Рішення № 74445064, 01.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/653/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гор-Агро” до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гор-Агро” (далі – ОСОБА_6 “Гор-Агро”) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0011211401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акта від 27.10.2018 року №12163/14-01/34214727 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_6 “Гор-Агро” податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного – за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2014 по 31.12.2016”. Перевіркою встановлено, крім іншого, заниження товариством податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1765300 грн., в тому числі за грудень 2016 року в сумі 1600000,00 грн. та за січень 2014 року в сумі 165300,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0011211401, яким збільшено позивачу суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2000000,00 грн., з яких сума грошового зобов’язання за податковими зобов’язаннями становить 1600000,00 грн., а сума штрафних (фінансових) санкцій – 400000,00 грн.

Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та вказує на те, що останнє було прийняте за результатами проведеної відповідачем вищезазначеної документальної позапланової виїзної перевірки, в ході якої була встановлено, що господарська операція з поставки позивачем молока коров’ячого ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” за договором №22122016 від 22 грудня 2016 року є такою, що не відбулася у зв’язку з відсутністю можливості в позивача забезпечити виконання даного договору до закінчення строку його дії. Крім того, отримані грошові кошти у вигляді попередньої оплати від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” у сумі 12000000,00 грн., у тому числі ПДВ – 2000000,00 грн., були направлені позивачем на надання фінансової допомоги ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” та придбання у цього товариства мінеральних добрив відповідно до договору від 25.12.2016 року №2512/2016, а не використані у сільськогосподарській діяльності позивача. До того ж, контролюючий орган вказує на те, що ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” та ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” є пов’язаними підприємствами, оскільки їх засновником є ОСОБА_7

Позивач вважає, що наведені відповідачем обставини не є тими правовими підставами, з якими податкове законодавство пов'язує право платника на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань спеціальної декларації. Вказує на те, що ОСОБА_6 “Гор-Агро” відповідно до пп.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі – ПК України) включило суму податку на додану вартість за договором №22122016 від 22 грудня 2016 року до складу податкових зобов’язань в межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства по даті першої з подій, що сталася раніше, а саме по даті зарахування коштів від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” на його банківський рахунок за поставку молока.

Також позивач звертає увагу на те, що договір з поставки молока ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” передбачає його виконання до 31.12.2017 року, що не було враховано контролюючим органом на час здійснення перевірки.

Крім того, позивач зазначає, що не є підставою для донарахування податку на додану вартість перерахування коштів в сумі 10000000.00 грн. на рахунок ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” як фінансової допомоги за договором №210106/ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 21.12.2016 року та 1600000,00 грн. як попередньої оплати за міндобрива за договором поставки №2512/2016 від 25.12.2016 року, оскільки вказані договори є окремими зобов'язаннями, виконання яких не пов'язане один з одним, та які взагалі не мають жодного правового впливу на формування податкового обліку ОСОБА_6 “Гор-Агро” за наслідками господарської операції з реалізації молока.

Позивач вважає, що виконав усі вимоги Податкового кодексу України щодо законності формування податкових зобов’язань по операції з реалізації продукції тваринництва, а тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0011211401.

У відзиві на позовну заяву від 23.04.2018 року вх. №5379/18 (а.с.81-82) представник відповідача не погоджується з даним позовом та вважає його безпідставним. На думку представника відповідача ОСОБА_6 “Гор-Агро” не мало можливості поставити сільськогосподарську продукцію на ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” у листопаді-грудні 2017 року на суму 12000000,00 грн. Вважає, що у зв'язку з відсутністю потрібної кількості продуктивного поголов'я корів для забезпечення необхідної кількості молока, а також те, що отримані кошти у виглядіпопередньої оплати від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” на суму 12000000 грн., у тому числі ПДВ - 2000000 грн., направлені на надання фінансової допомоги, а не використані сільськогосподарській діяльності, тому перевіркою правомірно зроблено висновок, що ОСОБА_6 “Гор-Агро” не мало наміру і не проводило фактичних операцій з поставки сільськогосподарської продукції. У зв’язку з цим зазначена господарська операція не пов'язана з сільськогосподарською діяльністю ОСОБА_6 “Гор-Агро” та проведена з метою мінімізації податкових зобов'язань ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна”, а тому перевіркою правомірно зроблено висновок, що ОСОБА_6 “Гор-Агро” не має права на відображення податкових зобов’язань в спеціальній декларації за 2016 рік. Відтак, висновки акта перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2016 року в сумі 1600000,00 грн. є вірним, а податкове повідомлення-рішення правомірним.

На підставі наведеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснили, що станом на день складання акта перевірки будь-яких заявок на поставку молока від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” позивачем не було отримано. Однак, 15 листопада 2017 року, після отримання заявки на поставку молока, ОСОБА_6 “Гор-Агро” приступило до виконання вищезазначеного договору. Представники позивача в судовому засіданні наголосили на тому, що на момент проведення відповідачем перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення строк виконання договору з поставки молока не закінчився, який був продовжений на 2018 рік відповідно до додатку №3 від 13 грудня 2017 року до цього договору. З врахуванням того, що ОСОБА_6 “Гор-Агро” зареєстроване платником єдиного податку IV групи (єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%) та не ухиляється від виконання договору з поставки молока ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна”, тому представники позивача вважають, що в товариства виникло право на залишення в своєму розпорядження суми ПДВ у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 статті 209 ПК України, які отримані за молоко власного виробництва. На підставі наведеного вказують на необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення товариством податкового законодавства та просять визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у письмовому відзиві проти позову. Додатково пояснили, що порушено кримінальне провадження щодо ухилення службовими особами ОСОБА_6 “Гор-Агро” від сплати податків у значних розмірах за період грудня 2016 року, в результаті чого отримано від директора ОСОБА_6 “Гор-Агро” пояснення, в якому він зазначив, що договори з ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” та ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” укладені без ділової мети отримання прибутку. На підставі цього представники відповідача вважають, що в такому разі господарська операція з поставки молока не пов’язана з сільськогосподарською діяльністю позивача, а тому останній мав права на відображення сум ПДВ в спеціальній декларації за 2016 рік. У зв’язку з цим вважають висновки акта перевірки вірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Відтак, у задоволенні позову просили відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що з 02.10.2017 року по 20.10.2017 року З 20.11.2017 року по 08.12.2017 року ГУ ДФС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_6 “Гор-Агро” податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного – за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої 27.10.2017 року був складений акт №12163/14-01/34214727 (а.с.12-26).

В акті перевірки зроблено висновок про встановлення порушення позивачем, крім іншого, податкового законодавства, а саме: пп.14.1.36, 14.1.179 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.209.2 ст.209, п.198.3 ст.198, п.14.1.257 ПК України, в результаті чого ОСОБА_6 “Гор-Агро” занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1765300,00 грн., в тому числі за грудень 2016 року в сумі 1600000,00 грн. таза січень 2014 року в сумі 165300,00 грн.

На підставі акта перевірки від 27.10.2017 року №12163/14-01/34214727 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2017 року №0011211401 (а.с.9).

З матеріалів справи слідує, що ГУ ДФС у Волинській області у вищезазначеному акті перевірки зробив висновки про те, що господарська операція з поставки позивачем молока коров’ячого ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” за договором №22122016 від 22 грудня 2016 року є такою, що не відбулася у зв’язку з відсутністю можливості в позивача забезпечити виконання даного договору до закінчення строку його дії. Крім того, отримані грошові кошти у вигляді попередньої оплати від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” у сумі 12000000,00 грн., у тому числі ПДВ – 2000000,00 грн., були направлені позивачем на надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” згідно договору №210106/ф від 21 грудня 2016 року та придбання у цього товариства мінеральних добрив відповідно до договору від 25.12.2016 року №2512/2016, а не використані у сільськогосподарській діяльності позивача.

У ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ОСОБА_6 “Гор-Агро” з контрагентом ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна”. Відповідно до договору №22122016 від 22 грудня 2016 року ОСОБА_6 “Гор-Агро” (Продавець) зобов’язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” (Покупець) сільськогосподарську продукцію (сировину) – молоко коров’яче згідно заявок покупця, а покупець зобов’язується прийняти та поплатити такий товар (а.с.53-57).

Відповідно до п.2.2.1 цього договору покупець зобов’язується у строк до 30 грудня 2016 року здійснити оплату орієнтованої вартості товару, поставка якого буде здійснена протягом 2017 року, у сумі визначеній у п.3.1 даного договору, згідно якого загальна вартість договору орієнтовно складає 12000000,00 грн.

Як передбачено п.2.1.3 зазначеного договору продавець зобов’язаний при передачі товару передати всі необхідні супроводжувальні документи, а саме: ветеринарна свідоцтво; експертний висновок; товарну накладну, в якій зазначаються висновки щодо показників лабораторного аналізу (кожного дня при передачі товару); податкову накладну.

Приймання товару по якості здійснюється за місцезнаходженням покупця відповідно до вимог, що обумовили сторони у даному договорі (п.4.4 договору).

ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” на виконання умов даного договору здійснено попередню оплату за молоко на загальну суму 12000000 грн., у т. ч. ПДВ - 2000000 грн., про що свідчать банківські виписки від 22.12.2016 року №1005, від 23.12.2016 року №1026, №1015, від 26.12.2016 року №1030, №1028, №95 від 27.12.2016 року №1036 (а.с.39-46). У зв’язку з попередньою оплатою за молоко позивачем було виписано ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” податкові накладні від 22.12.2016 року №8/2, від 23.12.2016 року №9/2, від 26.12.2016 року №13/2, від 27.12.2016 року №14/2 (а.с.49-52).

Як доказ поставки молока ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” позивачем надано суду видаткові накладні №27 від 30.11.2017 року, №7 від 10.05.2018 року, №8 від 11.05.2018 року, №9 від 12.05.2018 року, №10 від 13.05.2018 року, №11 від 14.05.2018 року, №12 від 15.05.2018 року, №13 від 16.05.2018 року, а також довіреності на отримання товару №260 від 17.11.2017 року, №101 від 10.05.2018 року, видані директору ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” ОСОБА_7 (а.с.94-95,97-104)

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 “Гор-Агро” уклало з ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” договір №210106/ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 21.12.2016 року (а.с.61), відповідно до якого ОСОБА_6 “Гор-Агро” (Кредитор) приймає на себе зобов’язання надати ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” (Позичальнику) фінансову допомогу для її використання на цілі та умовах, обумовлених у подальшому у даному договорі.

Сума фінансової допомоги за даним договором становить 12000000,00 грн. (пункт 3.2 цього договору).

Як передбачено пунктами 5.1, 5.2 даного договору, позичальник зобов’язується повернути отриману фінансову допомогу в повному обсязі будь-якими частинами в будь-який час на розсуд кредитора, але не пізніше 31 грудня 2017 року. Даний термін може бути змінений сторонами за взаємною письмовою згодою. Фінансова допомога повертається шляхом переказу відповідних коштів на рахунок кредитора в тій же валюті, в якій було надано фінансову допомогу. Фінансова допомога повертається без будь-яких відрахувань або утримань, що можуть піти на сплату вимог, зборів, податків або інших платежів, в тому числі і таких, які позичальник повинен здійснити згідно чинного законодавства. Кошти для погашення заборгованості в першу чергу спрямовуються на сплату основної суми фінансової допомоги, в другу чергу – на сплату пені за прострочення погашення фінансової допомоги.

Також між ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” (Постачальник) та ОСОБА_6 “Гор-Агро” (Покупець) було укладено договір поставки №2512/2016 від 25.12.2016 року, відповідно до якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі оплатити та прийняти товар. Найменування, кількість та асортимент товару вказані в специфікаціях (надалі «Товар»), що додаються до договору, і є його невід’ємними частинами (а.с.58-59).

Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP. Місце поставки вказується у відповідних специфікаціях, що є невід’ємними частинами договору. Строк поставки товару становить 365 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації до цього договору, якщо інше не погоджено відповідною специфікацією (п.3.1 даного договору).

Додатком №1 від 25.12.2016 року договору поставки №2512/2016 від 25 грудня 2016 року передбачено 100% попередньої оплати всього на суму 1600000,00 грн., у т.ч. ПДВ 266666,67 грн. за поставку вапняково-аміачної селітри (фас. 1000 кг) кількістю 219 т. та карбаміду (фас. 50 кг) в сумі 18 т. (а.с.60).

Як слідує з акта перевірки, відповідно до даного договору здійснено попередню оплату за згаданими товарами відповідно до банківських виписок №1126 від 26.12.2016 року, №1133 від 27.12.2016 року, №1143 від 28.12.2016 року.

Судом встановлено, що попередню оплату від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” на поставку молока в сумі 12000000,00 грн., в тому числі ПДВ – 2000000,00 грн., ОСОБА_6 “Гор-Агро” відповідно до статті 209 ПК України відображено у складі податкових зобов’язань податкової декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства від 17.01.2017 року за грудень 2016 року (а.с.62-67). Відтак, позивачем фактично перераховано 1600000,00 грн. (80% ПДВ) перераховано на спеціальний рахунок від операцій з тваринництва, 400000,00 грн. – 20% перераховано до державного бюджету.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.05.2018 року №1004030904 основним видом економічної діяльності ОСОБА_6 “Гор-Агро” згідно КВЕД є: 01.50 Змішане сільське господарство (а.с.123-129). При цьому, іншими із видів економічної діяльності позивача є також: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру.

Як слідує з довідки Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 24.06.2016 року №9220/10/03-18-12-04 (а.с.136), ОСОБА_6 “Гор-Агро” зареєстроване платником єдиного податку IV групи (єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%) на 2016 рік.

Відповідно до п.209.1 ст.209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п.209.6 ст.209 ПК).

Як визначено пп. «б» п.209.15.2 п.209.15 ст.209 ПК України, діяльність у сфері сільського господарства є виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 “Гор-Агро” є сільськогосподарським підприємством, виробником продукції тваринництва (молока), та обрало спеціальний режим оподаткування, в результаті чого й подало 17.01.2017 року контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року (а.с.62), де відобразило податкові зобов’язання за господарською операцією з поставки молока ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна”.

Підпунктом «в» п.209.2 ст.209 ПК України передбачено, шо позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 20 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 80 відсотків.

Відповідно до пп.209.17.4 п.209.17 ст.209 ПК України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на розведення великої рогатої худоби (01.21.0 КВЕД): відтворювання поголів'я великої рогатої худоби; вирощування великої рогатої худоби; одержання сирого молока корів, буйволиць, ячих; одержання сперми бугаїв.

Підпунктом 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК визначено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

Як встановлено судом, відповідно до договору №22122016 від 22 грудня 2016 року ОСОБА_6 “Гор-Агро” отримало від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна”.попередню оплату в сумі 12000000,00 грн. за поставку молока, яке позивач зобов’язувався поставити даному контрагенту до 31 грудня 2017 року.

Відповідно до вимог пп. «а» п.187.1 ст.187 ПК України ОСОБА_6 “Гор-Агро”, як сільськогосподарське підприємство, що реалізує продукцію тваринництва, відобразило суму податку на додану вартість, що отримана в ціні поставленого товару, та включило її до складу податкових зобов’язань спеціального режиму оподаткування. Тобто, дана господарська операція з поставки молока відображена позивачем у податковому обліку спеціального режиму оподаткування по даті першої з подій, а саме по даті зарахування коштів від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” за попередню оплату за товар (молоко).

При цьому, пунктом 209.18 статті 209 ПК України передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 цієї статті і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Відтак, з наведеного слідує, що сума ПДВ з попередньої оплати від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” за поставку молока в загальному розмірі 2000000,00 грн. була розподілена наступним чином: 1600000,00 грн. (80%) перерахована на спеціальний рахунок позивача; 400000,00 грн. (20%) – до держаного бюджету.

Відповідачем зроблені висновки про те, що позивач не мав права на зарахування 80% податку на додану вартість в сумі 1600000,00 грн. на спеціальний рахунок від реалізації продукції тваринництва, враховуючи те: 1) що вся молочна продукція у період з 01.01.2017 року по 20.10.2017 року була поставлена на ТОВ “Радивилівмолоко”; 2) відсутність можливості ОСОБА_6 “Гор-Агро” поставити сільськогосподарську продукцію у листопаді - грудні 2017 року на 12000000,00 грн., у зв'язку з відсутністю потрібної кількості продуктивного поголів'я корів для забезпечення необхідної кількості молока; 3) отримані грошові кошти у вигляді попередньої оплати від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” в сумі 12000000,00 грн. направлені на надання фінансової допомоги, а не використані в сільськогосподарській діяльності; 4) пов'язаність ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” та ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна”.

В результаті цього контролюючий орган зробив висновок, що ОСОБА_6 “Гор-Агро” не мало наміру і не проводило фактичних операцій з поставки сільськогосподарської продукції, а дана господарська операція не пов’язана з сільськогосподарською продукцією.

Однак, з такими висновками контролюючого органу суд не погоджується та вважає їх помилковими.

Суд звертає увагу на те, що перевірка була проведена з 02.10.2017 року по 20.10.2017 року, за результатами якої був складений акт від 27.10.2018 року №12163/14-01/34214727 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2017 року №0011211401. Водночас суд зазначає, що на час складення акта перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення договір з поставки молока №22122016 від 22 грудня 2016 року був чинним, оскільки строк його дії відповідно до п.8.2 закінчувався 31 грудня 2017 року. Тобто, контролюючим органом на час здійснення перевірки було здійснено припущення щодо невиконання даного договору у зв’язку з відсутністю потрібної кількості продуктивного поголів'я корів для забезпечення необхідної кількості молока. Разом з тим, податковим органом не було враховано про можливість сторонами до закінчення строку дії даного договору продовжити строк його виконання, при цьому пунктом 8.4 якого визначено, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Водночас відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведена норма та умови договору надають сторонам право збільшити термін поставки продукції (молока), а відтермінування строку поставки не є підставою для висновку про відсутність наміру її виконання. Відтак, висновки контролюючого органу про те, що позивач не мав наміру здійснити фактичні поставки молока своєму контрагенту є передчасними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

В противагу таким висновкам позивач надав суду докази здійснення виконання даного договору. Так, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” по договору №22122016 від 22 грудня 2016 року подало позивачу заявку від 14.11.2017 року на поставку молока в кількості 10000 л (а.с.137). В результаті чого позивачем було поставлено ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” молоко 1 гатунку на суму 41951,81 грн. з ПДВ, про що свідчать видаткова накладна №27 від 30.11.2017 року (а.с.94) та експертний висновок №002869 п/17 від 27.11.2017 року про якість молока (а.с.132).

Крім того, позивачем надано суду додаток №3 від 13 грудня 2017 року до договору купівлі молока №22122016 від 22 грудня 2016 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди продовжити дію цього договору до 31 грудня 2018 року (а.с.133). Отже, сторони до закінчення строку дії даного договору скористалися правом на його продовження, продовживши строк поставки молока ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” до 31 грудня 2018 року.

На виконання умов цього ОСОБА_6 “Гор-Агро” у 2018 році продовжує поставку молока, що підтверджується заявкою ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” від 10.05.2018 року (а.с.138), видатковими накладними №7 від 10 травня 2018 року, №8 від 11 травня 2018 року, №9 від 12 травня 2018 року, №10 від 13 травня 2018 року, №11 від 14 травня 2018 року, №12 від 15 травня 2018 року, №13 від 16 травня 2018 року (а.с.97-103), які були надані суду, а також експертним висновком №000594 п/18 від 27 квітня 2018 року (а.с.134).

Відповідно до п.44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з наданих позивачем документів позивач вживає заходів на виконання договору з поставки молока №22122016 від 22 грудня 2016 року, для досягнення чого має необхідні виробничі активи, складські приміщення та трудові ресурси. При цьому, для цілей оподаткування здійснює облік всіх господарських операцій з оформленням необхідних документів, у тому числі ті, що передбачені умовами даного договору.

Відтак, судом не встановлено будь-яких обставини, які б могли свідчити про отримання позивачем та його контрагентом необгрунтованої податкової вигоди внаслідок укладення такого договору.

Також судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що отримані кошти за поставку молока в сумі 12000000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2000000,00 грн., отримані за несільськогосподарську продукцію та використані на інші цілі. При цьому, суд звертає увагу на те, що укладені позивачем договори з ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс” №210106/ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 21.12.2016 року в сумі 12000000,00 грн. та поставки №2512/2016 від 25.12.2016 року є окремими господарськими договорами, які не мають жодного правового впливу на формування податкового обліку ОСОБА_6 “Гор-Агро” за наслідками господарської діяльності з реалізації молока. Крім того, жодним чином не впливає на такий податковий облік з поставки молока те, що контрагенти позивача – покупець молока та отримувач фінансової допомоги є пов’язаними особами. Відтак, відповідачем не доведено нецільового використання суми податку на додану вартість, отриманого за договором з поставки молока.

Щодо посилань відповідачів на матеріали кримінального провадження №32018030000000011, зареєстрованого в ЄРДР від 18.04.17 року, суд зазначає, що вони є результатом оперативно-розшукових заходів в рамках кримінального провадження та є лише відомостями про джерело фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення процесуальним шляхом.

В силу положень ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, для адміністративного суду, що розглядає справу обов’язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов’язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Належного доказу щодо вироку або іншого судового рішення суду не надано, а сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб’єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Тому, суд вважає, що інформація отримана у ході досудового слідства у кримінальному провадженні, на яку посилається відповідач, є лише відомостями про джерело фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення процесуальним шляхом.

Відтак, надана відповідачем інформація в результаті досудового розслідування не може слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки, а тому пояснення директора ОСОБА_6 “Гор-Агро” ОСОБА_8 від 18 грудня 2017 року (а.с.116-117) в наведеному кримінальному провадженні суд до уваги не бере. До того ж, директор ОСОБА_6 “Гор-Агро” в цих поясненнях не заперечує факту укладення та виконання договорів з ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” та ОСОБА_6 “Юнайтед Кемікалс”. Водночас вказує на те, що не погоджується з результатами перевірки, що відображені в акті перевірки 27.10.2018 року №12163/14-01/34214727. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначає, що підлягають врахуванню пояснення керівника, який заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності контрагентів взагалі.

Отже, з вищенаведеного слідує, що позивачем виконано усі вимоги податкового законодавства щодо законності формування податкових зобов’язань по господарській операції з реалізації молока ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна”, яка відображена у податковому обліку спеціального режиму оподаткування по даті першої з подій, а саме по даті зарахування коштів від ОСОБА_6 “Б.С.К. Україна” за попередню оплату за товар.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 “Гор-Агро” в повному обсязі, а тому визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 17 листопада 2017 року №0011211401.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 30000,00 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням №2751 від 04.04.2018 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 17 листопада 2017 року №0011211401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гор-Агро” (45602, Волинська область, Луцький район, село Підгайці, вулиця Дубнівська, будинок 14-А, ідентифікаційний код 34214727) судовий збір у розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду буде складено 06 червня 2018 року.

Суддя В.Д. Ковальчук