Ухвала суду № 74443463, 31.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13733/17 Провадження №11-кп/773/211/18 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М. С. Категорія:ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України. Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Подолюка В.А.,

суддів - Клока О.М., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю секретаря - Лінік Т.В.,

прокурора - Супрунюк Т.А.,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисника - Міщук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

засуджено:

за ч.1 ст.190 КК України на 180 (сто вісімдесят) годин громадських робіт;

за ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він, протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

прибувати на першу вимогу на виклики до суду;

повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Постановлено стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_2:

2 832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 90 (дев'яносто) копійок - матеріальної шкоди;

5 000 (п'ять тисяч) гривень - моральної шкоди, а всього стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_2 7 832 (сім тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 90 (дев'яносто) копійок, матеріальної та моральної шкоди.

Цивільні позови потерпілих: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишено без розгляду.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він 13.01.2017 року, близько 19 год. 20 хв., знаходячись поблизу входу до під'їзду №2, буд. АДРЕСА_2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, повідомив потерпілому ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформаціюпро необхідність передачі йому мобільного телефону, для здійснення телефонного дзвінка, заздалегідь не маючи наміру його повертати потерпілому, який, будучи введеним ОСОБА_4 в оману, передав останньому мобільний телефон, марки «DOOGEE X5», чорного кольору, ІМЕІ-код: НОМЕР_1 та ІМЕІ-код 2: НОМЕР_2, вартістю 1000 грн., який був у силіконовому чохлі, вартістю 80 грн., та в якому знаходилися: картка пам'яті 2 GB, вартістю 100 грн., та дві сім-картки мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна», вартістю 10 грн., та мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3, вартістю 10 грн. Незаконно заволодівши вказаним мобільним телефоном, обвинувачений ОСОБА_4 залишив місце події, завдавши своїми діями потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1 200 грн..

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4, 02.02.2017 року, близько 20 год. 20 хв., знаходячись поблизу ДНЗ №31, що по пр. Соборності, 21А, у м. Луцьку, Волинської області, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, відкрито викрав з правої руки потерпілого неповнолітнього ОСОБА_2 мобільний телефон, марки «SamsungGalaxy J5», чорного кольору, моделі SM-J500H, ІМЕІ-код 1:НОМЕР_4, S/N: НОМЕР_5, вартістю 4 600 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора ПрАТ «МТС-Україна», яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, чим спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4, 22.04.2017 року, близько 21 год. 55 хв., знаходячись на перехресті вул. Християнської - Мазепи, що в м. Луцьку, Волинської області, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом ривка, відкрито викрав з правої руки потерпілого ОСОБА_7, мобільний телефон, марки «XiaomiRedmi 3S», сірого кольору, ІМЕІ-код 1:НОМЕР_6, ІМЕІ-код 2:НОМЕР_7, S/n: НОМЕР_8, вартістю 4 500 грн., в якому знаходилися сім-картка мобільного оператора ПрАТ «МТС-Україна», за НОМЕР_9 та сім-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за НОМЕР_10, на рахунках яких, були відсутні грошові кошти, які для потерпілого матеріальної цінності не становить, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7, матеріальних збитків на суму 4 500 грн..

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4, 23.04.2017 року, близько 19 год. 48 хв., знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом ривка, відкрито викрав з правої руки малолітнього потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон, марки «Huawei Y511», моделі HUAWEI CUN-U29, ІМЕІ-код 1:НОМЕР_11, IMEI-код-2:НОМЕР_12, S/n: НОМЕР_13, вартістю 2 511 грн., в якому знаходилась картка пам'яті, об'ємом 32GB, вартістю 350 грн., сім-картка мобільного оператора ПрАТ «МТС-Україна», НОМЕР_14, вартістю 25 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 40 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_9, матеріальних збитків на загальну суму 2 926 грн..

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4, 02.06.2017 року, в період часу з 13.00 год., по 14.00 год., знаходячись на території спортивного майданчику Луцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №10 - професійний ліцей Луцької міської ради», що по вул. Ветеранів, 5, у м. Луцьку, Волинської області, умисно, повторно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою викрадення чужого майна, таємно, шляхом вільного доступу, викрав належний потерпілій ОСОБА_10 мобільний телефон, марки «SamsungGalaxyGrand 2», ІМЕІ-код - 1:НОМЕР_15, ІМЕІ-код - 2:НОМЕР_16, ринкова вартість якого, станом на 02.06.2017 року, згідно висновку експерта за №18/2017, від 10.07.2017 року, становить 1699 грн. 30 коп., в якому знаходилась картка пам'яті, об'ємом 2 ГБ, вартістю 50 грн. та сім-картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» за НОМЕР_17, вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 5 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_10, майнової шкоди на загальну суму 1779 грн. 30 коп..

У поданій апеляції прокурор не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, просить вирок суду скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вважає, що судом першої інстанції при постановленні вироку та обранні виду та міри покарання порушено вимоги ст.65 КК України та не враховано положення постанови Пленуму ВСУ «про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року. Зазначає, що застосовуючи до обвинуваченого інститут звільнення від відбування покарання з випробовуванням, судом не враховано ступеня тяжкості вчинених ним злочинів та особу обвинуваченого, який вчинив ряд злочинів, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів тяжкої, середньої та невеликої тяжкості, вчинив нові злочини перебуваючи під слідством та після скерування обвинувального акту в суд. Вважає, що наведене свідчить про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого, який незважаючи на працездатний вік не має постійного законного джерела доходу, збитки потерпілому відшкодував лише частково, вчинив злочин щодо малолітнього, що є обтяжуючою його вину обставиною. Просить скасувати вирок в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, постановити новий, яким ОСОБА_4 призначити покарання за ч.1 ст.190 КК України на 180 (сто вісімдесят) годин громадських робіт;за ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;за ч.2 ст.186 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців. В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника Міщук І.В., потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчинені злочинів, за які його засуджено, обґрунтовано зроблений судом, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України є правильною і також не оскаржується.

Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, а саме, те, що ОСОБА_4 хоча і вчинив ряд злочинів, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких, середньої та невеликої тяжкості злочинів, однак завдані матеріальні збитки добровільно частково відшкодував, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, є особою молодого віку, виховувався круглим сиротою, думку потерпілих які не наполягали на позбавленні волі ОСОБА_4, досудову доповідь органу з питань пробації, згідно якої останній може бути перевихований без призначення покарання у виді обмеження чи позбавлення волі.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне часткове відшкодування завданих збитків.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину відносно малолітнього - потерпілого ОСОБА_8

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано обрав обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із застосування ст.75 КК України. Таке покарання відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а тому підстав для скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі прокурора, суд не вбачає.

Доводи прокурора, які наведені в апеляційні скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 січня 2018 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту оголошення та може бути оскаржена безпосередньою до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: