Ухвала суду № 74446575, 01.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2611/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніба» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

встановив:

1 червня 2018 року о 12 год. 24 хв. до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніба» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача згідно рішення заявника від 01.06.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КАС України, зокрема, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Також, обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за № 948/30816 (далі – Порядок № 632), а саме.

Так, згідно п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 632 арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Порядоку № 632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку № 632.

Так, згідно п.п. 1, 2 Розділу ІV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

З аналізу вищенаведених положень КАС України, ПК України та Порядку № 632 вбачається, що законодавець відрізняє обставини та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків та для звернення до суду із відповідною заявою.

Тобто, обставинами, що зумовили дане звернення до суду, – є обставини, за яких застосовується арешт майна, а рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків – є підставою звернення до суду.

Згідно змісту заяви та доданих до неї документів, обставинами, що зумовили дане звернення до суду є – відмова відповідача від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що заявником 31.05.2018 року складено відповідний акт № 578/15-32-14-08.

Відповідно до змісту рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 01.06.2018 року, встановлено, зокрема: «31.05.2018 року о 12:00 представник за довіреністю ТОВ «Саніба» код ЄДРПОУ 41610922 від 07.05.2018 ОСОБА_1 відмовився від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями)».

Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ встановлені ст. 270 КАС України.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 283 КАС України, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків у даному випадку є – 01.06.2018 року 12 год. 00 хв. включно.

Дана заява подана 01.06.2018 року о 12 год. 24 хв., тобто після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 283 КАС України.

Частиною 5 статті 270 КАС України встановлено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Як вбачається з наведеної норми ч. 5 ст. 270 КАС України в частині залишення позовної заяви без розгляду, поданої після закінчення встановлених строків, вона є для судді зобов’язальною та безальтернативною.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за необхідне залишити без розгляду дану заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніба» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Враховуючи та на підставі наведеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 270, 283, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніба» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 283 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова