Рішення № 74441869, 30.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2018

Справа № 910/4134/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Репкіної Ю.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гілея»

до

Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»

про

стягнення заборгованості у розмірі 110 000,00 грн

Представники учасники справи:

від Позивача: не з’явився

від Відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гілея» (далі – позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» (далі – відповідач, Замовник) про стягнення заборгованості в розмірі 110 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 15.12.2015 було укладено договір № 86 транспортного експедирування (далі – договір). Згідно умов укладеного договору позивач надав Замовнику послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, про що складені відповідні акти надання послуг від 26.07.2017, від 01.08.2017 та від 14.09.2017. Оскільки відповідач взяті на себе за вказаним договором зобов’язання по оплаті виконав не у повному обсязі, Товариство, посилаючись на статті 11, 509, 526, 908 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), просило суд стягнути з відповідача 110 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4134/18 та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

18.04.2018 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва до суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній повідомив про здійснення часткової оплати заявленої суми заборгованості після порушення провадження у справі в розмірі 10 00,00 грн., на підтвердження чого також надав платіжне доручення №1025908 від 11.01.2018.

Відповідач 20.04.2018 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив залишити без розгляду з підстав недотримання з боку позивача вимог статей 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) при поданні даної позовної заяви.

Крім того, 20.04.2018 Відповідач через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи докази неповного оформлення Позивачем матеріалів позовної заяви, а саме: акт про невідповідність поштового відправлення від 13.04.2018, копію поштового конверту, копію опису відправлення, копію позовної заяви, копію повідомлення про сплату судового збору.

23.04.2018 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Позивача надійшло клопотання про зміну позовних вимог. Зі змісту поданого клопотання вбачається, що Товариство просить фактично зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на свою користь 100 000,00 грн. Підставами зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив факт часткової оплати суми заборгованості відповідачем у розмірі 10 000,00 грн., на підтвердження чого надав до суду заключну банківську виписку про рух грошових коштів на особовому рахунку Товариства за 11.04.2018.

Суд, дослідивши наявне у матеріалах справи клопотання позивача про зміну позовних вимог вих. № 56 від 20.04.2018, подане до суду 23.04.2018, дійшов обґрунтованого висновку про те, що за своїм змістом вказане клопотання фактично є клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, дотримуючись вище наведених норм процесуального законодавства, суд дійшов висновку про прийняття клопотання позивача та вирішив здійснювати подальший розгляд справи у межах заявлених позовних вимог з урахуванням зменшення, а саме щодо стягнення суми боргу в розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 постановлено призначити судове засідання у справі на 07.05.2018 з повідомленням (викликом) представників учасників справи.

03.05.2018 до суду через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повідомив про повторне направлення на адресу відповідача додатків до позовної заяви. Крім того, позивачем було подане клопотання про здійснення розгляду справи без участі уповноваженого представника Товариства. Водночас, на виконання вимог ухвали суду від 24.04.20128 позивач скерував до суду оригінали запитуваних документів.

07.05.2018 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва до початку судового засідання до суду від позивача надійшло клопотання про зміну позовних вимог, в якому Товариство зменшило розмір позовних вимог, у зв’язку із частковою оплатою Замовником суми заборгованості, та просило стягнути з відповідача 80 000 ,00 грн. На підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. позивач надав до суду витяг з банківської виписки про рух грошових коштів на особовому рахунку.

Відповідно частині 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Водночас, розглянувши подане позивачем клопотання про зміну позовних вимог від 04.05.2018 (надійшло до суду 07.05.2018), суд дійшов висновку про те, що за своїм змістом вказане клопотання є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Враховуючи положення частини 3 статті 46 ГПК України, суд приймає подане клопотання позивача та вирішує здійснювати подальший розгляд спору в межах заявлених позовних вимог із врахуванням зменшення, а саме щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 80 000,00 грн.

У судове засідання 07.05.2018 позивач не направив свого представника, проте у матеріалах справи міститься клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності уповноваженого представника Товариства.

Під час судового засідання 07.05.2018 представник відповідача надав пояснення по суті спору та повідомив про часткове погашення суми заборгованості, а саме в розмірі 20 000,00 грн., на підтвердження чого надав до суду платіжне доручення № 1027802 від 04.05.2018.

За наслідками судового засідання 07.05.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 30.05.2018 та виклик представників сторін.

30.05.2018 року від позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Товариства.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні 30.05.2018, про причини неявки останнього в судове засідання суд не повідомив. При цьому, з приводу повідомлення вказаного учасника судового процесу про розгляд справи суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, було скеровано ухвалу про виклик у судове засідання від 07.05.2018 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02156, місто Київ, вулиця Кіото, 25. Крім того, у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення листа 18.05.2018, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання.

Згідно приписів частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частина 3 стаття 202 ГПК України).

З огляду на наведені приписи ГПК України, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача та його представників про причини їхньої неявки в судове засідання 30.05.2018, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

15.12.2015 між ПрАТ «Бліц-Інформ», в особі Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» - Завод з виробництва картонної упаковки «Бліц-Пак», як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гілея», як Експедитором, був укладений договір.

Пунктом 1.1. вказаного договору було визначено, що Експедитор взяв на себе зобов’язання за плату та за рахунок Замовника виконати послуги з перевезення його вантажу автомобільним транспортом, визначеного замовленнями, що є додатками до цього договору. Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника укладає договори для здійснення перевезення вантажу відповідача за міжміським та міжнародним сполученням за маршрутом, обраним Експедитором.

Експедитор в інтересах Замовника виконує пов’язані з перевезенням транспортно-експедиційні послуги: розробка маршруту перевезення; пошук перевізника;перевірка кількості та стану вантажу при його перевезенні (пункт 1.2. договору).

Відповідно пункту 5.1. договору платежі за належне виконання доручення з перевезення вантажу здійснюється у відповідності виставленого рахунку. Рахунок Експедитора підлягає оплаті протягом 30 календарних днів з моменту отримання повного комплекту документів (рахунок, реєстрація в електронній базі Єдиного реєстру електронної форми податкової накладної, акт виконаних робіт, оригінал накладної на товар та товарно-транспортна накладна (або CMR) з відміткою про митне очищення в РФ та вантажоотримувача про доставку вантажу до пункту призначення), при цьому повний комплект документів повинен бути наданий Замовнику не пізніше 30 календарних днів з дати виконання заявки Експедитором. Строк оплати може бути змінений, про що повинно бути вказано в заявці за згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариство надало відповідачу послуги щодо організації транспортного перевезення вантажу Замовника.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), а саме: CMR № 0024703 (згідно якій вантаж одержано 26.07.2017), CMR № 000534 (згідно якій вантаж одержано 13.09.2017) та CMR б/н (згідно якій вантаж одержано 30.07.2017).

Надання позивачем послуг експедирування також підтверджується наявними у матеріалах справи актами надання послуг, а саме : акт надання послуг № 1841 від 26.07.2017 на суму 44 000,00 грн., акт надання послуг № 1962 від 01.08.2017 на суму 44 000,00 грн. та акт надання послуг № 2235 від 14.09.2017 на суму 44 000,00 грн. Таким чином, загальна вартість наданих Товариством послуг, відповідно до актів, становить 132 000,00 грн. Зазначені акти підписані представниками обох сторін без зауважень.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що Платник податків (Експедитор) зобов’язаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі із додержанням вимог порядку, по заповненню податкових накладних, зазначеного законодавством України (15 днів реєстрації). Податкова накладна повинна бути сформована із використанням електронного цифрового підпису, зареєстрована в ЄРПН із додержанням законодавства по реєстрації податкових накладних ЄРПН та направлена Замовнику в електронному вигляді у законодавчо встановлені строки.

На виконання вищевказаного положення договору позивач склав, скріпив Електронним цифровим підписом та здійснив реєстрацію податкових накладних, на підтвердження чого надав до суду їх копії з доказами реєстрації, а саме: податкова накладна № 104 (отримана Державною фіскальною службою 28.09.2017), податкова накладна № 146 (отримана Державною фіскальною службою 04.09.2017) та податкова накладна № 279 (отримана Державною фіскальною службою 15.08.2017).

Як передбачено положеннями укладеного договору, Товариство скерував відповідачу рахунок на оплату № 1841 від 26.07.2017 на суму 44 000,00 грн., рахунок на оплату № 1962 від 01.08.2017 на суму 44 000,00 грн. та рахунок на оплату № 2235 від 14.09.2017 на суму 44 000,00 грн.

Розрахунок здійснюється шляхом банківського переказу коштів в національній валюті України на поточний рахунок Експедитора на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт (пункт 5.5. договору).

З наявної у матеріалах справи банківської виписки про рух грошових коштів на поточному рахунку позивача вбачається, що Замовник здійснив часткову оплату за транспортні послуги згідно рахунку № 1841 в розмірі 22 000,00 грн. Вказана обставина сторонами під час розгляду спору не заперечувалась.

У зв’язку із відсутністю надходження грошових коштів від Замовника на користь позивача за надані послуги, Товариство звернулось до відповідача з претензією №02/2018 від 02.02.2018, в якій просила здійснити погашення заборгованості в загальному розмірі 110 000,00 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 12.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена без виконання Замовником. Вказані обставини стали підставою звернення Товариства із даним позовом до суду, в межах якого позивач просить стягнути з Замовника 80 000,00 грн. заборгованості (із врахуванням заяв про зменшення позовних вимог наявних у матеріалах справи та прийнятих судом).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на порушення з боку Товариства вимог ГПК України в частині належного оформлення позовної заяви та направлення на адресу відповідача повного пакету документів, а саме додатків до позовної заяви. З огляду на зазначене Замовник просить залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування та регулюється положеннями Глави 65 ЦК України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу послуги з транспортної експедиції та транспорті послуги на загальну суму 132 000,00 грн., у зв'язку з чим склав та надіслав відповідачу на підписання акти надання послуг: № 1841 від 26.07.2017, № 1962 від 01.08.2017 та № 2235 від 14.09.2017.

Як судом було вказано вище, вказані акти підписані обома сторонами та матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача (Замовника) письмових зауважень щодо надання послуг.

Враховуючи наведене, а також умови пунктів 5.1. та 5.5. договору, згідно яких оплата здійснюється Замовником безготівково на поточний банківський рахунок Товариства протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку на оплату та повного пакету документів (акт, товарно-транспортна накладна, податкова накладна), суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов’язання з оплати наданих послуг станом день звернення із претензією від 02.02.2018 настав .

Зважаючи, що обов’язок відповідача здійснити оплату наданих послуг Товариством доведений та Замовник здійснив часткову оплату наданих послуг в загальному розмірі 52 000,00 грн., проте станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів здійснення відповідачем оплати за надані позивачем спірні послуги в загальній сумі 80 000, 00 грн.

Водночас, суд вважає хибними твердження відповідача щодо наявності обставин. З якими законодавець пов’язує можливість залишення даного позову без розгляду з огляду на таке.

Перелік вичерпних підстав залишення позовної заяви без розгляду в міститься в статті 226 ГПК України. Зокрема, пунктом 8 частини 1 вказаної статті передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк

Суд вважає за необхідна зауважити, що положення 162, 164, 172, 173 ГПК України мають імперативний характер, якими суд керується при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Таким чином, відкриття провадження у справі свідчить про дотримання позивачем вимог процесуального законодавства. Крім того, посилання Замовника на те, що позивачем невірно зазначена сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача спростовуються тим, що у межах розгляду даного спору Товариством були подані відповідні заяви про зменшення позовних вимог у зв’язку з фактом часткової оплати суми боргу.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з’ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме у частині стягнення з відповідача 80 000,00 грн. суми заборгованості за надані послуги.

За приписами статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Беручи до уваги, що судовий збір, як при поданні позову, так і з врахуванням поданих позивачем заяв про зменшення розміру позовних вимог дорівнює одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн.). При цьому, згідно нормам статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 46, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гілея» до Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» (юридична адреса: 02156, місто Київ, вулиця Кіото, 25; ідентифікаційний код 20050164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гілея» (29025, місто Хмельницький, вулиця Курчатова, 8/1; ідентифікаційний код 30693226) суму основного боргу в розмірі 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.06.2018.

СУДДЯ В.В. ДЖАРТИ