Рішення № 74445846, 24.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 травня 2018 р. Справа № 802/977/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої різниці пенсії

в с т а н о в и в :

28 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Гайсинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії та стягнення недоплаченої різниці пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з квітня 1999 року та отримує пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії), в розмірі 90 % суми місячної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», підвищено як розміри посадових окладів працівникам прокуратури, так і надбавки за класні чини.

Отримавши в прокуратурі області довідку про розмір заробітної плати, позивач звернувся із заявою до пенсійного фонду для проведення перерахунку, відповідно до змін в законодавстві. Пізніше, ознайомившись в з матеріалами пенсійної справи, позивач вияв невідповідність розміру пенсії у відсотковому розмірі. Відповідно до розпорядження Пенсійного фонду від 24.10.2012 року позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 80% від суми заробітної плати з 01.07.2012 року.

З урахуванням цих обставин, та з метою проведення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років, позивач 23.02.2018 року звернувся із заявою до Гайсинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, однак листом від 02.03.2018 року №15-Д-02 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії з 80% на 90 % від заробітної плати.

Позивач вважає відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії протиправною, оскільки при перерахунку пенсії має застосовуватись норма закону, що визначає її розмір у відсотках, що діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом №3668 зміни до статті 50-1 Закону №1789 стосуються порядку новопризначених пенсії, а не перерахунку вже призначених пенсій. Також, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, позивач вважає, що перерахунок його пенсії виходячи з 80% від суми заробітної плати є звуженням соціальних гарантій. В зв’язку з чим, ОСОБА_1 звернувся в суд.

Ухвалою суду від 03.04.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 17.04.2018 року у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи). Даною ухвалою надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

16.04.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14885), у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, свою позицію відповідач мотивує тим, що у зв’язку з прийняттям постанови КМУ від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умови оплати праці працівників органів прокуратури» та на підставі заяви позивача, було здійснено перерахунок пенсії, призначеної згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на час здійснення перерахунку. При цьому розмір пенсії обчислюється з урахуванням п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3668 від 09.07.2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Ознайомившись із наданим представником відповідача відзивом на позовну заяву, а також вивчивши матеріали справи, ухвалою суду від 17.04.2018 року відкладено розгляд справи на 24.05.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов не обґрунтованим так таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21 квітня 1999 року отримує пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії).

Розпорядженням УПФ у Гайсинському районі № 125856 від 24.10.2012 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2012 року. Згідно цього ж Розпорядження, судом встановлено, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітної плати склав 80 %.

23.02.2018 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача в якій просив здійснити розрахунок його пенсії , виходячи з 90% заробітної плати вказаною в довідці прокуратури Вінницької області від 06.09.2012 року та здійснити відповідні виплати.

Листом від 02.03.2018 року № 15-Д-02 відповідач відмовив ОСОБА_2 у такому перерахунку за відсутності законодавчих підстав.

Визначаючись щодо обґрунтованості позовних вимог суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 працював в органах прокуратури та набув права на пенсійне забезпечення на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції з 30.10.1997 року).

Частина 4 цієї статті (в редакції чинній на момент призначення пенсії) визначала, що загальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений згідно з цією статтею, не може перевищувати 75 відсотків відповідного заробітку, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 відсотків, до категорії 2, - 80 відсотків.

Згідно матеріалів справи, згідно ОСОБА_3 А № 239503, позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

Законом України № 2663-III від 12.07.2001 року частину першу статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладено в наступній редакції: "Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку".

Відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року), пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру").

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Положення частини першої статті 50-1 Закону №1789-XII, згідно з якими за кожен повний рік роботи понад 10 років на відповідних посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність на час перерахунку пенсії відповідачем, 01.07.2012 року, у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VI , який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року.

Таким чином, перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90% заробітної плати з застосуванням розміру окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури і умов оплати труда працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 року №505, станом на час проведення перехунку пенсії позивачу, не передбачено діючим на той час законодавством України.

У розрізі наведених обставин суд вважає, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог статті 50-1 Закону №1789-XII з урахуванням змін, внесених Законом №3668-VI та застосуванням нових посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури і умов оплати труда працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 року №505, які отримують на відповідній посаді працівники органів прокуратури, оскільки відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії на підставі норми права, яка втратила чинність з 01.10.2011 року.

Посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним, оскільки зміни, внесені Законом України №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Також суд враховує правові висновки Верховного суду викладені в постанові від 11.04.2018 року у справі №766/13021/16-а. З урахуванням принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Крім того, у спірний період положення Закону України "Про прокуратуру" щодо обмеження пенсій максимальним розміром діяли, неконституційними не визнавались, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За наведеного вище, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень ст. 139 КАС України, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікацій код НОМЕР_1)

Відповідач: Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Волонтерів, 17, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 41247177)

Повний текст судового рішення виготовлено 24.05.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович