Рішення № 74444780, 04.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/1853/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому пільгової пенсії по досягненню 57-річного віку з 13.11.2017;

- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення, тобто з 13.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило йому у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Позивач стверджує, що має пільги по виходу на пенсію, а тому вважає такі дії відповідача неправомірними та таким, що суперечать чинному законодавству.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що видане Володарсько-Волинською райдержадміністрацією (а.с.32).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як громадянину, що постійно проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Листом від 21.02.2018 за № 288/02-02 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що надане посвідчення, видане Володарсько-Волинською райдержадміністрацією, що не відповідає вимогам чинного законодавства та не дає права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону (а.с.34-35).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Нормами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: - паспорт і довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; - документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання тощо); - довідка про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року; - документи про місце проживання (реєстрації) особи; - документи, які засвідчують особливий статус особи.

Приписами п.п.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до документів, які засвідчують особливий статус особи відноситься посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами п.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілі від Чорнобильської катастрофи мають наступні пільги щодо зменшення пенсійного віку особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки * та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документ, який засвідчує особливий статус особи.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народився 13 листопада 1960 року в с.Іванівка Володарсько-Волинського р-ну, та на момент звернення із заявою до відповідача йому виповнилось 57 років (а.с.30).

Згідно довідки виконкому Хорошівської селищної ради, з матеріалів господарських книг сільської ради встановлено, що ОСОБА_1 з 26.04.1986 по 19.02.2007 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36).

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106 визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема с.Іванівка Володарсько-Волинського р-ну Житомирської обл. відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю.

За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом відмовив у зменшенні пенсійного віку позивачу на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.34-35).

Відмова вмотивована тим, що посвідчення видане Володарсько-Волинською райдержадміністрацією, а не обласною державною адміністрацією.

Постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (чинною на момент видачі посвідчення) та постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.

Суд зауважує, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено.

Рішенням координаційного комітету по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 5.11.1992 № 21 до повноважень Володарсько-Волинської, Коростенської, Ємільчинської, Лугинської, Малинської, Народицької, Новоград-Волинської, Овруцької, Олевської райдержадміністрацій віднесено забезпечення видачі посвідчень потерпілим особам, віднесеним до 4 категорії у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і в строки, затверджені постановою КМУ № 501 від 25.08.1992.

Таким чином, на момент видачі посвідчення ОСОБА_1 15.06.1993 Володарсько-Волинська райдержадміністрація, з метою видачі посвідчень потерпілим особам в стислі строки, була наділена правом видавати посвідчення 4 категорії.

Згідно з ч.4 ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, у зв'язку з виключенням обумовленої території проживання позивача з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

З огляду на викладене, та те, що посвідчення ОСОБА_1 не визнано недійсним та не скасовано у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, а тому дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є неправомірними.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію зі зменшенням пенсійного віку є похідною від визнання дій неправомірними.

Однак, у позовній заяві датою звернення до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_1 зазначає 13.11.2017, тоді як зі змісту долученої позивачем заяви встановлено, що датою звернення є 27.12.2017 (а.с.33).

З огляду на викладене, позовна вимога зобов'язального характеру підлягає частковому задоволенню з моменту звернення з заявою, а тому суд зобов'язує відповідача призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку ОСОБА_1 з 27.12.2017.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність відмови у призначенні пенсії, а тому позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн про, що свідчить квитанція № NO3R333066 від 06.04.2018 (а.с.4).

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З наведеної норми вбачається, що судові витрати, у даному випадку судовий збір, стягується саме із суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі пропорційно до задоволення позову в частині.

З аналізу обсягу задоволених позовних вимог ОСОБА_1, суд дійшов висновку про стягнення з Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 634,32 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Древлянська,1, смт.Хорошів, Хорошівський р-н, Житомирська облю, 12101, ЄДРПОУ 41246794) щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 (вул.Центральна,36, с.Осики, Черняхівський р-н, Житомирська облю, 12341, інд. код НОМЕР_1) зі зменшенням пенсійного віку.

Зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27.12.2017.

Стягнути з Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 634,32 грн витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва