Вирок № 74445916, 05.06.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5530/16-к

Номер провадження:1-кп /225/27/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

суддів Геря О.Г., Челюбєєва Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Черникової Н.В.,

прокурорів Марушій О.А., Мікуліна Д.М., Король І.В., Мохорта О.Л.,

Протасова А.В.,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника Коваленка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області в режимі відеоконференції з Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050380000714 від 17.06.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шверін, НДР, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має двох малолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, до затримання проходив військову службу у військовій частині - польова пошта В0927 (головний сержант 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, прапорщик), мешкав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 408 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З 13.04.2011 по час затримання військову службу за контрактом у Збройних Силах України проходив прапорщик ОСОБА_4, при цьому з 24.02.2016 останній проходив її у військовій частині - польова пошта В0927 (53 окрема механізована бригада, далі - військова частина В0927), у якій відповідно до наказу командира частини від 08.03.2016 № 69 останнього призначено на посаду головного сержанта 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону.

У цій же військовій частині в період з 14.07.2015 по 16.06.2016 військову службу за контрактом на посаді оператора 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону проходив солдат ОСОБА_2

За вказаних обставин, згідно з вимогами ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби ЗС України), прапорщик ОСОБА_4 являвся начальником за своїм військовим званням для солдата ОСОБА_2

31.03.2016 відповідно до наказу командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» від 08.04.2016 №101 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прибули до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей для виконання (бойових) службових завдань.

30.05.2016 прапорщик ОСОБА_4, та солдат ОСОБА_2 у складі зведених підрозділів військової частини В0927 прибули на взводний опорний пункт «Мостік», який дислокувався на териконі між м. Торецьк та с. Шуми Торецької міської ради Донецької області (географічні координати: довгота - 37:55,23 193, широта - 48:22, 81 471).

Згідно з вимогами ст.ст. 3, 27, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; ніхто не може бути свавільно позбавлений життя; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст.ст.1,2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція) право кожного на життя охороняється законом; нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), прапорщик ОСОБА_4, як військовослужбовець, зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою, показувати приклад дисциплінованості, скромності і витримки, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків та протиправних дій, дорожити честю і гідністю кожної особи, з повагою відноситися до товаришів по службі, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство.

Водночас, вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Від стану законності і воєнного правопорядку у Збройних Силах України залежить ефективність виконання покладених на них найважливіших державних задач.

Крім того, згідно з ст.ст. 199, 216 Статуту внутрішньої служби ЗС України необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Однак, всупереч наведених вимог законодавства ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення за нижче викладених обставин.

В період часу з 21 до 23 години 16.06.2016 прапорщик ОСОБА_4 спільно з військовослужбовцями цієї ж військової частини ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися у спальному приміщенні свого бліндажу, який встановлено на взводному опорному пункті «Мостік» та розпивали спиртні напої.

У подальшому, близько 23 години того ж дня, ОСОБА_4, знаходячись у вищенаведеному приміщенні, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2, не пов'язаних із проходженням військової служби, діючи умисно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_2 та бажаючи їх настання, з метою вбивства цієї особи, переслідуючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2, взяв у руки автоматичну вогнепальну стрілецьку зброю автомат АК-74 калібру 5,45 мм серійний НОМЕР_3, який знаходився у бліндажі та здійснив три прицільних постріли у напрямку останнього в ділянки шиї, правого плечового суглобу та тулуба, унаслідок чого ОСОБА_2 упав на підлогу посередині спального приміщення бліндажу, продовжуючи подавати ознаки життя у виді важкого дихання та хрипіння.

Відразу після цього, ОСОБА_4, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 продовжує подавати ознаки життя, переслідуючи мету довести до кінця свій злочинний намір, спрямований на умисне противоправне заподіяння смерті останньому з особливою жорстокістю, взяв у праву руку ніж фірми «GRAND WAY», який висів на стіні ліворуч від входу до спального приміщення бліндажу та усвідомлюючи, що у такий спосіб завдає потерпілому особливі страждання, на протязі приблизно 10-15 хв. наносив удари клинком указаного ножа по різним ділянкам його тіла до моменту, коли ОСОБА_2 перестав подавати ознаки життя, чим заподіяв останньому численні колото-різані ушкодження.

У подальшому, близько 24 год. 00 хв. 16.06.2016 ОСОБА_4, переслідуючи намір приховати сліди вчиненого ним особливо тяжкого злочину - тіло ОСОБА_2, чим уникнути кримінальної відповідальності, з метою відшукання гострішого знаряддя для його розчленування прибув до бліндажу взводу зв'язку 3 механізованого батальйону указаної військової частини, що знаходиться на взводному опорному пункті «Мостік» неподалік від вищезазначеного бліндажу, у якому проживали військовослужбовці цієї ж військової частини ОСОБА_9 та ОСОБА_10, де ввівши в оману указаних військовослужбовців щодо цілі використання для якої він йому потрібен, отримав від останнього ніж марки «МІL-ТЕС».

Надалі, у період часу приблизно з 24 год. 00 хв. 16.06.2016 до 01 год. 30 хв. 17.06.2016 ОСОБА_4, перебуваючи у спальному приміщенні бліндажу на території взводного опорного пункту «Мостік», який розташований безпосередньо на териконі між м. Торецьк та с. Шуми Торецької міської ради Донецької області, маючи намір переконатись у настанні смерті ОСОБА_2 за допомогою ножа марки «МІL-ТЕС» наніс колото різані тілесні ушкодження останньому.

Внаслідок застосування фізичного насильства та зброї до ОСОБА_2 під час скоєння злочину, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_2 прижиттєві вогнепальні поранення шиї, правої верхньої кінцівки та тулуба, а також колото-різані тілесні ушкодження, зокрема: шість ударів в ділянку лівої щоки та тіла нижньої щелепи ліворуч, один у ліву бічну поверхню шиї у верхній третині, два в потиличну ділянку, два у передню поверхню правого передпліччя у середній третині, сім у ліве плече, два у ділянку правого надпліччя, два у передню поверхню грудної клітини у верхній третині, чотири у поперекову ділянку, п'ять у праву бічну поверхню черевної стінки тулуба, три на задній поверхні грудної клітини ліворуч, одне в області лівого стегна, від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_2

При цьому, у зазначений період часу ОСОБА_4, з метою приховання слідів вчиненого ним злочину, розчленував тіло ОСОБА_2 розділивши тулуб навпіл над рівнем тазу, відділив голову та верхню ліву кінцівку, після чого з цією ж метою знову прибув до бліндажу взводу зв'язку, де отримав від ОСОБА_9 три поліетиленові мішки білого кольору, ввівши його в оману щодо цілі їх використання.

Приблизно о 02 год. 00 хв. цього ж дня, з метою зміни добового наряду, у який згідно розподіленого між військовослужбовцями графіку повинен був заступати ОСОБА_4, до спального приміщення бліндажу увійшов військовослужбовець указаної військової частини ОСОБА_11 де помітив на підлозі указаного приміщення розчленоване тіло ОСОБА_2, а поряд з ним стояв ОСОБА_4 із слідами на руках речовини бурого кольору, схожої на кров, після чого одразу покинув указане приміщення та відправився до бліндажу, у якому він проживає. Прибувши до указаного бліндажу, близько 02 год.30 хв. ОСОБА_11 доповів про вказану подію своєму безпосередньому начальнику ТВО командира 3 механізованого батальйону ОСОБА_12 засобами мобільного зв'язку.

У цей же час, ОСОБА_4, з метою приховання слідів злочину - розчленованого тіла ОСОБА_2, помістив усі частини тіла до двох раніше підготовлених поліетиленових пакетів, після чого розуміючи, що через значну вагу тіла останнього самостійно реалізувати свій злочинний намір не в змозі, погрожуючи розправою ОСОБА_8, примусив останнього винести мішки із частинами тіла ОСОБА_2 та скинути його з терикону, на якому дислокується взводний опорний пункт «Мостік».

В свою чергу, ОСОБА_8, усвідомлюючи намір ОСОБА_4 приховати сліди вчиненого останнім особливо тяжкого злочину, будучи зобов'язаним викрити його злочинну діяльність, однак побоюючись з боку останнього подальших негативних наслідків для себе, до командування військової частини та правоохоронних органів не звернувся, злочинні наміри вказаної особи не викрив та вимушено погодився прийняти участь у приховуванні слідів злочинної діяльності ОСОБА_4

Цього ж дня, близько 03 год. 40 хв. силами військовослужбовців указаної військової частини, протиправні дії ОСОБА_4 припинено, а останнього узято під контроль до моменту прибуття працівників правоохоронних органів та подальшого його затримання.

Водночас, ОСОБА_4, розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним особливо тяжкий злочин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та виконання обов'язків військової служби у лавах Збройних сил України, всупереч вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вирішив самовільно залишити місце служби - взводний опорний пункт «Мостік», який розташований безпосередньо на териконі між м. Торецьк та с. Шуми Торецької міської ради Донецької області, в умовах особливого періоду та вибути на тимчасово окуповану територію, щоб здатись у полон представникам так званої «Донецької народної республіки».

На виконання свого злочинного наміру, у нічний час близько 3 години 17.06.2016 ОСОБА_4, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, залишив місце події та взводний опорний пункт «Мостік», після чого відправився у напрямку лінії зіткнення у межах м. Горлівка Донецької області.

З метою доведення свого злочинного наміру до кінця, того ж дня, близько 03 год. 40 хв. ОСОБА_4, прибув на позиції військовослужбовців 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини В0927 ОСОБА_13 та ОСОБА_14, що несли службу у добовому наряді на взводному опорному пункті «Тюльпан», встановленого на ділянці місцевості поблизу смт. Північне Донецької області, при цьому хибно розуміючи, що прибув на тимчасово окуповану територію до позицій так званої «Донецької народної республіки» здався останнім у полон, розповівши про вчинений ним особливо тяжкий злочин та свої наміри, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.

Одразу після цього, ОСОБА_4 був затриманий службовими особами військової частини - польова пошта В0927 та доставлений до правоохоронних органів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих злочинів: за п.4 ч.2 ст. 115 КК України визнав частково, за ч.3 ст. 408 КК України - не визнав. Суду показав, що не оспорює встановлених фактичних обставин події, механізму та характеру спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, разом з тим, колото-різані поранення спричинив не з особливою жорстокістю, а з метою розчленування тіла. Крім того, зазначив, що умислу на дезертирство не мав, а в ситуації, що склалася, діяв з метою врятування свого життя від самоправних дій інших осіб.

Зокрема, пояснив, що проходив службу у ВЧ В0927 та в червні 2016 року перебував на позиціях ВОП «Мостік». Проживав в одному бліндажі з військовослужбовцями ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (позивний «ОСОБА_8»). Начальником для ОСОБА_2 він не був та взагалі мав перебувати на іншому ВОП, оскільки там знаходився його взвод, з цього приводу він неодноразово звертався до командування. Під час служби з приводу вживання алкоголю в нього з ОСОБА_2 виникали словесні конфлікти, але до застосування фізичної сили не доходило. Того дня, він, ОСОБА_2 та «ОСОБА_8», повертаючись з смт. Кірове, ще дорогою почали випивати. В бліндажі до вечору вони продовжили вживати спиртне ще й разом з ОСОБА_7, після чого «ОСОБА_8» ліг спати, а він сказав ОСОБА_2, що досить пити, треба поспати. Через це з між ними виникла сварка, ОСОБА_2 обурився, що він йому вказує, висловлювався нецензурною лайкою, штовхнув обвинуваченого, погрожуючи, що «заб'є». Після чого, ОСОБА_2, навіть не виходячи з бліндажу, на вході біля вмивальника справив природні потреби. Фізично ОСОБА_2 майже вдвічі мав перевагу, тому коли останній повертався до приміщення, обвинувачений, взявши, автомат, що був за ним закріплений, знявши запобіжник та перевівши його в положення одиночний постріл, здійснив два постріли в бік ОСОБА_2, орієнтуючись на його зріст та силует. Приблизно пам'ятає, що пострілів було два, хоча могло бути й три, після чого автомат поклав на ліжко. Вистрелив, бо знав, що продовжиться конфлікт та з'ясування відносин. ОСОБА_2 впав посеред бліндажу, ознак життя не подавав. Від пострілів прокинувся «ОСОБА_8», який побачив ОСОБА_2 на підлозі. На його запитання, що будемо робити, той відповів, що нічого не бачив, відвернувся та заснув. Він сів на лавку, потім вийшов на вулицю покурив, розуміючи, що хтось міг почути постріли, після чого повернувся до бліндажу, вирішивши, що треба приховати сліди злочину.

Після пострілів, одразу ножових поранень ОСОБА_2 не наносив, ножем його не добивав. Хвилин через десять він почав розрізати тіло блискучим ножем з зубчиками, що залишився від попередніх військових, однак ніж виявився тупим та не входив в тіло, на рівні попереку та руки. У зв'язку з чим, він попросив ніж у зв'язківців в сусідньому бліндажі, пояснивши, що треба розрізати барана. Точних дій та локалізацію поранень не пам'ятає, вони носили хаотичний характер, оскільки він був в шоці, хоча в цивільному житті мав певний досвід оброблення та забою тварин в приватному господарстві. В процесі розчленування другий ніж зламався.

В цей час в бліндаж зайшов заступник командира взводу на ВОП - ОСОБА_11, який побачив розрізане тіло ОСОБА_2, сказав, що нічого не бачив, що це його проблеми та вийшов. У ОСОБА_11 з ОСОБА_2 також були проблеми по службі через вживання алкоголю. Розрізане тіло він самостійно розклав в поліетиленові мішки з-під цукру, що теж взяв у зв'язківців. Розбудивши «ОСОБА_8» попросив допомогти винести мішки, не погрожуючи йому при цьому. «ОСОБА_8» допоміг, питань при цьому не задавав, мішки скинули з терикону, та, повернувшись, «ОСОБА_8» ліг спати, а він почав прибирати.

Хвилин за 20 зайшов замполіт, запитавши про ОСОБА_2, на що він повідомив, що ОСОБА_2 залишився в селищі. Той наказав їм з «ОСОБА_8» вийти з бліндажа, де вже стояли військовослужбовці з автоматами. Хлопці підходили, кричати, погрожували розправою над ним та ОСОБА_8 Трохи пізніше підійшов ОСОБА_11, який сваритися на нього та намагався застосувати фізичне насильство. Він змерз, оскільки перебував в одних плавках, тому зайшов до бліндажу зв'язківців, а за ним туди зайшов ОСОБА_11, наказав вийти, зробивши 2-3 постріли під ноги. Він побоювався, що його розстріляють, погодився вийти, однак скориставшись тим, що ОСОБА_11 виходив першим, побіг траншеєю в інший бік. В слід чув постріли. Пояснив, що, розуміючи, що без дозволу командира не мав покидати позиції, залишив їх з метою збереження свого життя. Спустившись з терикону, попрямував в бік шахти Південна, до сусідніх позицій українських військових, оскільки орієнтувався в місцевості та вийшов на позиції ВОП «Тюльпан», з яким, як він знав, зв'язку не було. Він підійшов до військових, попередив, що свій, розказав, що вбив військовослужбовця та втік, бо по ньому стріляли, попросив, щоб його відвели до старшого. Один з військовослужбовців розмовляв російською мовою, інший - українською. Змінившись, військовослужбовці відвели його до командира. Намірів перейти на бік "ДНР", "ЛНР" він не мав і про це нічого не казав. В будинку командира він з ним поговорив, через 20 хвилин приїхав заступник командира і його відвезли до поліції м. Торецька. Жодних засобів чи фізичної сили ними не застосовувалося.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_2 був її рідним братом, вони втратили батьків, тому трималися разом, як єдине ціле, підтримували дружні відносини. ОСОБА_2 за характером був флегматик, не конфліктний, в Ужгороді у нього було багато друзів. 09.06.2015 брат прийшов додому і сказав, що 11.06.2015 їде служити. Вона звернулася до воєнкомату, щоб це з'ясувати, оскільки знала, що зі строкової служби брата комісували; їй повідомили, що це його добровільне рішення. Поки брат служив, вона дуже переживала за нього, тричі на день вони телефонували один одному. Незадовго до смерті, брат по телефону розповів, що його побили, хто саме не говорив. У зв'язку з тим, що вона страждає гіпертонією, брат заспокоював її, що все швидко заживе. 20.06.2016 вона була вдома, коли до неї постукали в двері і запросили до комісара в воєнкомат для бесіди. Вона відразу зрозуміла, що щось трапилося з братом. Коли вона прийшла, комісар вже готував аптечку з ліками та повідомив, що брат загинув. Вона вирішили, що на позиціях був артобстріл. Тільки після похорон вона почала думати про обставини смерті брата, оскільки тіла брата не бачила, труна була закрита. Пізніше, на її запитання комісар розповів про те, що сталося, від почутого вона була в жаху. Пам'ятає, що 16.06.2016 ввечері близько 17.00 години розмовляла з ОСОБА_2, він був у гарному настрої, казав, що йде на блокпост та щоб вона йому не телефонувала. При цьому здалося, що брат був напідпитку або спросоння. Десь за місяць брат просив подивитися в Інтернеті чи опублікований Указ Президента України про демобілізацію, через що, вона зрозуміла, що у брата на службі були конфлікти. В брата залишився син.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що проходив службу з 15.09.2015 по 14.10.2016 на посаді командира 2 відділення взводу зв'язку, позиції якого розташовувались в районі с. Шуми смт. Кірове м. Торецька Донецької області поблизу м. Горлівка. Безпосередні позиції підрозділу були розташовані на скошеному териконі, мали назву «Мостік». Позиції 9 роти 3 батальйону розміщувалися по прямій, ближче до лінії розмежування, їх називали «Тюльпан». ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знав, оскільки вони разом служили та їх бліндажі розміщувалися в 10 метрах один від одного. В бліндажі ОСОБА_4 жив разом з ОСОБА_2, «ОСОБА_8» та ОСОБА_7 Чи були між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 конфлікти йому не відомо, обидва нормальні чоловіки, хоча потерпілий був дещо ледачкуватий.

16.06.2016 приблизно о 23.30 год. ОСОБА_4 заходив до їх бліндажу і просив ножа, щоб обробити барана. Він дав йому ніж закордонного виробництва, схожий на штик-ніж автомата Калашникова, кольору «ворона сталь», з пластиковою ручкою. На ОСОБА_4 слідів крові не було, він був у камуфляжних штанах, кітелі, шльопанцях на босу ногу. Пізніше ОСОБА_4 заходив ще раз, попросив мішки як для цукру, щоб скласти та посолити м'ясо. Вночі з 16.06.2016 на 17.06.2016 близько 02.30 год. він з побратимом ОСОБА_9 вийшли на перекур, де до них підійшли замполіт роти ОСОБА_15 та замкомандиру взводу з позивним «ОСОБА_27», сказали, щоб вони взяли зброю та були напоготові. Потім зайшли до бліндажу, де жили ОСОБА_2 та ОСОБА_4, і останнього разом з «ОСОБА_8» вивели з бліндажу та наказали взяти під охорону щоб надалі допитати, бо вбили ОСОБА_2 Фізична сила при цьому до них не застосовувалася. Замполіт наказав, що при спробі втекти, можна відкривати вогонь. Потім підійшли інші військовослужбовці зі зброєю та тримали двох військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_8 під охороною, які лежали на землі. ОСОБА_8 з позивним «ОСОБА_8» був дуже п'яний, а ОСОБА_4 - в нормальному стані. Потім ОСОБА_4 попросив куртку, щоб зігрітися, оскільки був лише в плавках та шльопанцях, забіг в сусідній бліндаж; замкомандира взводу попросив його вийти звідти, але той відмовився і втік траншеєю. У замкомвзводу був при собі автомат, однак ствол він в бліндаж не направляв. Після чого почалися постріли у повітря, але в ОСОБА_4 не стріляли, оскільки пулі могли вразити інших. Після цього передали іншій позиції, щоб ОСОБА_4 затримали. Пізніше дізналися, що його затримали на позиції «Тюльпан». Тіло потерпілого виявили за териконом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що з ОСОБА_2 прослужив разом майже три місяці, в бліндажі вони жили вчотирьох: він, ОСОБА_16, ОСОБА_4 та «ОСОБА_8». Зброю у бліндажі вішали на чотири цвяха, для кожного свій. В бліндажі був ще п'ятий автомат, який залишився від колишнього військовослужбовця, який перевівся та повинен був автомат здати ротному з позивним «ОСОБА_28», але цього не зробив. ОСОБА_4 той автомат сховав в бліндажі. Також в бліндажі зберігався ніж, який зачіплявся за цвях, висів за автоматами, але звідки ніж взявся не пам'ятає. 16.06.2016 з 19.00 год. до 22.00 год. він був в наряді. Коли повернувся, автомат повісив на цвях. В бліндажі були всі троє: ОСОБА_2, ОСОБА_4 (позивний «ОСОБА_4»), ОСОБА_8 (позивний «ОСОБА_8»). «ОСОБА_8» спав на верхній нарі справа, під ним на нижній нарі справа сидів ОСОБА_2, а навпроти нього зліва сидів «ОСОБА_4», який разом з ОСОБА_2 розпивали спиртні напої. ОСОБА_7 теж випив з ними десь 150 г горілки. Після чого ОСОБА_2 з «ОСОБА_4» почали сваритися. Він вийшов відпочивати на вулицю, бо не міг залишатися в бліндажі через сварку. Спав надворі за верхнім бліндажем. ОСОБА_4 з ОСОБА_2 часто сварилися на побутовому ґрунті, а також через те, що ОСОБА_2 в стані сп'яніння не міг стримувати та керувати своїми природними потребами. Сварки між військовослужбовцями виникали, але до бійок не доходило.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що службу проходив у ВЧ В0927 з вересня 2015 по жовтень 2016. Підрозділ дислокувався в м. Торецьку на опорному пункті «Мостік», плоскому териконі, висипаному породою, приблизно на відстані 400-500 м до позицій незаконних збройних формувань. Влітку 2016 року замполіт 7 роти 3 батальйону ОСОБА_15 підійшов до бліндажа зв'язківців близько 02.00 год. ночі, де вони проживали разом з ОСОБА_10 і спитав, чи знають вони щось про вбивство ОСОБА_2, на що вони відповіли, що ні. ОСОБА_15 наказав взяти зброю з бліндажа і вийти. Після цього ОСОБА_15 вивів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з їх бліндажа та наказав охороняти. ОСОБА_8 був явно п'яний, шатався, по ОСОБА_4 явних ознак не було видно, мова була нормальна. До ОСОБА_4 фізична сила не застосовувалась, виводили їх не під прицілом, без наручників, хоча у ОСОБА_15 був при собі автомат. На питання ОСОБА_15 про те, де перебуває ОСОБА_2, ОСОБА_4 відповів, що той самостійно залишив частину та пішов до міста. ОСОБА_4 поскаржився на холод, тоді замполіт пішов за одежею. При цьому наказав стріляти в разі втечі. Почали підходити хлопці, та ОСОБА_4 злякавшись, втік в бліндаж зв'язківців. ОСОБА_27 з позивним «ОСОБА_27» почав вмовляти його вийти. «ОСОБА_27» був в пригніченому та шоковому стані, оскільки він бачив останки трупу. Він погрожував ОСОБА_4, однак погроз розправи не було, фізичну силу не застосовував та в бліндаж заходив без зброї. ОСОБА_4 втік окопом через інший вихід бліндажа через терикон заростями. В цей час вони почали стріляти в повітря, щоб попередити спостережні пункти. Запитуючи «ОСОБА_8» про те, що трапилося, він відповів, що спав. Вказує, що в той день ОСОБА_4 заходив до них два рази, один раз, коли йому був потрібен ніж, щоб зарізати барана. Цей ніж був з заводським надписом MIL-TEC, ним з ОСОБА_10 помінявся дембель. Слідів крові на ОСОБА_4 не було. Другий раз - через 2-3 години, коли хотів взяти мішки, щоб засолити м'ясо, бо баран був великий, при цьому в нього на ногах і тапках були сліди крові. Після того, як ОСОБА_4 втік, по радіостанції попередили опорні пункти про необхідність його затримання. Пізніше з розмов стало зрозуміло, що його затримали на опорному пункті 9 роти 3 батальйону.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що службу проходив з жовтня 2015 року по листопад 2016 року. З ОСОБА_4 в бліндажі разом мешкали ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, солдата ОСОБА_18 перевели в іншу роту, при цьому він не здав отриману зброю автомат Калашникова. Вночі з 16.06.2016 на 17.06.2016 близько 03.00 год. його розбудив заступник командира роти з виховної роботи ОСОБА_15, повідомивши що в них «200-й», про що дізнався з дзвінка заступника командира батальйону. Він вибіг з бліндажу, побачив, що ОСОБА_15 вивів ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8, яких поклали обличчям до землі. При цьому ніяких погроз та фізичної сили до ОСОБА_4 не застосовувалося. Зібралися хлопці, розвідники. Хтось з них сказав, що ОСОБА_2 вбили і його тіло розрізали. Він зайшов на декілька хвилин до бліндажу, незвичного нічого там не було, тільки мокра підлога. Потім пішов разом з ОСОБА_15 на пошуки тіла ОСОБА_2 на схилі терикону. Повертаючись з пошуків, почув постріли. В районі бліндажу зв'язківців був галас, розвідники стріляли в повітря, та повідомили, що ОСОБА_4 втік за терикон. Про те, що сталося, ОСОБА_11 повідомив заступника командира батальйону ОСОБА_19, а той в свою чергу, правоохоронні органи. Тіло знайшли пізніше, коли приїхали правоохоронці.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що 17.06.2016 приблизно о 02.45 год. його розбудив дзвінок майора ОСОБА_19, який повідомив, що є свідчення того, що вбито солдата ОСОБА_2 і можливо розчленовано. Він вийшов і на шляху до бліндажу, де мешкав ОСОБА_2, зупинився біля бліндажу зв'язківців, запитавши ОСОБА_10 та ОСОБА_20, що їм відомо про вбивство ОСОБА_2 Однак, їм нічого не було відомо. Підійшовши, побачив ОСОБА_4 в плавках та тапках, і на запитання про те, що він робить, отримав дивну відповідь з огляду на 02.45 ночі, що останній миється та миє підлогу. Це теж його здивувало, бо підлога в бліндажі була земляна і її ніхто не мив. На прохання показати, що відбувається в бліндажі, ОСОБА_4 пройшов, розвів руками і сказав: «Все чистенько». Це вразило його, оскільки вся підлога була в крові. Він спокійно запропонував ОСОБА_4 вийти на двір; було досить темно, але він помітив на його ногах сліди крові. Зв'язківців попросив взяти та тримати зброю. Таким чином, ОСОБА_4 був під охороною. В цей час підійшли розвідники і сержант ОСОБА_11 Він зрозумів, що ОСОБА_11 бачив тіло ОСОБА_2 розчленованим. Розмова була голосною. Група з п'ятьох-шістьох розвідників і ОСОБА_15 пішли до бліндажа, де жив ОСОБА_2 Інші - два-три розвідника і старшина ОСОБА_11 до бліндажа зв'язківців, біля якого вже був ОСОБА_4 ОСОБА_11 спробував накинутися на ОСОБА_4, може й вдарив, але той втік в бліндаж, а потім з нього через терикон. Хтось зробив декілька пострілів в повітря. Біля бліндажа було знайдено закривавлену ганчірку, на траві на териконі - краплі крові, а в бліндажі «штурмовий» ніж. Коли почало світати, було помічено частини тіла, мішок, з якого стирчали ноги людини. Було організовано підняття частин тіла. О 07.00 год. прибула поліція та військова служба правопорядку. В цей час десь було повідомлено про затримання ОСОБА_4

ОСОБА_4 як безпосередній керівник, характеризує позитивно, як відповідального, дисциплінованого, ввічливого військовослужбовця, яким завжди в повному обсязі виконувались завдання. Агресії ОСОБА_4 не проявляв. Виділявся також завжди охайністю, перебуваючи, в таких умовах щодня голився. Натомість надати позитивну характеристику ОСОБА_2 об'єктивно не може, оскільки той мав зауваження, пов'язані з частим вживанням алкоголю.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 17.06.2016 о 02.00 год. ОСОБА_4 повинен був змінити його в наряді, тому він пішов до бліндажу щоб розбудити останнього. Зайшовши в бліндаж, побачив розрізане на 3 частини: голова, тулуб, ноги, тіло ОСОБА_2, що лежало на проході. ОСОБА_4 «крутився» біля нього, був в плавках, руки в крові. Крім ОСОБА_4 в бліндажі був ОСОБА_8, який спав на "шпонці". Він вийшов, потім повернувся, запитав, де ОСОБА_7, на що ОСОБА_4 відповів, що не знає. Про те, що побачив, повідомив начальнику і пішов до бліндажу розвідників, зрозуміти, що робити. Збори всіх зайняли приблизно півгодини. Прийшов ОСОБА_15 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_20, зібралося приблизно 15 хлопців. Стояли біля ОСОБА_4 у бліндажа зв'язківців. ОСОБА_4 курив, на ньому тілесних ушкоджень не було. ОСОБА_8 був п'яний, ознак сп'яніння ОСОБА_4 - не помітив. На ОСОБА_4 він не нападав, лише кричав, навіщо це було робити, оскільки був в шоці. ОСОБА_4 забіг в бліндаж зв'язківців і не виходив, його вмовляли вийти, однак, він втік через задній вхід в кінці терикону. Зброя у ОСОБА_11 була, тому що він був на бойовій позиції, однак до ОСОБА_4 він зброю не застосовував. Тіло ОСОБА_2 було знайдено в мішках навпроти їх бліндажу, доставав та вантажив на машину тіло ОСОБА_7, коли вже прибули правоохоронці. Знає, що ОСОБА_4 спілкувався зі всіма, жили вони разом з ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, конфліктів між нами не було.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що ніс чергування разом з ОСОБА_14 на бойовій позиції «Тюльпан», розташованій в смт. Кірове м. Торецька Донецької області влітку 2016 року. На бойових позиціях розпізнавальних знаків не було з причини ближньої відстані (біля 400 м) до позицій незаконних збройних формувань. З боку позиції «Мостік» вийшов ОСОБА_4, який був без зброї, роздягнений і п'яний, бо відчувався запах алкоголю. В ході розмови повідомив, що застрелив, а потім розрізав людину та йшов в бік м. Горлівка. З його розмови, вони зрозуміли, що ОСОБА_4 подумав, що вже перейшов лінію розмежування, тому підіграли йому. Такий висновок також зробили із зауваження обвинуваченого щодо автомату з ізоляційною стрічкою синє-жовтого кольору як на здобутий трофей. Пробув з ними на позиції «Тюльпан» десь 20 хвилин, потім зміна доставила його до старшини. ОСОБА_4 добровільно йшов до командира, сам попросив про це, повідомив, що розповість про позиції українських військових.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він був відповідальним по «вопам» 9 роти 3 батальйону, о 03.45 - 03.50 год. 17.06.2016 з ним зв'язався по рації старший сержант ОСОБА_13 і пояснив, що затримана невідома цивільна людина, форма одягу - плавки, треба вияснити, хто це є. ОСОБА_13 повідомив, що за п'ять хвилин у нього закінчується чергування і він привезе затриманого. Коли ОСОБА_13 разом з іншим військовослужбовцем привіз затриманого, той вів себе спокійно, звернувся до нього и попросив: «Батя, не видавай мене». Повідомив, що він військовослужбовець, убив людину, теж військовослужбовця, просив, щоб його не видавали та не віддавали «укропам», тому що скоїв злочин, за що йому доведеться відповідати, а він має дружину і двох дітей. При цьому затриманий був напідпитку, з дивними очима. З такого прохання ОСОБА_4 свідок зрозумів, що той думає, що знаходиться по той бік лінії розмежування, тому що по формі не можна було визначити приналежність, особисто він його не знав, і розмовляв російською мовою. Як причину вбивства ОСОБА_4 пояснив особисту неприязнь через вживання алкогольних напоїв з потерпілим, що мало місце протягом 3-х місяців. Свідок поставив охорону і зателефонував майору ОСОБА_19 ОСОБА_4 був на дачі десь 30-40 хвилин, після чого ОСОБА_19 з розвідниками приїхав за ним. ОСОБА_4 зрозумів, хто це, бо знав майора ОСОБА_19 особисто, опустив голову. Пізніше майор ОСОБА_19 розповів подробиці події. Позиції ВОП «Мостік» знаходяться на териконі за позиціями «Тюльпан», військовослужбовці їх бачать. Разом з тим, якщо взяти лівіше «Тюльпана», можна потрапити за лінію розмежування, до якої десь приблизно 400 м., однак, і там можна потрапити на розтяжки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що вночі з 16.06.16 на 17.06.16 о 02.20 год. його розбудив дзвінок ОСОБА_11, який повідомив, що в бліндажу ОСОБА_4 побачив розчленоване тіло. На той момент він виконував обов'язки командира батальйону. На посаді перебував з 10.05.2016 тому всіх військовослужбовців добре не знав. Зрозумівши, що трапилося, він наказав ОСОБА_11 не повертатися в бліндаж, взяти автомат і охороняти себе. Потім зателефонував заступнику командира роти ОСОБА_15, коменданту м. Торецька та представнику військової служби правопорядку. Після того, як ОСОБА_15 доповів, що бачив ОСОБА_4 без одягу, який мився, кров в бліндажі, він наказав ОСОБА_15 разом з іншими військовослужбовцями затримати ОСОБА_4 Не дочекавшись представника військової служби правопорядку, прибувши на ВОП «Мостік» йому доповіли, що ОСОБА_4 упустили, оскільки останній скористався моментом і втік. Військовослужбовці пояснили, що в ОСОБА_4 не стріляли оскільки поруч були інші військові та боялися влучити в них. Зайшовши в бліндаж свідок побачив великий саморобний ніж, а на підлозі замиті сліди крові. Він по рації передав, що при появі військовослужбовця без одягу його треба затримати, назвав прізвище. Через деякий час з сусіднього опорного пункту доповіли, що ОСОБА_4 затриманий на ВОП «Тюльпан». Прибув туди свідок побачив ОСОБА_4 без одягу, в плавках, руки зав'язані ззаду, ноги порізані травою та накритий простирадлом. Свідок запитав, за що він вбив людину, однак ОСОБА_4 відповів, що нікого не вбивав. Військовослужбовці, які його затримали, розповіли, що коли він прибіг до них, то повідомив, що він військовополонений і вбив військовослужбовця ЗСУ, думав, що потрапив до "сепаратистів". Після чого ОСОБА_4 помістити до багажника УАЗика, приставив до охорони двох розвідників та передали правоохоронним органам. Повернувшись на ВОП «Мостік», достали фрагменти тіла ОСОБА_2 Пояснив, що солдата ОСОБА_2 знав не дуже з позитивного боку, декілька раз бачив його напідпитку, при цьому він вимагав державну нагороду. На питання зауважив, що в ЗСУ є негласне правило, що коли людина обвинувачується у злочині, то можна стріляти по ногам.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що проходив службу в зоні проведення антитерористичної операції в 2016-2017 роках. Мешкали в бліндажі вчотирьох: він, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 В той вдень, влітку, вони проснулися, сходили в магазин та купили горілку. Пили всі приблизно два літри. Після цього він ліг спати, а ОСОБА_2 заступив на пост. Пізніше він прокинувся від пострілів в бліндажі, побачив як в бліндаж зайшов ОСОБА_2 та впав на живіт головою вперед. ОСОБА_4 в цей час сидів на своїй нарі прямо навпроти входу зліва, автомат стояв поруч з ним. ОСОБА_2 лежав на животі, подавав ознаки життя, стогнав. Він підвівся та запитав у ОСОБА_4 що це він робить, на що почув відповідь: «Ти спав, тому лягай спати далі, бо будеш лежати поряд з ним». В бліндажі було два ножі. ОСОБА_4 скористався ними та доколював ОСОБА_2 Так, ОСОБА_4 сидів на ногах ОСОБА_2 і наносив йому багато ударів в груди зі спини з великою силою, при цьому ОСОБА_2 ще стогнав десь п'ять - десять хвилин. Після того, як ОСОБА_2 замовчав, ОСОБА_4 сів коло груби рядом з автоматом. Потім свідок заснув, як було розчленовано тіло не знає. Під ранок ОСОБА_4 розбудив його, він разом з ним виносив тіло ОСОБА_2 в двох білих господарських мішках. По одному мішку виносили вдвох, потім їх скинули з терикону. Пояснив, що коли його вивели розвідники з бліндажа, то ОСОБА_4 не бачив.

Експерт ОСОБА_22, допитаний в судовому засідання для роз'яснення висновку №1152-Е від 28.07.2016 пояснив, що в медицині існує поняття термінального стану, тобто стану між життям і смертю, що поділяється на агонію і клінічну смерть. В цьому стані людина помирає, але теоретично можливо повернути її до життя. Смерть ОСОБА_2 настала від вогнепальних поранень через хвилини. У ОСОБА_2 було виявлене кульове поранення в області шиї, тому не надається можливим встановити, чи міг він після цього розмовляти. Також експерт не може відповісти на питання, чи міг після отримання кульових поранень ОСОБА_2 дихати або хрипіти. Підставою для висновку, що колото-різані поранення спричинені в термінальний період стало те, що на відміну від вогнепальних поранень на їх ділянці були великі крововиливи і при мікроскопічному дослідженні крововиливів відзначалася лімфоцитарна реакція, що вказує на прижиттєві ушкодження. Саме це вказує на вірогідність їх спричинення в агональний період, або в секунди, хвилини вже після біологічної смерті. Оцінка ступеня тяжкості колото-різаних поранень не надавалась, тому що не було впевненості, що це прижиттєва реакція. Реакція ОСОБА_2, стогни і хрипи, в період нанесення колото-різаних ран ймовірна при отриманні вогнепальних поранень в агональному стані. У стані агонії органи ще живі, однак людина не є цілісним об'єктом. В медицині існує 12 ступенів свідомості. При нанесенні колото-різаних ран ОСОБА_2 був при свідомості мінімального рівня. Відповісти на питання, чи відчував ОСОБА_2 при цьому біль, не можливо через відсутність методик встановлення відчуття болю. В сучасній медицині моментом смерті вважається смерть головного мозку. В даному випадку можна стверджувати, що тканини головного мозку ще були живі. Кожна ситуація є індивідуальною, залежить від об'єму уражених тканин, у зв'язку з чим, агонія може тривати від декількох секунд до декількох діб. В конкретній ситуації агонія не перевищувала декількох хвилин. Висновок експерта про наявність 3 вогнепальних поранень у ОСОБА_2 був оснований на криміналістичному дослідженні рани, кожне з трьох поранень криміналісти трактували як вхідні. Ножові поранення та поранення при розчленуванні мають різницю за часовим проміжком. Спочатку наносилися колото-різані рани, потім розчленування.

Винуватість ОСОБА_4 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-рапортом оперативного чергового Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про реєстрацію повідомлення військового коменданта ОСОБА_24 в ЖЄО 17.06.2016 за №4390, що надійшло о 4.45год. про те, що в районі с. Шуми на позиції ВСУ вбито та розчленовано військовослужбовця ОСОБА_2 (т.2, а.с. 48);

-рапортом чергового Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за аналогічним повідомленням - від 17.06.2016 за №3400 (т.2, а.с. 52);

-витягом з кримінального провадження №12016050380000714 від 17.06.2016 про реєстрацію в ЄРДР повідомлення військового коменданта ОСОБА_24 про виявлення поблизу с. Шуми розчленований труп військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 Повідомлено про підозру ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, діям якого надана правова кваліфікація за п.4 ч.2 ст. 115 КК України (т.2, а.с. 49-50);

-витягом з кримінального провадження №12016050380000875 від 25.07.2016 про реєстрацію в ЄРДР матеріалів за фактом самовільного залишення місця несення військової служби ОСОБА_4 з правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 408 КК України ( в ред. з 05.03.2015) (т.2, а.с. 58);

-протоколом огляду місця події від 17.06.2016 року з додатком та фототаблицею до нього, за участю спеціаліста, яким зафіксовано місце розташування позиції ЗСУ між м. Торецьк та с. Шуми з бліндажами та господарськими спорудами. Біля бліндажу на мотузці виявлені та вилучені речі з плямами бурого кольору (спортивні брюки, футболка камуфльованого забарвлення, плавки, шкарпетки), на ґрунті - спальний мішок з плямами бурого кольору; з природного каміння з плямами бурого кольору зроблено змиви; на сходинці в бліндаж також виявлено плями речовини бурого кольору. При вході в бліндаж в куті виявлено та вилучено два ножі, один - загальною довжиною 31 см, з лезом, пилкою на обуху, обтягувач та задня частина зі сріблястого металу, поверхня якого вкрита речовиною бурого кольору та фрагментами м'яких тканин, другий - довжиною 26,3 см, з однолезовим чорним клинком, пилкою біля руків'я, клинок має пошкодження частини вістря; на порозі біля входу виявлений металевий предмет, схожий на фрагмент вістря ножа; зліва від входу до житлового приміщення на цвяхах висять три автомати системи Калашникова, під якими стоїть відро з автоматом стволом донизу (НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_3); в приміщенні зроблені змиви з виявлених плям бурого кольору; на верхній полиці на ковдрі та в мисці на столі виявлені предмети, ззовні схожі на гільзи, калібру 5,45; після чого оглядалась прилегла до бліндажу місцевість, на відстані 40 метрів від якої на схилі виявлені в мішку ноги чоловічі з частиною тулубу, на яких одягнені камуфльовані штани, голова в мішку, права рука з татуюванням на плечі, мішок з грудною клітиною та лівою рукою; в лівому кармані брюк - документи на ім'я ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 82-120);

-протоколом огляду місця події від 22.06.2016 року з фототаблицею до нього за участю судово-медичного експерта, яким з приміщення відділення СМЕ м. Костянтинівка вилучено три білі мішки з синтетичного матеріалу, пакет з футболкою та штанами кольору хакі, сім паперових конвертів з лоскутами шкіри з пошкодженнями з тіла ОСОБА_2 та паперовий конверт з волоссям з трупу ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 121-122);

-протоколом огляду трупу від 17.06.2016 року з фототаблицею до нього за участю судово-медичного експерта, яким з приміщення відділення СМЕ м. Костянтинівка оглянуто частини трупу ОСОБА_2, з численними пошкодженнями, із зазначенням плоскостей розсічення; вилучено футболку зеленого кольору з пошкодженнями, штани камуфльовані, 3 поліетиленові мішки білого кольору (т.2 а.с. 124-130);

-протоколом огляду від 05.09.2016 року за участю судово-медичного експерта, яким з приміщення комунального закладу «Дніпровське обласне бюро СМЕ» ДОР вилучено конверт з надписом «№1152/2016 ОСОБА_2 1984 г.р. 2 фрагмента оболонки пули», що було виявлено з ранєвого каналу поранення на верхній поверхні в проекції правого плечового суглобу, а саме у м'язах грудної клітини (т.2 а.с. 198-199);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2016 з додатком (відеозаписом слідчої дії, що переглянуто в судовому засіданні) за участю свідка ОСОБА_11, яким зафіксовано перевірку на місці показань свідка, яким показано за допомогою манекену, як вночі 17.06.2016 він зайшовши у бліндаж, побачив на підлозі розчленований труп ОСОБА_2, над яким стояв ОСОБА_4 (т.3 а.с.3-6);

-протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 13.09.2016 ножів свідку ОСОБА_10, яким на фото під №1, свідок зазначив ніж марки «МІL-ТЕС», який він в ніч з 16.06.2016 на 17.06.2016 разом зі ОСОБА_9 передав на прохання ОСОБА_4 (т.3 а.с.7-9);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2016 з додатком (відеозаписом слідчої дії, що переглянуто в судовому засіданні) за участю свідка ОСОБА_8, яким зафіксовано детальні пояснення свідка, спричинення вогнепальних поранень та колото-різаних ушкоджень ОСОБА_2, який під час нанесення останніх подавав ознаки життя у виді хрипіння, після чого свідок зазначив, як допомагав обвинуваченому виносити мішок з частинами розчленованого тіла (т.3 а.с.3-6);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.08.2016 з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_13, яким зафіксовано перевірку показань свідка в частині зазначення як 17.06.2016 ним з ОСОБА_14 під час несення служби у добовому наряді було виявлено на позиціях «Тюльпан» ОСОБА_4 (т.3 а.с. 14-18);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 02.08.2016 з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_14, яким зафіксовано перевірку показань свідка за обставинами виявлення на позиціях «Тюльпан» ОСОБА_4 (т.3 а.с. 19-23);

-протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 13.09.2016 ножів свідку ОСОБА_8, яким на фото під №1, свідок вказав на ніж, який розміщувався в бліндажі на стіні над автоматами та яким ОСОБА_4 спричиняв проникаючі удари ОСОБА_2 в область спини (т.3 а.с.24-26);

-висновком судової експертизи холодної зброї №2/2-93 від 23.09.2016 року, згідно з яким наданий на експертизу ніж фірми «GRAND WAY» загальною довжиною 310 мм (довжина клинка 190 мм), є різновидом ножів господарського призначення, а саме сувенірним ножем та не є холодною зброєю; ніж з надписом «МІL-ТЕС», загальною довжиною 262 мм (довжина клинка 144 мм), є виготовлений заводським способом ножем для морських піхотинців (США), але у зв'язку з відсутністю частини клинка не відповідає вимогам технічної забезпеченості для ураження цілі та не є холодною зброєю (т.3 а.с. 29-34);

-висновком судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу №9428 від 23.09.2016, згідно з яким, на дослідження надано речі ОСОБА_2 та встановлено, що на поверхні фуфайки (футболки) зеленого кольору наявні сліди продуктів пострілу, на поверхні камуфльованих штанів слідів продуктів пострілу не виявлено; (т.3 а.с. 36-39);

-висновком судової балістичної експертизи №1640 від 23.09.2016 року, згідно з яким чотири автомати, вилучені 17.06.2016 під час огляду місця події на ВОП «Мостік» є нарізною автоматичною зброєю калібру 5,45 мм (5,45х39мм) - автоматом Калашникова «АК-74, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби; дві гільзи, вилучені під час огляду 17.06.2016 є частинами боєприпасів - гільзами проміжних патронів калібру 5,45х39мм, що призначені для стрільби з автоматів і кулеметів конструкції Калашникова, до категорії боєприпасів не відносяться, стріляні з автомату Калашникова «АК-74» НОМЕР_3 (т.3 а.с. 42-55);

-протоколом отримання зразків для експертизи від 17.06.2016, згідно з яким у ОСОБА_4 зроблено змиви з долоней рук (т.3 а.с. 57);

-протоколом отримання зразків для експертизи від 17.06.2016, згідно з яким у ОСОБА_4 відібрано зразки зрізів нігтів (т.3 а.с. 59);

-протоколом отримання зразків для експертизи від 17.06.2016, згідно з яким у ОСОБА_4 відібрано зразки крові (т.3 а.с. 61);

-висновком судово-медичної експертизи (імунологічної) №1378 від 02.08.2016, згідно з яким, на футболці з камуфльованої тканини, виявленій на мотузці під час огляду місця події від 17.06.2016, виявлено наявність крові людини з антигеном Н, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_2, крові якого властивий виявлений антиген; разом з цим, в зазначених слідах крові не виявлений антиген А, що є основним групоспецифічним антигеном для крові ОСОБА_4, у зв'язку з чим, висловитись про можливість походження крові від нього не виявилось можливим (т.3 а.с. 64-66)

-висновком судово-медичної експертизи (імунологічної) №1377 від 02.08.2016, згідно з яким, на спортивних штанах, виявлених на мотузці під час огляду місця події від 17.06.2016, виявлено наявність крові людини з антигеном Н, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_2 (т.3 а.с. 67-68);

-висновком судово-медичної експертизи (імунологічної) №1376 від 02.08.2016, згідно з яким, на камуфльованих штанах з ременем коричневого кольору, вилучених в приміщенні бліндажу під час огляду місця події від 17.06.2016, виявлено наявність крові людини з антигеном Н, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_2 (т.3 а.с. 105-108);

-висновком судово-медичної експертизи №1372 від 01.08.2016, згідно з яким, при серологічному дослідженні крові ОСОБА_4 встановлена група А з ізогемаглютином анти - В з вмістом супутнього антигену Н за ізосерологічною системою АВ0 (т.3 а.с. 112-113);

-висновком судово-медичної експертизи (імунологічної) №1379 від 02.08.2016, згідно з яким, на трусах, вилучених з мотузки під час огляду місця події від 17.06.2016, на виворотній поверхні задньої половини виявлено наявність крові людини, з антигенами А і Н, що не виключає можливості її походження від самого підозрюваного ОСОБА_4, разом з тим, не виключається можливість походження крові в якості домішок від потерпілого ОСОБА_2 (т.3 а.с. 115-117);

-висновком судово-медичної експертизи (імунологічної) №1374 від 01.08.2016, згідно з яким, на двох марлевих серветках, а саме змивах речовини бурого кольору з каміння біля доріжки від бліндажу (об'єкт №1) та змиву з порогу у житлове приміщення (об'єкт №2), вилучених під час огляду місця події від 17.06.2016, встановлено наявність крові людини, походження крові на об'єкті №1 (з каміння біля бліндажу) не виключено її походження від потерпілого ОСОБА_2, походження крові на об'єкті №2 (з порогу у житлове приміщення) не виключає можливості її походження від самого підозрюваного ОСОБА_4, а також, не виключається можливість суміші від потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_4 (т.3 а.с. 121-124);

-висновком судово-медичної експертизи (цитологічної) №799 від 08.08.2016, згідно з яким, на ножі з рукояткою з полімеру чорного кольору, наданого на дослідження, встановлена наявність крові людини; на клинку ножа виявлені клітини епітеліальної тканини, непосмугованої м'язової тканини та жирової тканини людини; на рукоятці ножа знайдені клітини епітеліальної тканини та не посмугованої м'язової тканини людини; зазначені клітини епітеліальної та не посмугованої м'язової тканини належать особі чоловічої статі; отримані результати не виключають можливість походження слідів крові на ножі та клітин на клинку ножа від потерпілого ОСОБА_2 з урахуванням його групової характеристики крові. Даних про походження цих слідів від ОСОБА_4 не виявлено; (т.3 а.с. 126-130);

-висновком судово-медичної експертизи (цитологічної) №800 від 08.08.2016, згідно з яким, на ножі з клинком чорного кольору з пошкодженням на кінці клинка, наданого на дослідження, встановлена наявність крові людини; на клинку ножа виявлені клітини епітеліальної тканини, непосмугованої м'язової тканини та жирової тканини людини; на рукоятці ножа клітин з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені; кров та клітини епітеліальної, не посмугованої м'язової тканини на клинку ножа належать особі чоловічої статі; отримані результати не виключають можливість походження крові та клітин на клинку ножа від потерпілого ОСОБА_2 з урахуванням його групової характеристики крові. Даних про походження цих слідів від ОСОБА_4 не виявлено; (т.3 а.с. 132-135);

-висновком судово-медичної експертизи (імунологічної) №1381 від 03.08.2016, згідно з яким, на спальному мішку, вилученому під час огляду місця події від 17.06.2016, на поверхні сірого кольору виявлено наявність крові людини за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_2, крові якого властиві виявлені групові характеристики; основного групоспецифічного антигену для крові ОСОБА_4 не виявлено; (т.3 а.с. 141-143);

-висновком судово-медичної експертизи (імунологічної) №1375 від 01.08.2016, згідно з яким, на трьох фрагментах картону, вилучених під час огляду місця події від 17.06.2016, встановлено наявність крові людини за ізосерологічною системою АВ0, антиген Н, що не виключає можливості її походження від ОСОБА_2, крові якого властиві виявлені групові характеристики; основного групоспецифічного антигену, характерного для крові ОСОБА_4 не виявлено; (т.3 а.с. 145-147);

-висновком судово-медичної експертизи №661-МК від 25.07.2016, згідно з яким, при дослідженні характеру пошкоджень, виявлених у ОСОБА_2, зрізи з яких зроблені судово-медичним експертом, встановлено, що на шматку шкіри чола праворуч з раною №1, носить характер забитої рани, спричиненої при тупій травмі, під дією тупого твердого предмети (або його частиною) контактуюча поверхня якого закруглене ребро (вузький циліндр), довжиною 39 мм у межах контакту; пошкодження на шматках шкіри №2, №4, №5, №6, №7 є колото-різаними ранам, спричинені плоским колюче-ріжучим предметом (предметами), з шириною клинка (клинків) на рівні поринулої частини не більше 21 мм, 25мм, 20 мм, 14 мм, 25 мм, який мав гостре лезо та обух товщиною 4,0 мм, 3,0 мм, 2,0 мм, 2,3 мм; на шматку шкіри в проекції нижньої щелепи праворуч та пошкодження «Б» на шматку шкіри передньої поверхні грудної клітини в проекції 2-го ребра по середньо-ключичні лінії мають морфологічні ознаки атипових вхідних ран (отворів), кожна окремо заподіяна при пострілі з вогнепальної зброї, компактним (поодиноким) снарядом, (без урахування еластичних та скорочувальних властивостей шкіри), що мав високу кінетичну енергію і пробивну дію, на поверхні якого мались (або в склад якого входили) сполучення заліза, міді і свинцю (що в цілому типово для оболонкової кулі); постріли вчинені з неблизької відстані за межами дії додаткових факторів пострілу, або через перешкоду, якими могли бути елементи одежі (т.3 а.с. 150-157);

-висновком судово-медичної експертизи №1152-Е від 28.07.2016, згідно з яким, смерть ОСОБА_2 наступила від вогнепальних кульових поранень шиї, тулуба та верхньої кінцівки, які ускладнились розвитком шоку. Вказані вогнепальні поранення відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; на тілі потерпілого виявлено синці на повіках обох очей та забита рана в лобній ділянці праворуч, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) або ударі об такий (такі); рана від дії тупого твердого предмета (або його частиною), контактуюча поверхня якого закруглене ребро (вузький циліндр), довжиною 39 мм у межах контакту; три вогнепальні поранення шиї, правої верхньої кінцівки та тулуба, спричинені прижиттєво.

Також на тілі потерпілого виявлено численні колото-різані рани у кількості не менш: шість в ділянці лівої щоки та тіла нижньої щелепи ліворуч, на лівій бічній поверхні шиї у верхній третині - 1, в потиличній ділянці - 2, на передній поверхні правого передпліччя у середній третині - 2, на лівому плечі - 7, у ділянку правого надпліччя - 2, на передній поверхні грудної клітини у верхній третині - 2, в поперековій ділянці - 4, на правій бічній поверхні черевної стінки тулуба - 5, на задній поверхні грудної клітини ліворуч - 3, що спричинені плоским колюче-ріжучим предметом (предметами), з шириною клинка (клинків) на рівні поринулої частини від 6,0 до 25 мм., який (які) мав гостре лезо та обух товщиною від 1,7 до 4,0 мм; розчленування тіла у вигляді розділення тулуба навпіл над рівнем тазу, відділення правої та лівої верхньої кінцівки, спричинене посмертно, від дії гострого предмету, що володіє ріжучими властивостями.

Колото-різані рани причинені вірогідно в агональному періоді, встановити послідовність їх нанесення, кількість ударів колюче-ріжучим предметом (предметами), що становила не менше кількості виявлених відповідних ран, не надалось можливим.

При судово-токсикологічному дослідження м'язу та крові з трупа виявлено етиловий спирт у концентрації відповідно 1,65% та 1,90 %, що по відношенню до живих осіб може відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння. Представлені на експертизу «частини тіла людини» належать одному трупу, що підтверджується співставимістю країв розчленування та конституційно-морфологічною подібністю фрагментів тіла (т.3 а.с. 173-176);

-висновком судової трасологічної експертизи № 2/4-5 від 20.10.2016, згідно з яким надані на дослідження ніж з маркуванням на поверхні «MIL-TEX» та фрагмент клинка ножа чорного кольору, вилучені під час огляду місця події 17.06.2016 за фактом умисного вбивства ОСОБА_2, раніше складали єдине ціле (т.3 а.с. 182-186);

-висновком судово-медичної (криміналістичної )експертизи №805-МК від 30.08.2016, згідно з яким, при дослідженні пошкоджень на шматках шкіри з трупу ОСОБА_2 з задньої поверхні, з внутрішньої поверхні лівого плеча, з передній поверхні грудної клітини ліворуч в проекції 2-го ребра по середньо-ключичній лінії, з задньої поверхні грудної клітини в проекції 12-го ребра по лопаточній лінії, з передньої поверхні грудної клітини на 2 см від мечоподібного відростка є колото-різаними ранами, спричиненими плоским колюче-ріжучим предметом (предметами), з шириною клинка (клинків) на рівні поринулої частини не більше 21 мм; 25 мм, 20 мм, 14мм, 25 мм, який мав гостре лезо та обух товщиною 4,00 мм, 4,00 мм, 3,0 мм, 2,0 мм, 2,3 мм могли бути заподіяні клинком представленого на експертизу ножа при умові його цілісного стану, а саме ножем, зі зламаним вістрям, вилученим 17.06.2016;

-висновком судово-медичної експертизи (за матеріалами справи) №63 від 11.04.2018, згідно з яким, згідно даних судово-медичної експертизи трупу, у потерпілого мали місце численні колото-різані рани, а саме: 6- в ділянці лівої щоки та тіла нижньої щелепи ліворуч, 1- на лівій бічній поверхні шиї у верхній третині, 2 - в потиличній ділянці, 2 - на передній поверхні правого передпліччя у середній третині, 7 - на лівому плечі, 2 - в ділянці правого надпліччя, 2 - на передній поверхні грудної клітини у верхній третині, 3 - в поперековій ділянці, 1- в поперековій ділянці ліворуч по верхньому краю, яка проникає в черевну порожнину; 5 - на правій бічній поверхні черевної стінки тулуба, 3 - на задній поверхні грудної клітини ліворуч, одна з яких проникає в плевральну порожнину через товщу м'язів 8-го міжребер`я між лопатковою та біля-хребтовою лініями; 1- в області лівого стегна; при цьому рана у поперековій ділянці ліворуч, що проникає в черевну порожнину та одна колото-різана рана по задній поверхні грудної клітини, що проникає в плевральну порожнину, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, як таке, що є небезпечним для життя; визначення послідовності їх нанесення, а також встановити проміжок часу їх заподіяння не надалось можливим, разом з тим, всі ці пошкодження спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті, в короткий термін відносно одне одного; згідно даних судово-медичної експертизи трупу мало місце три вогнепальних поранення в область шиї, правої верхньої кінцівки та тулуба, про що свідчить наявність вхідних вогнепальних ран з дефектами шкіри та м'яких тканин «мінус-ткань», а також підтверджується даними судово-медичного криміналістичного дослідження, при якому встановлено, що ці ушкодження, кожне окремо, заподіяні при пострілі з вогнепальної зброї, компактним (поодиноким) снарядом, що мав високу кінетичну енергію та пробивну дію, на поверхні якого мались (або в склад якого входили) сполучення заліза, міді і свинцю (що в цілому типово для оболонкової кулі); більш повний морфологічний характер вогнепальних ушкоджень не виявлено, у зв'язку з тим, що мало місце розчленування тіла, в тому числі шиї; разом з тим, враховуючи локалізацію вхідної вогнепальної рани в області шиї, наявність крововиливу в стінку глотки та м'язи шиї, не виключено, що мало місце пошкодження великих судин шиї, зокрема, пошкодження правої загальної артерії в дистальному її відділі або в ділянці її біфуркації; подібні пошкодження судин супроводжуються масивною кровотечею, а в подальшому призводять до гострої крововтрати, після чого припиняється кровопостачання головного мозку, що призводить до втрати свідомості вже через 10-30 секунд; експерти відмічають, що при любому виду дії на тканини та органи людини виникає різної інтенсивності відчуття болю, тому в момент спричинення потерпілому колото-різаних ран він міг відчувати біль до моменту втрати свідомості; смерть ОСОБА_2 настала від сукупності вогнепальних кульових поранень шиї, правої верхньої кінцівки та грудної клітини, які супроводжувалися ушкодженням судин шиї та забоєм грудної клітини з переломами ребра, та в своєму перебігу ускладнилися гострою крововтратою; численні колото-різані поранення обличчя, шиї, тулубу та кінцівок не знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті, але могли сприяти її настанню; шансі залишитися живим у ОСОБА_2 після отриманих вогнепальних та численних колото-різаних поранень, навіть в випадку надання кваліфікованої своєчасної медичної допомоги, не було (т.5 а.с. 59-90);

-оглянутими в судовому засіданні речовими доказами: ніж «STAINLESS STEEL GRAND WAY», ніж «MIL-TEX» та футболка зеленого кольоруз пошкодженнями.

В ході судового розгляду були також досліджені:

-протокол проведення слідчого експерименту від 21.07.2016 з підозрюваним ОСОБА_4 (т.2 а.с. 200-201) за участю захисника з додатком оптичним диском, під час якого зафіксовано відмову підозрюваного від проведення слідчого експерименту із зазначенням про повне визнання вини у скоєнні злочину відносно ОСОБА_2;

-висновок судово-медичної експертизи (цитологічної) №801 від 02.08.2016, згідно з яким, в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_4 наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені (т.3 а.с. 100-101);

-висновок судово-медичної експертизи (імунологічної) №1373 від 01.08.2016, згідно з яким, на двох марлевих серветках -змивах з долонь рук підозрюваного ОСОБА_4, доставлених на дослідження, наявності крові не встановлено (т.3 а.с. 103-104);

-висновок судово-медичної експертизи (імунологічної) №1380 від 01.08.2016, згідно з яким, на чоловічих шкарпетках, вилучених на мотузці біля бліндажу під час огляду місця події від 17.06.2016, наявності крові не встановлено (т.3 а.с. 119-120);

-висновок судово-медичної експертизи (цитологічної) №798 від 04.08.2016, згідно з яким, в змивах з автоматів маркуванням НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_3, наданих на дослідження, наявність крові не встановлена, клітини з ядрами не знайдені (т.3 а.с. 137-139);

Суд зауважує, що зазначені письмові документи, представлені стороною обвинувачення, не містять будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, відтак, суд не приймає їх як докази у кримінальному провадженні.

Крім того, прокурор посилається як на доказ у справі на матеріали службового розслідування проведеного командуванням військової частини від 26.06.2016 (т.2 а.с. 205-249), у ході якого встановлено обставини вбивства ОСОБА_4 солдата ОСОБА_2, разом з тим, суд зазначає, що зазначений документ є виключно внутрішньою перевіркою події керівництвом військової частини, та з огляду на принципи безпосередності та гласності кримінального судочинства, не має доказового значення.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого, оскільки вони хоча й частково відповідають фактичним обставинам вчинених злочинів, однак, продиктовані мотивом не стільки уникнути обвинуваченим покарання, скільки пом'якшити його; разом з тим, обрана ним лінія захисту, спростовується чіткими та послідовними показаннями свідків та іншими дослідженими доказами, що узгоджуються між собою.

Суд не бере до уваги заперечення обвинуваченого про неправдивість показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_21, як необґрунтовані та безпідставні, оскільки зазначені свідки допитані в судовому засіданні, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та приведені до присяги, не вбачається їх жодної упередженості, неприязні чи зацікавленості, при з'ясуванні сторонами кримінального провадження можливості сприймати факти, про які вони свідчили, надали повні показання, що узгоджуються між собою.

Сторона захисту, не заперечуючи фактичних обставин, зокрема, механізму спричинення та кількості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_2, посилається на неправильність кваліфікації вчиненого за п.4 ч.2 ст. 115 КК України, як вбивства з особливою жорстокістю. В обґрунтування позиції, зазначено, що обвинувачений категорично заперечував своє бажання завдати потерпілому при вбивстві особливих страждань, вказав, що після зроблених пострілів у бік ОСОБА_2 з автоматичної зброї, останній впав на підлогу, а ОСОБА_4 зрозумівши, що йому вже не допоможеш, оскільки не почув чи подавав ОСОБА_2 ознаки життя, вийшов з бліндажу, покурив, після чого, по спливу приблизно 10 хвилин, розпочав дії, направлені на приховування слідів злочину. Кількість нанесених колото-різаних пошкоджень обвинувачений пояснив саме тим, що маючи намір розчленувати тіло ОСОБА_2 почав розрізати його, однак через те, що ніж був тупий, він не міг реалізувати намір. Захист посилається також на висновок експертизи, згідно з яким ОСОБА_2 після вогнепальних поранень через дуже короткий проміжок часу втратив свідомість, вірогідно на шиї було пошкоджено велику артерію та навіть надання кваліфікованої медичної допомоги не врятувало б його життя; між вогнепальними пораненнями та колото-різаними ушкодженнями пройшло приблизно 10 хвилин. Крім того, на думку сторони захисту, до показань свідка ОСОБА_8 слід ставитися критично, оскільки, під час подій, про які він зазначає, свідок перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, тому не може правильно їх відтворювати.

Суд не погоджується з вказаними доводами сторони захисту, з наступних підстав.

Особлива жорстокість - це оціночна ознака, зміст якої визначається в кожному окремому випадку.

Поняття особливої жорстокості при умисному вбивстві міститься в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», згідно з яким, умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних страждань, тощо.

В розділі 2.1 та п.2.3.3 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров'я особи за 2014 рік» зазначено, що визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій підсудного, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки підсудного стосовно потерпілого до та після вчинення злочину.

Вчиняючи злочин з особливою жорстокістю, винний усвідомлює, що скоює діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку. Він умисно обирає саме такий спосіб вчинення злочину, який завдає потерпілому особливі страждання, що охоплюється його злочинним наміром.

Відтак, судом встановлено наявність не просто жорстокості, яка фактично має місце при будь-якому умисному вбивстві, а особливої жорстокості.

Так, обвинувачений зазначив, що внаслідок виникнення конфлікту та погроз з боку ОСОБА_2, з автомату здійснив постріли в бік останнього. При цьому, ОСОБА_4, як військовослужбовець, маючи навики поводження зі зброєю, здійснюючи неодноразові постріли у верхню частину тіла ОСОБА_2, усвідомлював, що ОСОБА_2, який зброї в руках не мав, не представляв для нього реальної загрози, а застосування зброї може призвести до його смерті. Однак, зроблені в потерпілого постріли з автоматичної зброї не дали обвинуваченому можливість повністю реалізувати злочинний намір. Побачив, що ОСОБА_2 впав, обвинувачений не вжив спроб допомогти потерпілому та не припинив протиправних дій. Натомість, обвинувачений обрав такий спосіб вчинення злочину, який проявився в зайвих, надмірних діях, для позбавлення життя ОСОБА_2

Про такий спосіб, а відтак, кваліфікуючу ознаку злочину, як особлива жорстокість, свідчить спосіб нанесення тілесних ушкоджень, ножами загальною довжиною 310 та 265 мм, з довжиною клинків 190 та 144 мм відповідно, з силою, з якою завдавалися удари, про що свідчить глибина пошкоджень до проникнення в черевну та плевральну порожнини, їх кількість, більше 30 встановлених, нанесення ударів в область шиї, потиличної частини, на передній та задній поверхні грудної клітини. З урахування висновку експерта, відповідно до якого, тілесні ушкодження у ОСОБА_2 утворилися прижиттєво до настання смерті, у короткий проміжок часу, на переконання суду ОСОБА_4 усвідомлював завдання ОСОБА_2 особливих страждань, про що свідчать фактичні обставини справи.

З показань свідка ОСОБА_8 та проведеного з ним слідчого експерименту також вбачається, що він чув як ОСОБА_2 хрипів після пострілів, а ОСОБА_4 в цей час, наносив потерпілому удари ножем в область грудної клітини та попереку. Перебування свідка ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння, не спростовує обставин, про які він свідчив.

Не спроможна також позиція обвинуваченого щодо нанесення зазначеної кількості колото-різаних поранень ОСОБА_2 з метою розчленування трупу. Про це свідчить характер зроблених ним розрізів тіла саме по трьох лініях, отже, механізм та тривалість нанесення колото-різаних поранень об'єктивно спростовує вказану позицію обвинуваченого.

З приводу кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 408 КК України, аналізуючи досліджені докази, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1996 особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 1126-VII, в Україні з 18.03.2014 розпочався особливий період, який діє по даний час.

Однією з однак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України - дезертирства, є самовільне залишення військової частини або місця служби. У цій формі дезертирство є закінченим злочином з моменту, коли суб'єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби). Обов'язковою ознакою цього складу злочину є мета: при дезертирстві військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби взагалі, назавжди.

Оцінюючи доводи сторони захисту, суд зазначає, що обвинувачений залишив місце несення служби після вчинення злочину, усвідомлюючи наслідки притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд бере до уваги доводи сторони захисту щодо знервованого стану свідка ОСОБА_11, який об'єктивно був вражений тим, що побачив розчленоване тіло ОСОБА_2, його агресивні звернення до ОСОБА_4, разом з тим, не знаходить обставин, що свідчили б про реальність загрози життю обвинуваченого. Доводи, про зроблені ОСОБА_11 постріли під ноги обвинуваченого, показаннями інших свідків не підтверджені. Обвинувачений мав можливість відразу повідомити про вчинене, здатись правоохоронним органам, і для цього не було підстав залишати позиції, оскільки однією з перших осіб, які зайшли до його бліндажу був заступник командира по роботі з особовим складом ОСОБА_15, який, не проявляючи жодних ознак агресії, спокійно вивів ОСОБА_4 для з'ясування обставин події.

Про умисел на дезертирство свідчать не тільки причини за яких ОСОБА_4 залишив позиції ВОП «Мостік», а й подальші його дії та наміри, що він виявив в спілкуванні з військовослужбовцями ОСОБА_21 та ОСОБА_13 При цьому, саме ці розмови про готовність ОСОБА_4 здатись представникам незаконних збройних формувань, свідчать про намір ухилитися від військової служби взагалі.

Практикою Європейського суду з прав людини закріплено позицію, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Визнавши досліджені докази достовірними, належними та допустимими та, оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними та обставинами скоєних злочинів, суд дійшов висновку, що інкриміноване ОСОБА_4 обвинувачення знайшло підтвердження під час судового розгляду.

При цьому, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Таким чином, колегія суддів вважає вину ОСОБА_4 доведеною за обсягом обвинувачення та кваліфікує його дії за п.4 ч.2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю та за ч.3 ст. 408 КК України як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Судом досліджено повні матеріали, проходження військової служби обвинуваченим, особова справа прапорщика ОСОБА_4 та інші матеріали, що характеризують обвинуваченого, згідно з якими вбачається, що ОСОБА_4 з травня 2001 року призваний до лав ЗСУ, в 2002 році закінчив школу прапорщиків в м. Котовську, після чого проходив військову службу за контрактом ВЧ А-0664, а далі - в Державній прикордонній службі України (в/ч 2197), згідно наказу від 08.04.2016 №101 прибув 31.03.2016 до складу сил та засобів ОТУ «Донецьк», був залучений та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецькій та Луганській областей.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий та тяжкий злочин, за місцем проживання та проходження служби характеризується виключно позитивно, до затримання проходив службу в Збройних Силах України та брав участь у проведенні антитерористичної операції, одружений, має двох малолітніх дітей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (судимість погашена). Згідно з висновком судової комплексної психолого - психіатричної експертизи №740 від 03.08.2016 ОСОБА_4 виявляє психічний та поведінковий розлад внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками. В період скоєння інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; не перебував в тимчасово хворобливому стані (патологічний афект, патологічне сп'яніння, реакція «короткого замикання», суперечний розлад свідомості, тощо); в теперішній час повністю усвідомлює свої дії та керує ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, в момент скоєння інкримінованого діяння в стані фізіологічного афекту, в стані вираженої емоційної напруги - стресу, фрустрації, що суттєвим чином могло вплинути на його поведінку, не перебував; у ОСОБА_4 присутні виражені індивідуально-психологічні характеристики, пов'язані з основним діагнозом, що впливають на його поведінку (т.3 а.с. 162-170).

Судом досліджено, постанову про закриття кримінального провадження від 08.09.2014 за ч.2 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_4 за фактом спричинення тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_18, (т.4 а.с. 182-183) як матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, разом з тим, оскільки судового рішення за вказаним фактом не ухвалено, негативні правові наслідки для обвинуваченого, відсутні.

Судом взято до уваги й характеризуючі дані на ОСОБА_2, який за місцем проходження служби характеризувався негативно (т.3 а.с. 219).

Судом проаналізовано ставлення обвинуваченого до скоєного, визнання ним вини у вбивстві ОСОБА_2, поведінку ОСОБА_4 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося та усвідомлення вини. Разом з тим, у зв'язку з викривленням окремих обставин вчинених злочинів, щирого каяття обвинуваченого суд не вбачає.

Відтак, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно з п.13 ч.1 ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, що за ч.3 ст. 408 КК України є тяжким злочином, за п.4 ч.2 ст. 115 КК України класифікується як особливо тяжкий злочин, що посягає на життя людини, яке серед інших соціальних благ відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, особливо тяжких наслідків, що настали - смерті людини, особи обвинуваченого, а також принципу індивідуалізації покарання, передбаченому в статті 65 КК України, судова колегія дійшла переконання, що ОСОБА_4 становить підвищену небезпеку для суспільства, а тому вважає необхідним застосувати до нього позбавлення волі на певний строк, покарання, що буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням вчинення ОСОБА_4 кількох злочинів, покарання має бути призначене відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

ОСОБА_4 затримано 17.06.2016 року о 22.50 год. Ухвалою слідчого судді від 18.06.2016 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим, він перебуває в місцях попереднього ув'язнення.

Вирішуючи відповідно до ст.374 КПК України питання про залік досудового тримання обвинуваченого під вартою, суд зазначає наступне.

В редакції Закону України від 26.11.2015 №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» імперативною нормою ч.5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження проводилось з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

21.06.2017 набрав чинності Закон України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким викладено нову редакцію ч.5 ст. 72 КК України, згідно з якою попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Оскільки попереднє ув'язнення має триваючий у часі характер і застосовувалося щодо ОСОБА_4 в строк до 20 червня 2017 року включно, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 КК вважає, що рішення про зарахування обвинуваченому періоду попереднього ув'язнення, який мав місце до 20 червня 2017 року включно має бути прийняте, за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII.

При вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні суд зазначає наступне.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_4 спричинену матеріальну шкоду в розмірі 29 000 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 500 000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129, 374 КПК України). Як вбачається з положень ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦКУ розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Сторона захисту, не заперечуючи, підстав та розміру позову, акцентувала увагу суду на відсутності підтверджуючих даних щодо сплати потерпілою ОСОБА_2 судового збору за заявлену вимогу про відшкодування моральної шкоди. З огляду на це, суд, зауважує, що згідно з п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди в сумі коштів, витрачених нею на похорони ОСОБА_2, а саме: організацію поминального обіду - квитанція №212552 в розмірі 5621,00 грн., вартості оплати проїзних документів, пов'язаних з прибуттям до місця досудового розслідування (105,88 грн., 150,95 грн., 159,98 грн., 105,88 грн.) загальною вартістю 522,69 грн., виготовлення та облаштування місця поховання в сумі 19 000,00 грн. (розрахункова квитанція № 063023 від 14.02.2018, акт виконаних робіт від 21.02.2018) в зазначеній частині суд вважає, що такі вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Враховуючи принцип диспозитивності, характер діяння особи, що заподіяла шкоду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, заявлений розмір відшкодування в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає слід задовольнити частково. При цьому суд враховує, що у зв'язку з протиправною поведінкою обвинуваченого потерпілій була спричинена моральна шкода, її спосіб життя зазнав суттєвих змін, внаслідок яких вона перенесла і продовжує переносити фізичні і душевні страждання, пов'язані з передчасною смертю брата, сильною депресією, думками про це, постійним лікуванням, головними болями, нервовим потрясінням, крім того, позбавлена фінансової допомоги, яку надавав брат. Втрата потерпілою близької людини має безтерміновий та невідновлюваний характер, а факт смерті за вищевказаних обставин викликає особливі глибокі та болісні страждання, які природні для втрати близького родича.

З урахуванням вимушених змін життєвому укладі потерпілої, реалізації повсякденних потреб і планів, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.4 ч.2 ст. 115 КК України та ч.3 ст. 408 КК України та призначити йому покарання:

-за п.4 ч.2 ст. 115 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років;

-за ч.3 ст. 408 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання - з 17.06.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 17.06.2016 по 20.06.2017 включно, а з 21.06.2017 року по 05.06.2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_7 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 25 143 (двадцять п'ять тисяч сто сорок три) грн. 69 коп., а також 1 000 000 (один мільйон) грн. в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12016050380000714 від 17.06.2016 на проведення:

-судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу №9428 від 23.09.2016 в розмірі 4 404, 00 (чотири тисячі чотириста чотири) грн.,

-судово-балістичної експертизи № 1640 від 23.09.2016 - 3 175 (три тисячі сто сімдесят п'ять) грн. 44 коп.;

-судової криміналістичної експертизи холодної зброї № 2/2-93 від 23.09.2016 - 615 (шістсот п'ятнадцять) грн., 72 коп.;

-судової трасологічної експертизи №2/4-5 від 20.10.2016 - 527 (п'ятсот двадцять сім) грн., 76 коп;

Речові докази, після набрання вироком законної сили: ніж «STAINLESS STEEL GRAND WAY», ніж «MIL-TEX», футболка зеленого кольору, камуфльовані штани, зразок крові ОСОБА_4, зразок крові ОСОБА_2, змиви з долоні правої та лівої руки ОСОБА_4, зразки нігтів з рук ОСОБА_4, чотири змиви з курків автоматів системи Калашникова НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_3 (чотири паперові згортки), вилучений один фрагмент паласу, фрагмент ножа, одну білу мотузку, одні спортивні штани із синтетичного матеріалу темно-синього кольору з двома білими смужками на боковій частині штанів, один спальний мішок синього кольору, одні труси чоловічі чорного кольору, одна пара шкарпеток чоловічих чорного кольору, змиви речовини бурого кольору з каміння біля доріжки від бліндажу до схилу терикону, змиви речовини бурого кольору з порога у житлове приміщення бліндажу, три фрагменту картону, вилучені з металевої печі, фрагмент тканини червоно-жовтого кольору, три білих поліетиленових мішки у яких знаходились частини тіла ОСОБА_2, зразок марлевої серветки (1 конверт), зразок марлевої серветки (1 конверт), два фрагменти оболонки кулі (1 конверт), один фрагмент з тканини матрацу, сім шматків шкіри ОСОБА_2, що зберігається в камері зберігання речових доказів військової прокуратури сил АТО - знищити; автомати системи Калашникова НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_3 калібру 5,45 мм., 3 магазини споряджені набоями у кількості 76 одиниць - залишити в користуванні військовій частині ПП В0927, за належністю; марлеві тампони із вмістом каналу стволів, контрольний марлевий тампон, 2 гільзи з маркуванням (60-90, 539-80) надані на дослідження 28 гільз та 22 кулі, які залишились після вистрілу патронів наданих для експертного дослідження, які зберігаються у військовій частини польова пошта В0927 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копій судового рішення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя Г.В. Ткач

Судді О.Г. Геря

Є.В. Челюбєєв