Ухвала суду № 74443217, 30.05.2018, Літинський районний суд Вінницької області

137/793/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2018р. смт. Літин

Слідчий суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., за участю секретаря Іванової І.О., слідчого Костюка О.В. скаржника ОСОБА_1, захисника –адвоката ОСОБА_2, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Слідчого відділу Літинського відділення поліції Калинівського відділу Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12018020210000016 від 19.01.2018 р.,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2018 р. ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді із вказаною скаргою, мотивуючи тим, що постановою слідчого від 28.02.2018р. закрито кримінальне провадження. Вважає цю постанову прийняту передчасно оскільки слідчим не зроблено усіх необхідних слідчих дій спрямованих та те, щоб обґрунтовано стверджувати про відсутність складу кримінального правопорушення у діях осіб причетних до смерті її брата ОСОБА_4 Відтак вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР 19.01.2018 р. за № 12018020210000016, 08.06.2017 р. ОСОБА_5 за адресою вул. Десята, 46, с. Івча Літинського району Вінницької області у веранді будинку виявила свого співмешканця ОСОБА_4 котрий лежав на підлозі та перебував без свідомості. Попри наявну гематому і непритомний стан ОСОБА_4 його співмешканка ОСОБА_5 відмовилась викликати карету швидкої допомоги. Однак 09.06.2017 р. о 06:00 все-таки було викликано карету швидкої допомоги. Коли ОСОБА_4 проходив лікування в м. Вінниці в лікарні ім. О.І. Ющенка - ОСОБА_5 своїми двома письмовими заявами на ім’я головного лікаря, просила не надавати медичну допомогу ОСОБА_4. Згодом 27.06.2017 р. стан здоров'я ОСОБА_4 різко погіршився та він помер.

Враховуючи те, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок набряку головного мозку, крововиливу в стовбур головного мозку на грунті гіпертонічної хвороби, а також те, що під час проведення розтину на тілі трупа, в тому числі на голові механічних пошкоджень м’яких тканин та кісток голови не виявлено, слідчий із посиланням на гіпертонічну хворобу ОСОБА_4 прийшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала скаргу та просила її задовольнити. Додатково пояснила, що постанова слідчого винесена передчасно у зв'язку із не проведенням всіх необхідних слідчих дій. Так не допитано всіх можливих свідків, а свідки котрі допитані, як на її думку – фактично є співучасниками злочину. Не проведено слідчого експерименту. Акцентувала увагу на тому, що ОСОБА_4 поступив до лікарні по факту отриманих тілесних ушкоджень. Просила скасувати постанову про закриття кримінального провадження, а справу повернути на дорозслідування.

Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні зауважила, що слідчим зроблено висновок про наявність у померлого гіпертонічної хвороби зі слів свідків. Також зазначила, що якщо встановлена відсутність факту нанесення тілесних ушкоджень, доцільно було б розглянути питання по факту тривалого ненадання допомоги.

Слідчий Костюк О.В. повідомив, що під час судового розслідування було допитано ряд свідків, котрі вказали на наявність гіпертонічної хвороби померлого ОСОБА_4 Послався на недоведеність факту нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, оскільки під час розтину встановлено, що смерть ОСОБА_4 не стоїть у причинному зв’язку з тілесними ушкодженнями.

Заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 12018020210000016, внесеного до ЄРДР 19.01.2018 р. за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, вважаю, що скарга обґрунтована та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Допустимість доказів визначається положеннями цьогоКодексу, які були чинними на момент їх отримання.

У відповідності до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до вимог ч.2ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною 2 ст.93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Слідчий суддя вважає, що слідчим під час винесення постанови про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не було належним чином та в повному обсязі проведено дій, направлених на перевірку всіх обставин справи, не надано належну оцінку всім доказам і встановленим обставинам та передчасно зроблено висновок про закриття кримінального провадження, зокрема:слідчим не встановлено та не взято до уваги, чи перебував ОСОБА_4 на обліку як особа, котра хворіє гіпертонією; не враховано суперечності в показаннях брата померлого – ОСОБА_6 та співмешканки померлого ОСОБА_5 та інших свідків; не усунуті розбіжності в показаннях свідків, які перебували в будинку з приводу не виклику карети швидкої допомоги та стану померлого; не встановлена особа, яка останньою бачила померлого 08.06.2017 р. в притомному стані; не встановлено, чи писала ОСОБА_5 заяву про відмову від лікування ОСОБА_4; не допитано свідка ОСОБА_7, котрий перебував спільно із ОСОБА_4 08.06.2017 р.; не враховано запізніле реагування ОСОБА_5 на погіршення здоров’я її співмешканця (на допомогу кликала брата потерпілого 08.06.2017 р. о 17:30 год. ОСОБА_6, щоб той поміг перенести непритомного ОСОБА_4, а викликано швидку медичну допомогу лише о 04:00 год. 09.06.2017 р.).

Таким чином, висновки слідчого в цій постанові, до яких він дійшов, а саме: про необхідність закриття даного кримінального провадження не мотивовані, аналізу зібраних по справі матеріалів і доказів ним не наведено і не обґрунтовано, обставини, на які вказує скаржник не встановлено, не надано їм правову оцінку, не спростовано доводи скаржника щодо фактичних обставин, у зв'язку з цим оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.5 ст. 110 КПК України. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини»).

Відповідно до ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що при закритті кримінального провадження слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, а відтак постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Слідчого відділу Літинського відділення поліції Калинівського відділу Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області від 28.02.2018 р. про закриття кримінального провадження № 12018020210000016 від 19.01.2018 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:ОСОБА_8