Рішення № 74444038, 25.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Справа № 804/2242/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (далі - «Відповідач»), в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 25 жовтня 2017 року;

- скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради №43 від 03.11.2017 року, яке оформлено витягом з рішення в частині відмови позивачу у призначенні (відмовлені) щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно її заяви від 25 жовтня 2017 року;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу з 25 жовтня 2017 року щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, згідно заяви позивача від 25 жовтня 2017 року;

- стягнути з відповідача судові витрати;

- допустити негайне виконання рішення у межах суми за один місяць.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона, як представник сім'ї, 25 жовтня 2017 року подала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради №43 від 03.11.2017 року, вирішено відмовити у призначенні позивачці адресної допомоги з 25.10.2017 в зв'язку з тим, що заявниця зареєстрована в населеному пункті с. Шахтне Донецької області, який не входить до переліку населених пунктів, затвердженого розпорядження КМУ від 07.11.2014 р.№1085 (абзац другий п.2 постанови КМУ від 01.10.2014 №505 (в редакції від 03.06.2017). Вважає дії відповідача щодо відмови в призначенні адресної допомоги незаконними, тому звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року відкрито спрощене провадження у адміністративній справі, призначено її розгляд без виклику сторін.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, оскільки на момент подання позивачкою заяви про призначення адресної допомоги, с. Шахтне Донецької області не входило до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, отже, відповідач не мав правових підстав для призначення такої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з довідками від 25.04.2017 № 114 (а.с. 10) та № 115 (а.с.11) ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 перебувають на обліку, як внутрішньо переміщені особи та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1, при цьому місцем реєстрації позивачки відповідно до паспорту є АДРЕСА_2 (а.с.9).

25.10.2017 року позивачка, як представниксім'ї, звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.12).

Листом від 01.12.2017року № 01-05/6983 відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні такої допомоги в зв'язку з прийняттям рішення 03.11.2017 року на засіданні комісії виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій, яке оформлене витягом з протоколу №43.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Факт внутрішнього переміщення позивача підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону №1706. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 1,2 статті 4 Закону № 1706).

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 (далі Порядок №505), визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з п.3 Порядку №505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень або 3400 гривень, якщо до складу сім'ї входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.

Пунктом 8 Порядку № 505 передбачено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Відтак, законодавством передбачено право внутрішньо переміщеної особи, яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, отримати грошову допомогу з дня звернення із заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Суд встановив, що відповідач відмовив позивачу у призначенні адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг у зв'язку з тим, що с. Шахтне Донецької області не входило до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення

Дійсно, в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) населений пункт Шахтне відсутній.

Разом з тим, згідно з адміністративно-територіальним устроєм Донецької області, розміщеному на офіційному веб-сайті Верховної ради України, населений пункт Шахтне перебуває у складі міста Харцизьк, яке у свою чергу входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Крім того, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р с. Шахтне входить до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача, шляхом звуження її права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Вказана правова позиція відображена також в рішенні Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 у справі №К/800/32877/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час звернення позивача з відповідною заявою, не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для відмови у призначенні адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тому дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є протиправними.

Оскільки судом встановлено, що відмова в призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги є протиправною, тому слід задовольнити вимоги позивача про скасування рішення в частині відмови та зобов'язання відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу з 25.10.2017 року.

Рішенням комісії від 19.03.2018 р. позивачу з 05.03.2018 р. призначено виплату адресної допомоги на проживання.

Тому, необхідно зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25 жовтня 2017 року по 05 березня 2018 року.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, суд вважає необхідним допустити цю постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати у розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: 50027, АДРЕСА_1) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (50006, м. Кривий Ріг, просп. Металургів, буд. 16, прим. 2, код ЄДРПОУ 03192336) про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради № 43 від 03.11.2017 року в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з25 жовтня 2017 року по 05 березня 2018 року.

Допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (50006, м. Кривий Ріг, просп. Металургів, буд. 16, прим. 2, код ЄДРПОУ 03192336) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: 50027, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук