Ухвала суду № 74441799, 05.06.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.06.2018 Справа № 908/1035/18

м.Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом Приватного підприємства "Наукове промислове-комерційне об'єднання "ТАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка,13)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15)

про зобов'язання зареєструвати податкові накладні.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Наукове промислове-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", м. Запоріжжя про зобов'язання ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" здійснити реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 148929, 19 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкових зобов'язань по договору №ЗАлК-Д-2015-102 від 22.09.2015.

31.05.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1035/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з наступних підстав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач в позовній заяві вказує на те, що 22.09.2015 між Приватним підприємством «Наукове промислово-комерційне підприємство «ТАТА» та Публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» укладений договір поставки № ЗАлК-Д-2015-102. За приписами пункту 3.3. договору Податкова накладна оформлюється згідно вимогам податкового кодексу України, затвердженого відповідним державним органом. Постачальник протягом 15-ти днів з моменту виникнення податкових зобов'язань за даним договором повинен зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних та направити покупцю в електронному вигляді через програму М.Е.Dоk в день реєстрації. Позивач вважає, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання відповідно до п.3.3 Договору, щодо реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість 148929, 19 грн. за результатами господарських операцій по Договору поставки № ЗАлК-Д-2015-102, внаслідок чього позивач був позбавлений права на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та отримання бюджетного відшкодування на додану вартість. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Зі змісту ст.ст. 3, 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

Всі інші дії сторін, які вони зобов'язалися виконувати, хоч і є обов'язковими до виконання, однак є лише умовами договору, спрямованими на встановлення порядку виконання основних своїх зобов'язань, тобто не є зобов'язаннями (господарськими зобов'язаннями) в розумінні ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України.

Відповідно до ст. 174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обумовлені у договорі такі обв'язки відповідача як здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання.

Також, нормативним обгрунтуванням позову позивач визначає ст. ст. 198.6, 201.1, 201.7, 201.11, 201.10 Податкового кодексу, з яких вбачається, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється державою в податкових правовідносинах між позивачем та державою, а об`єкт дослідження позовних вимог зводиться до з`ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит. Отже, об`єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.

Враховуючи положення діючих норм Господарського процесуального кодексу України - дана справа не відносяться до юрисдикції господарських судів

Згідно п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 ГПК України).

Приписами Податкового кодексу України унормовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше. Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку відповідачем вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, відповідних податкових інспекцій), а відтак господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема фактів порушення Підприємством вимог податкового законодавства.

Суд, зазначає, що законодавством передбачений порядок дій позивача, у разі не реєстрації контрагентом в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а у разі не вчинення відповідних дій на виконання своїх владних повноважень, позивач може оскаржити такі дії суб'єкта владних повноважень до відповідного окружного адміністративного суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "Наукове промислове-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя у відкритті провадження у справі за позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", м. Запоріжжя про зобов'язання зареєструвати податкові накладні.

Додаток (на адресу заявника): позовна заява з додатками на 165-и аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення №1276 від 23.05.2018, оригінал опису вкладення до цінного листа від 31.05.2018.

Суддя Н.Г.Зінченко

Відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвала підписана 05.06.2018.