Ухвала суду № 74446862, 05.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

05 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/2288/18

категорія 11

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, анулювання наказу,

встановив:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1102 від 10.04.2018 "Про позбавлення свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1О.".

Від позивача 05 червня 2018 року надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України№1102 від 10 квітня 2018 року до набрання законної сили рішенням адміністративного суду по справі.

Необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач обґрунтовує тим, що наслідки подальшого виконання оскаржуваного наказу можуть негативно вплинути на розгляд господарських справ, де позивач є арбітражним керуючим, що призведе до повної фактичної неможливості виконання рішення суду у цій справі.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Водночас, позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин щодо необхідності забезпечення позову.

Крім того, позивачем не додано до позовної заяви оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України та заявлено вимогу про його витребування від відповідача, у зв'язку з чим суд наразі позбавлений можливості повністю з'ясувати усі обставини щодо необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового розгляду.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Арбітражного керуючого ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк