Рішення № 74445961, 01.06.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження №2/225/155/2018

Справа № 225/1389/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді - Мигалевича В.В. ,

за участі

секретаря - Голубової О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом в обгрунутвання якого зазначив наступне:

Згідно договору про постачання електричної енергії № 2693 від 26.06.2013 року він є споживачем послуг з електропостачання. 14.02.2017 року о 15-00 годині відповідач направив за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3, бригаду працівників НП Дзержинського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», які своїми незаконними діями, без жодного попередження, припинили постачання електроенергії цього нежитлового приміщення, яке належить йому на праві приватної власності, мотивуючи свої дії тим, що у нього є непогашена заборгованість за рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 17.10.2016 року.

Вважає, що таке твердження працівників відповідача є безпідставним, оскільки боргу по оплаті за послуги з електропостачання він не має. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 17.10.2016 року не було встановлено відносно нього зобов’язань щодо сплати суми збитків.

Відповідно до укладеного з відповідачем договору, електропостачання споживача може бути припинено постачальником, зокрема, у разі несплати за недораховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акту про порушення з обов’язковим повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочі дні.

Позивач зазначає, що такого попередження відповідача він не отримував.

Враховуючи претензійний характер акту про порушення № 0004914 від 20.04.2016 року та протоколу № 111 засідання комісії з розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією, визначення об’єму вартості недорахованої електроенергії, а також суми збитків, а також відсутність рішення суду, яким встановлено сума його заборгованості, вважає дії відповідача з припинення електропостачання його як споживача послуг з електропостачання нежитлового приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3 – незаконними.

ОСОБА_3 просить визнати дії Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» по припиненню електропостачання ОСОБА_3 як споживача послуг з електропостачання нежитлового приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3 – неправомірними; зобов’язати Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» відновити постачання електричної енергії ОСОБА_3, як споживачу послуг з електропостачання нежитлового приміщення за адресою : м. Торецьк, вул. Терешкової, 3.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в його задоволенні, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях.

В письмових запереченнях від 13.03.2018 року представник відповідача зазначив що позивач, як власник порушеного права може скористатись конкретним способом захисту свого права, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, однак згідно наведених способів захисту у випадку порушення законних прав ОСОБА_3, відсутнє обґрунтування позовних вимог з боку позивача.

Крім того, відповідачем також зазначено, що застосування норм права, які передбачені чинним законодавством не може бути визнано протиправним.

Такими нормами права є Цивільний кодекс України, Закон України «Про електроенергетику». Правила користування електричної енергії, Правила улаштування електроустановок. Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та іншими нормативно-правовими актами і технічними документами.

Правові, економічні та організаційні питання діяльності в електроенергетиці регулюються саме Законом України «Про електроенергетику» та регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням енергії. Відповідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст.ст. 26, 27 ЗУ «Про електроенергетику», споживач (позивач по справі) зобов’язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів, або за заявою споживача повертає оплачені ним кошти.

Згідно з п.7.6 Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза рахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Представниками енергопостачальника під час перевірки дотримання Правил користування електричною енергією споживачем ОСОБА_3 20.04.2016 року був виявлений факт порушення споживачем ПКЕЕ, а саме: пошкодження розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 6.40, 6.41, п. 7.6 ПКЕЕ представниками енергопостачальника був складений акт про порушення, та припинено постачання електричної енергії.

Таким чином, представник відповідача зазначає в своїх запереченнях, що дії енергопостачальника відповідають діючому законодавству, та встановленим Правилам користування електричною енергією, у зв’язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює інженером Дзержинського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Зазначив, що був присутнім при складанні акту про порушення Правил користування електричною енергією за адресою м.Торецьк, в.Терешкової,3 та при знеструмленні нежитлового приміщення за вказаною вище адресою в квітні 2016 року. Також 14.02.2017 року ним було відключено від електропостачання споживача ОСОБА_5 за адресою м. Торецьк, вул. Терешкової, 3. При цьому, було складено ОСОБА_1 про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження. Підставою відключення в цьому акті ним було зазначено акт про порушення № 0004914 від 20.04.2016 та рішення суду від 17 жовтня 2016 року.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив що є співвласником нежитлового приміщення за адресою: м. Торецьк, в. Терешкової, 3, однак не є споживачем електричної енергії даного приміщення. Вказав, що був присутнім 20.04.2016 року при складанні працівниками відповідача акту та відключенні електричної енергії за вказаною вище адресою, однак жодних документів стосовно знеструмлення приміщення не підписував.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією (надалі - Правила).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно договору про постачання електричної енергії № 2693 від 26.06.2013 року, укладеного між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ОСОБА_3, останній є споживачем послуг з електропостачання за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3. (а.с. 6-12).

Нежитлове приміщення за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Терешкової, 3 відповідно до свідоцтва про право власності, належить на праві приватної власності з розміром частка 1/2 ОСОБА_3

Відповідно до акту про порушення № 0004914 від 20.04.2016 року, складеного представниками Дзержинського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3, виявлено порушення вимог п. 6.40 та/або п. 1.3,3.1,3.2,3.3,5.1,7.6 ПКЕЕ: пошкодження розрахункових засобів обліку електричної енергії, а саме: відсутня пломба на контейнері № 03555456; на пломбах на контейнері ПУ № 03555457 стоїть свинцева пломба ДОЕ Дзер 04 ГКУЄ; на клемній кришці на пломбі № 03555455 стоїть пломба свинцева ДОЕ Дзер 04ГКЦЄ, які не відповідають пломбам зазначеним у акті опломбування № 0099852 від 25.06.2013 року.

Згідно цього акту, об’єкт був знеструмлений повністю, пломба на ввідному автоматі щитової будинку у відключеному стані: С21106883+ДОЕ Дзер03ГКЦЕ.

Відповідно до протоколу № 111 від 26.05.2016 року, комісією з актів про порушення Правил користування електричною енергією, визначення об’єму та вартості недооблікованої електроенергії, а також суми збитків, споживач ОСОБА_3 на засідання не з’явився, було вирішено провести нарахування за зрив пломби енергопостачальної організації за 6 місяців згідно Методики за пунктом 2,1.

За вказаним актом представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» була нарахована сума недооблікованої електроенергії, яка склала 38339,26 грн. (об’єм недооблікованої електроенергії складає 20328 кВт/год).

Відповідно до ОСОБА_1 технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кВ від 09.08.2016 року та ОСОБА_1 про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 165040 від 09.08.2016 року споживача ОСОБА_3 було підключено до мережі електропостачання. (а.с. 200, 201).

Згідно акту про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження від 14.02.2017 року, № 273476, споживачу ОСОБА_3 була відключена електроенергія за актом про порушення ПКЕЕН № 0099852 від 20.04.2016 року, підстава – акт про порушення ПКЕЕН № 0099852 від 20.04.2016 року, рішення суду від 17.10.2016 року. (а.с. 5).

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 17.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до НП Дзержинського РЕМ ВП Центральні ЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій неправомірними, в позові ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними по складанню протоколу № 111 від 26.05.2016 року на підставі акту про порушення № 0004914 від 20.04.2016 року з вимогою сплати коштів у розмірі 38339,26 грн., стягнення сплаченої суми судового збору і моральної шкоди – відмовлено.

Що стосується дій відповідача відносно знеструмлення нежитлового приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3, то вказане рішення не містить жодних зобов’язань стосовно такого відключення від мережі енергопостачання, а тому посилання відповідача в акті про опломбування 14.02.2017 року на те, що підставою відключення є рішення суду від 17.10.2016 року, є безпідставним.

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні, за актом № 0004914 від 20.04.2016 року позивача ОСОБА_3 – як споживача послуг з електропостачання за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3, було знеструмлене повністю. Як підставою повторного знеструмлення електроенергії за вказаною адресою, що сталося 14.02.2017 року, відповідач зазначає – відключення електроенергії провадиться за актом порушення № 0004914 від 20.04.2016 року.

З огляду на цю обставину суд зазначає наступне:

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту; споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Частиною 4 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов Правил користування електроенергією.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. п. 6.41, 6.42 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти

П. 7.6 Правил передбачено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти висновку, що Правилами не передбачено право постачальника повторно відключити електропостачання споживача на підставі одного і того ж самого акту.

Надаючи оцінку ОСОБА_1 про порушення № 0004914 від 20.04.2016 року, суд зазначає, що в ОСОБА_1 відсутні підписи як споживача ОСОБА_3, так і ОСОБА_6, який є співвласником приміщення за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Терешкової, 3. Ураховуючи пояснення свідків у судовому засіданні, згідно яких не встановлена присутність споживача ОСОБА_3М при оформленні зазначеного ОСОБА_1, як і не встановлена така присутність й матеріалами справи, суд набуває висновку, що ОСОБА_1 про порушення № 0004914 від 20.04.2016 року оформлений з порушенням процедури його оформлення в частині обов’язкової присутності споживача. Таким чином, суд приймає аргумент позивача щодо неналежного дотримання відповідачем порядку оформлення ОСОБА_1 про порушення.

Окрім того, суд доходить висновку, що самим оформленням ОСОБА_1 про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 165040 від 09.08.2016 року, який підписаний представником ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та позивачем ОСОБА_7, сторони, у тому числі, засвідчили факт відсутності обставин безоблікового споживання електроенергії, тому підстав для відключення відповідачем позивача, як споживача електричної енергії у даному випадку не було.

У зв’язку із чим, суд доходить висновку як про те, що дії відповідача по відключенню об’єкта споживача в цілому є такими, що не узгоджуються із Правилами і нормами Закону України «Про електроенергетику», так і про те, що наявні підстави для задоволення позову.

Що стосується заперечень відповідача відносно неналежного способу захисту прав, обраного позивачем, то суд не приймає до уваги групу аргументів представника відповідача стосовно цього, виходячи з наступного:

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів осіб.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачені способи захисту прав споживачів.

Однак, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов’язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_1 проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів, а саме, визнання незаконними дій відповідача, не суперечить положенням ст. 16 ЦК України і Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який полягає у визнанні незаконними дій відповідача є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» по припиненню електропостачання ОСОБА_3 як споживача послуг з електропостачання нежитлового приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3 – неправомірними.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, в. Комерційна, 8) відновити постачання електричної енергії ОСОБА_3 (85200, Донецька область, м. Торецьк, в. Уханьова, 23) як споживачу послуг з електропостачання нежитлового приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, 3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.06.2018 року.

Суддя: