” укладений Договір №980-034-000183336, відповідно до умов якого Сторона 1 передає Стороні 2 у власність грошові кошти, а Сторона 2 зобов`язується їх повернути та виплатити проценти на умовах та в порядку визначених цим договором. На ім’я Позивача було відкрито поточний рахунок №26203521412401. У п.1.4 даного договору вказано, що договір укладено з ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр”, як Стороною 2 через повіреного ПАТ “Банк Михайлівський”. 29.01.2016 року позивачем було укладено Договір добровільного страхування фінансових ризиків “Капітал” №К980-034-000183336 з ПАТ “Страхова компанія “Форте”, від імені якої як повірений діяв ПАТ “Банк Михайлівський”, а боржником виступало ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр”. Відповідно до даного Договору Позивачем було внесено на поточний рахунок №26203521412401 грошові кошти у сумі 64000,00 гривень відповідно до меморіального ордеру №5541057 від 29.01.2016р., що були передані ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” із призначенням платежу - залучення коштів згідно договору № 980-034-000183336 від 29.01.2016р. Відповідно до умов Договору, Сторона 2 повертає грошові кошті та відсотки Позивачу на рахунок у ПАТ “Банк Михайлівський” № 26203521412401.

19 травня 2016 року було здійснено дострокове повернення коштів ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр” на поточний рахунок позивача відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошами.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 “Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, яким розпочато процедуру виведення ПАТ “Банк Михайлівський” з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016. Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.

Позивач вказує, що 15.07.2016 почались виплати гарантованої суми вкладникам. Водночас, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, без законодавчо мотивованої причини для цього. Листом від 04.10.2016 №3Г2(К)/7520/1 позивача повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений 19.05.2016 ТОВ “Інвестиційно- дозрахунковий центр” є нікчемним. Позивач зазначає, що оскаржуваний переказ грошових коштів здійснено між ним та ТОВ “Інвестиційно- дозрахунковий центр”, а не на користь банку чи між банком на користь іншої особи, а тому уповноважена особа не мала повноважень для визнання оскаржуваного переказу нікчемним.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що кошти в розмірі 65000 грн., залучені в рамках договору позики №980-034-000183336, укладеного 29.01.2016 між позивачем та ТОВ “ІРЦ”, тому позивач не є вкладником в розумінні Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Тому сума коштів у розмірі 65000,00 грн, перерахована ОСОБА_2 як повернення позики та процентів користування нею, відтак, відшкодування суми коштів, отриманих позивачем, за умовами інших, ніж договір банківського вкладу чи договір банківського рахунку, не гарантується Фондом та не виплачується у межах гарантованої суми відшкодування. Операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 19.05.2016, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином. Спірні операції на рахунку позивача збільшили обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки останні здійснені у період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку” із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами. В ході проведення перевірки уповноваженою особою Фонду було виявлено, що 19.05.2016 ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” за рахунок коштів, які були зараховані на його рахунки на підставі нікчемних правочинів ініціювало переказ коштів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ “Банк Михайлівський”. За таких обставин, наказом тимчасової адміністрації ПАТ “Банк Михайлівський” від 01.06.2016 № 42/1 затверджені результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр” по перерахуванню коштів, зокрема, і на рахунок позивача. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, нікчемними є правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Застосовуючи до позивача вище вказані положення, на думку відповідача, він діяв правомірно.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22032018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від10.05.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Суд з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

29.01.2016 року між позивачем та ПАТ “Банк Михайлівський” був укладений Договір №980-034-000183336, відповідно до якого Сторона 1 передає Стороні 2 у власність грошові кошти, а Сторона 2 зобов`язується їх повернути та виплатити проценти на умовах та в порядку визначених цим договором. Відповідно до якого, на ім’я Позивача було відкрито поточний рахунок №26203521412401. У п.1.4 даного договору вказано, що договір укладено з ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр”, як Стороною 2 через повіреного ПАТ “Банк Михайлівський”. Того ж дня позивачем укладено Договір добровільного страхування фінансових ризиків “Капітал” №К980-034-000183336 з ПАТ “Страхова компанія “Форте”, від імені якої як повірений діяв ПАТ “Банк Михайлівський”, а боржником виступало ТОВ “Інвестиційно- розрахунковий центр”. Відповідно до даного Договору позивачем внесено на поточний рахунок №26203521412401 грошові кошти у сумі 64000,00 гривень відповідно до меморіального ордеру №5541057 від 29.01.2016р., що були передані ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” із призначенням платежу - залучення коштів згідно договору № 980-034-000183336 від 29.01.2016р. Відповідно до умов Договору, Сторона 2 повертає грошові кошті та відсотки Позивачу на рахунок у ПАТ “Банк Михайлівський” № 26203521412401.

19 травня 2016 року було здійснено дострокове повернення коштів ТОВ “Інвестиційно- розрахунковий центр” на поточний рахунок позивача відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошами.

Таким чином, кошти в розмірі 64000,00 грн. зараховано на рахунок позивача 19.05.2016, що не заперечується відповідачем.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 “Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, яким розпочато процедуру виведення ПАТ “Банк Михайлівський” з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016.

13.06.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 “Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський”, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ “Банк Михайлівський” з 23.06.2016 до 22.07.2016. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Банк Михайлівський” призначено ОСОБА_3

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно, призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_3 строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 було змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський”, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_4 з 05.09.2016.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 делеговані повноваження Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_4 з 25.01.2017, які визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

15.07.2016 почались виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача не було включено до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

16.08.2016 ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи Фонду з заявою з проханням включити її до переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Факт зарахування коштів на рахунок позивача №26203521412401 підтверджується Повідомленням про нікчемність правочину №ЗГ2(К)/7520/1 від 04.10.2016року, відповідно до якого позивачу було повідомлено, що переказ коштів здійснений ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2016 року в сумі 64000,00 грн., з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016р” та в сумі 195,83 грн., з призначенням платежу “Оплата процентів по договору №980-034-0001183336 від 29.01.2016р” на рахунок №26203521412401, що належить позивачу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), є нікчемним.

При вирішення спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 №2346-III (далі - Закон №2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до наведених у статті 2 Закону №4452-VI термінів:

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3)має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком як стороною відповідного правочину.

Як встановлено судом, підставою для відмови у виплаті коштів ОСОБА_1 в розмірі 64000,00 грн., на думку відповідача, є нікчемність правочину з перерахування 19.05.2016 грошових коштів в розмірі 64000,00 грн., здійснені ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016р” та в сумі 195,83 грн., з призначенням платежу “Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 29.01.2016р” на рахунок №26203521412401, що належить позивачу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

При цьому договір №980-034-000183336 банківського рахунку від 29.01.2016, укладений ПАТ “Банк Михайлівський” з ОСОБА_1 нікчемним не визнавався.

З договору від 29.01.2016 №980-034-000183336 встановлено, що ПАТ “Банк Михайлівський” не є стороною цього договору, за яким ним було виконано суто технічну функцію з перерахування коштів.

За результатами перерахування 19.05.2016 грошових коштів на загальну суму 64195,83 грн. з банківського рахунку ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на рахунок №26203521412401, відкритий на ОСОБА_1 в ПАТ “Банк Михайлівський”, відбулося набуття позивачем права власності на вказані кошти.

ПАТ “Банк Михайлівський”, виконуючи розрахунковий документ ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказували.

Вищевказане свідчить, що ПАТ “Банк Михайлівський” не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов‘язань за договором банківського рахунку перед клієнтом ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” , забезпечуючи рух коштів до позивача.

Списання та зарахування коштів за банківським рахунком здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 (далі –Інструкція)

Згідно з наведеним у пункті 1.4 глави 1 Інструкції розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Виходячи із вказаного, договір, укладений між позивачем та ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” , за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банку відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ “Банк Михайлівський” при проведенні 19.05.2016 розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже, операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Суд також звертає увагу на те, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих положень Закону України №4452-VI, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” від 15.11.2016 №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем кошти для ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” через повіреного - ПАТ “Банк Михайлівський”, були вкладом.

Суд зазначає, що відповідно до статті 75 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 20.09.2001 №2121-III, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивачі не могли знати про встановлені для ПАТ “Банк Михайлівський” обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку” із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Вказане свідчить про те, що рахунок позивача мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Ураховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” №3Г2(К)/7520/1 від 04.10.2016 року про визнання нікчемними переказів коштів (транзакція), здійснених ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 64000 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016 року " та в сумі 195,83 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 02.03.2016 року" є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Вказаним пунктом також передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

За встановлених судом обставин, які свідчать про те, що відповідачем були порушені гарантовані права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, вимога позивача зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26203521412401, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), а саме 64195,83 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з того, що обов’язок відповідача на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом № 4452-VI, а відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

З огляду на зазначене, виходячи із системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 2111,40 грн., сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії скасувавши рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” надане у формі повідомлення №ЗГ2(К)/7520/1 від 04.10.20Іброку про визнання переказу коштів(транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 64 000,00 грн., з при призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-034-000183336 від 29.01.2016» та в сумі 195,83 грн., з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-034-000183336 від 29.01.2016» на рахунок №26203521412401, що належить позивачу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) нікчемним;

3.Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26203521412401, що належить позивачу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), а саме 64 195,83 грн. Предметом позову у справі є скасування наказу контролюючого органу, з підстав відновлення і захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

4.Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Кульпарківська, 121/72, РНОКПП НОМЕР_1) 2111 (дві тисячі сто одинадцять) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2018 року.