Рішення № 74442610, 07.06.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 Справа № 917/31/16

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04119

до Комунального підприємства "Теплоенерго",

вул. Чапаєва, 68, м. Кременчук, Полтавська обл., 39617

про стягнення 1 339 553,30 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" про стягнення 1 288 543,86 грн., з яких 779 384,08 грн. - основного боргу, 152 230,61 грн. - пені, 33 907,79 грн. - штрафу, 297 350,55 грн. - інфляційних втрат, 25670,83 грн. - 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем забов'язання за договором №14/12-293 про реструктуризацію заборгованості, укладеного між сторонами 25.06.2012 року.

Ухвалою від 06.01.2016 року порушено провадження у даній справі.

01.03.2016 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Автоматизованою системою документообігу суду справу передано для розгляду судді Кульбако М.М.

Ухвалою від 02.03.2016 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд на 22.03.2016 року.

09.03.2016 року до суду від позивача надійшла заява №31/13-785 від 29.02.2016 року про збільшення позовних вимог, в якій Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить стягнути з відповідача 1 339 553,30 грн., з яких 830 394,00 грн. - основного боргу, 152 230,46 грн. - пені, 33 907,79 грн. - штрафу, 297 350,25 грн. - інфляційних втрат, 25 670,80 грн. - 3 % річних(а.с.57-65).

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, у зв'язку з чим клопотання позивача не суперечить чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.90-91) та його представник у судовому засіданні проти позову заперечує посилаючись на те, що у підприємства відсутні кошти для проведення своєчасної оплати за договором.

. Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що 25 червня 2012 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (Кредитор) та Комунальним підприємством «Теплоенерго» (Боржник) був укладений договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-293 (Договір).

Згідно з цим Договором, Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виник у Боржника перед Кредитором за договором поставки природного газу № 10/11-24БО-03 від 29.10.2010 (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 цього Договору, складає 2491182 (два мільйони чотириста дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 07 коп., станом на 31.05.2012р., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно п. 2.2 Договору Боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в п. 2.1 цього Договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (Графік). Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Згідно п. 2.3 Договору зобов'язання Боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п. 2.2 цього Договору на відповідний місяць.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання або за неналежне виконання умов цього договору вони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Рішеннями господарського суду Полтавської області від 11.02.2014 року (справа №917/2407/13) та від11.11.2014 року (справа № 917/1754/14) з відповідача на користь позивача стягнуто 510192,07грн. та 370 826,29грн. основного боргу та відповідні штрафні санкції.

Таким чином, на момент розгляду спору, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем, становить 830 394,00 грн за період з липня 2014 року по липень 2015 року.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Cтаттею193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських віідносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що зобов’язання зі сплати боргу не виконані, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення 830394,00грн. основного боргу.

Відповідно до п. 3.4 Договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього Договору, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.

У відповідності до п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, сума пені, що нарахована Боржнику складає 152 230,46грн., а сума штрафу 33907,79грн. і підлягає стягненню в зв’язку з невиконанням основного зобов’язання.

Згідно п. 3.5 Договору Боржник зобов'язується відшкодувати Кредитору збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань щодо погашення заборгованості відповідно до порядку, встановленого п. 2.2 цього Договору.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3% річних від основного боргу в розмірі 25670,80грн. та 297350,25грн. інфляційних втрат.

Посилання відповідача на відсутність вини за наявними зобов"язаннями судом не приймаються. Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Щодо невідшкодування суми коштів у вигляді різниці в тарифах на теплову енергію слід зазначити, що згідно ст.618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Умовами спірного Договору та нормами чинного законодавства України не передбачено звільнення Боржника від обов"язку виконувати умови вказаного зобов"язання з оплати коштів за спірним Договором у зв"язку із невідшкодуванням іншою особою суми грошових коштів у вигляді різниці у тарифах, як і не покладено такого обов"язку на іншу, ніж Боржник особу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначається в частині першій ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4 - 47, 22, 25, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго",

вул. Чапаєва, 68, м. Кременчук, Полтавська обл., 39617 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04119 1 339 553,30 грн. з яких 830 394,00 грн. - основного боргу, 152 230,46 грн. - пені, 33 907,79 грн. - штрафу, 297 350,25 грн. - інфляційних втрат, 25 670,80 грн. - 3 % річних, 765.14грн. на відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.