Постанова № 7444175, 12.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 січня 2010 року справа № 2а-5757/09/2370

10 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.

за участю:

представника позивача Курила Р.О. за довіреністю,

відповідач не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1088 грн. 19 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач у судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №2335104 від 11.01.2010 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, відповідно до копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області 18.10.2006 р., номер запису НОМЕР_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач узятий на облік в ДПІ у Черкаському районі 22.01.2008 р. за №2285, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 28.05.2008 р. №725.

Згідно з вимогами пункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон), контролюючими органами та органами стягнення податків та зборів (обов`язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є податкові органи.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлено в статті 5 Закону.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків, який не погоджується з визначеною контролюючим органом сумою податкового зобов'язання, не розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, згідно абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Визначення «податкового боргу (недоїмки)» вказується у п.1.3 ст.1 Закону, це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідач визначив суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість шляхом подачі податкових декларацій, а саме: №9000230708 від 25.06.2009 р. на суму 1403 грн. 00 коп., №9000942724 від 25.08.2009 р. на суму 3 грн. 00 коп., №9001172885 від 21.09.2009 р. на суму 137 грн. 00 коп., №30219 від 20.10.2009 р. на суму 130 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.16 Закону відповідачу нараховано пеню у розмірі 25 грн. 19 коп. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання.

Як вказує представник позивача, станом на 30.11.2009 р. відповідач сплатив частково суму узгодженого зобовязання з податку на додану вартість в сумі 610 грн. 00 коп. Несплачена сума становить 1088 грн. 19 коп., з урахуванням пені в розмірі 22 грн. 15 коп.

Внаслідок існування податкового боргу відповідачу направлені податкові вимоги. Перша податкова вимога від 15.07.2009 р. №1/508 отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №917062. Друга податкова вимога від 15.10.2009 р. №2/561 отримана відповідачем 20.10.2009 р., про що свідчить підпис на корінці вимоги.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, код 34503239) податковий борг у сумі 1088 (одна тисяча вісімдесят вісім) грн. 19 коп.

Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 15 січня 2010 року