Рішення № 74447546, 05.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1391/17

провадження № 2-кас/811/1/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагун А.В. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 30.06.2017 р. №25494-11.

В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховано те, що вартість автомобіля позивача станом на 01.01.2017 року не складає 375 розмірів мінімальної заробітної плати, тому податкове повідомлення-рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідачем до суду було подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а відтак заявлений позов задоволенню не підлягає в повному обсязі (а.с.23).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2015 року випуску, з об’ємом двигуна 4461 куб.см., дата першої реєстрації автомобіля - 31.10.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.10).

30.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №25494-11, яким на підставі п.п. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, п.п. 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 25000,00 гривень (а.с.8).

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №25494-11, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем – транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000 грн. (а.с.30-32).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 21.11.2017 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 р. у справі №П/811/1391/17 – без змін (а.с.61-63).

Постановою Верховного суду від 23.03.2018 р. касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити частково, а саме: постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року скасовано, а справу № П/811/1391/17 направлено на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.107-115).

У вищевказаній постанові Верховний суд зазначає, що для правильного вирішення спору суду необхідно було витребувати у відповідача та отримати з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку інформацію, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не виконано свого обов’язку щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов’язання (а.с.107-115).

Вищим адміністративним судом України вказано, що судом першої та судом апеляційної інстанції при вирішенні даної справи не досліджено перелік транспортних засобів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році та який розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, не визначено чи віднесено автомобіль позивача до зазначеного переліку (а.с.107-115).

Відповідно до ч. 5 ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Дана справа розглядається вдруге.

Відповідно до пп.267.1.1. п.267.1. ст.267. Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Згідно пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У відповідності до п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня встановлено у розмірі 3200 гривень.

Таким чином, об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 гривень (3200 грн. х 375).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. №428), (далі – Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403.

Відповідно до пп.пп.267.6.1 та 267.6.2 п. 267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Ухвалою від 05.05.2018 року зобов’язано відповідача надати до суду інформацію з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку про транспортні засоби, які були об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, та інформацію яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 р. №25494-11.

На виконання вищевказаної ухвали відповідачем до суду надано роздруківку з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, в якій зазначена інформація про розрахунок вартості Toyota Land Cruiser 200, 2015 року випуску та роздруківку про перелік суб’єктів та об’єктів оподаткування транспортним податком (а.с.125, 126).

Так, згідно даної роздруківки вбачається, що середньоринкова вартість такого транспортного засобу становить 1110699,90 грн., що не складає 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1200000 грн.).

Таким чином, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування в розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог ст.2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податковим органом не доведено того, що середньоринкова вартість автомобіля позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком (становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати), тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 року № 25494-11 – скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 сплачено судові витрати у розмірі 640,00 грн.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Новоселівська, буд.12, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300, РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, буд.55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №25494-11, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов’язання за платежем – транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000 грн.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 39393501) у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.)

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2