Рішення № 74445392, 29.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року м.Київ № 810/1527/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Здорівської сільської ради до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови,

за участю сторін:

- представник позивача: ОСОБА_1, ордер серії КС №326785 від 11.04.2018,

- відповідач: не з'явився,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Здорівська сільська рада Васильківського району Київської області в особі ОСОБА_2 з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №55960346 від 12.03.2018 у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення та для відкриття виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 12.03.2018 державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55960346.

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною, оскільки була винесена на підставі постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01 від 20.11.2017, строк пред’явлення до виконання якої закінчився.

Відповідачем відзив на позов до суду не був наданий.

Присутній у судовому засіданні 29.05.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судове засідання, призначене на 29.05.2018, відповідач не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що правильним найменуванням позивача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Здорівська сільська рада, суд вважає належним позивачем по справі Здорівську сільську раду, що не потребує вирішення питання про заміну позивача у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Здорівська сільська рада (ідентифікаційний код 04359264, місцезнаходження: 08626, Київська обл., Васильківський р-н., с.Здорівка, вул.Щорса, буд.175) зареєстрована як юридична особа 10.04.1998, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №199898 (а.с.49).

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2018 державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55960346 щодо боржника – Здорівської сільської ради Васильківського району, із виконання постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.11.2017 №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01 про стягнення штрафу у сумі 84200,00 грн. (а.с.15-16).

Судом встановлено, що Здорівська сільська рада зверталась до виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із клопотанням про закінчення (закриття) виконавчого провадження №73/02-12 від 21.03.2018, у якому позивач просив прийняти рішення про закінчення (закриття) виконавчого провадження №55960346 у зв’язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення (а.с.17-18).

Вказане клопотання було отримане відповідачем 21.03.2018, що підтверджується відбитком штампу Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на примірнику клопотання позивача.

Проте, відповідач жодної відповіді на вказане клопотання позивача не надав.

Не погоджуючись з правомірністю винесення вказаної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Частиною 1 ст.26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону №1404-VII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як зазначено вище, державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2018 №55960346 щодо боржника – Здорівської сільської ради Васильківського району, із виконання постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.11.2017 №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01 про стягнення штрафу у сумі 84200,00 грн.

Судом встановлено, що 12.03.2018 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернувся до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про примусове виконання рішення від 19.02.2018 №10/10-42/1902/03, у якій просив відкрити виконавче провадження за постановою №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2017 на Здорівську сільську раду Васильківського району Київської області (а.с.54-55).

До вказаної заяви додано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2017 №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01 (а.с.51-53).

Судом встановлено, що 20.11.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01, якою визнано Здорівську сільську раду Васильківського району Київської області винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 84200,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а саме – 05.12.2017 (а.с.52).

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244).

Відповідно до п.26 Порядку №244 постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Згідно з п.28 Порядку №244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб’єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Пунктом 31 Порядку №244 передбачено, що постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1404-VII виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону №1404-VII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 4 ст.12 Закону №1404-VII встановлено, що строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред’явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Враховуючи те, що постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2017 №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01 набрала законної сили 05.12.2017, а стягувачем за вказаним документом є державний орган, а саме – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, строк пред’явлення вказаної постанови до виконання становить три місяці, та закінчився 06.03.2018.

Як вбачається з наданих представником позивача письмових пояснень по справі, в матеріалах виконавчого провадження №55960346 відсутній поштовий конверт, в якому Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було надіслано відповідачу заяву про примусове виконання від 19.02.2018 №10/10-42/1902/03 та виконавчий документ - постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2017 №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01.

Дослідивши заяву про примусове виконання від 19.02.2018 №10/10-42/1902/03, судом встановлено, що вказаний документ містить відбиток штампу Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про реєстрацію вхідної кореспонденції від 12.03.2018 за вх.№1793.

Отже, матеріали справи свідчать, що постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2017 №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01 була пред’явлена до виконання 12.03.2018, тобто з пропуском встановленого ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII строку.

При цьому, у даному випадку не було підстав для переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, передбачених частиною четвертою статті 12 Закону № 1404-VIII, а саме: 1) пред’явлення виконавчого документа до виконання, 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки виконавчий документ, зокрема, постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 20.11.2017 №3-2011/11-10/10-16/2011/08/01, було пред’явлено до виконання із пропущенням встановленого законом строку пред’явлення його до виконання, такий виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу без виконання, а тому, на думку суду, передбачених законом підстав для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження у державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 не існувало.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №42 від 10.04.2018 (а.с.14).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

В судовому засіданні 29.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст судового рішення складено 04.06.2018.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №55960346 від 12.03.2018.

3. Стягнути на користь Здорівської сільської ради (ідентифікаційний код: 04359264, місцезнаходження: 08626, Київська обл., Васильківський р-н., с.Здорівка, вул.Щорса, буд.175) судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код: 34842289, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м.Васильків, вул.Луначарського, буд.5).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано – 04.06.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.