Ухвала суду № 74439367, 02.06.2018, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7138/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2018 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Бородій В.М.

при секретарі - Лисоконь І.В.,

за участю:

прокурора - Павлика В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисників підозрюваного - Скляр В.В., Слинька В.В.,

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 - Ільїна М.Г., у кримінальному провадженні під час досудового розслідування №42018101070000116, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Ков'яги, Валківського району, Харківської області, одруженого, має на утримані дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, військовозобов'язаного,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 - Ільїн М.Г. вніс до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно клопотання, в провадженні Київської місцевої прокуратури №7 перебуває кримінальне провадження №42018101070000116, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Прокурор посилається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, який відповідно до наказу начальника вокзалу Харків-Пасажинрський південної залізниці №119/ос від 01.04.2011, будучи заступником начальника виробничого підрозділу вокзал станції Харків-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця», і згідно примітки 1 до ст. 364 КК України, будучи службовою особою, оскільки обіймає постійно на державному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у період з квітня 2018 по 01.06.2018 вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Так, 12 липня 2017 року між виробничим підрозділом вокзал станції Харків-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» та ТОВ «ПОЛЬЗА 52» було укладено договір № п/я 171520/ню, згідно якого ТОВ «ПОЛЬЗА 52» у 2017 році мало надавати послуги з прибирання приміщень та прилеглої території вокзалу станції Харків-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця».

Згідно п.п. 5.5. та 5.6. вищевказаного договору послуги мали надаватись з використанням матеріалів, техніки та обладнання виконавця, тобто ТОВ «ПОЛЬЗА 52».

У свою чергу, ТОВ «ПОЛЬЗА 52» придбало за свої власні кошти підлого мийну та іншу техніку і своєчасно поставило її на вокзал станції Харків-Пасажирський, де вона працювала до закінчення терміну договору, а саме до 31 грудня 2017 року. Після чого вона була складена в окремому приміщенні на території вокзалу.

ОСОБА_1 у невстановлений на даний час день та час, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 вирішив використати виниклу ситуацію у своїх корисливих цілях та 17.05.2018 при особистій зустрічі ОСОБА_5 з засновником ТОВ «Польза 52» ОСОБА_6 при якій ОСОБА_5 поставив вимогу про необхідність передачі їм грошових коштів в сумі 346 000 грн., як неправомірної вигоди за повернення підлого мийної та іншої техніки, яка належить ТОВ «Польза 52», за допомогою якої виконувались роботи за вищевказаним договором.

У свою чергу ОСОБА_6, будучи обізнаним про те, що ОСОБА_5 обіймає посаду заступника начальника виробничого підрозділу вокзал станції Харків-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» та діє спільно з ОСОБА_1, та які здатні вплинути на своєчасність та повноту повернення підлого мийної та іншої техніки, яка належить ТОВ «Польза 52», зокрема, шляхом створення штучних перешкод, був вимушений погодитись на вимогу ОСОБА_5, який діяв спільно з ОСОБА_1 про передачу останнім грошових коштів в сумі 346 000 грн. як неправомірної вигоди.

Так, 01.06.2018 близько 12 год. під час особистої зустрічі засновника ТОВ «Польза 52» ОСОБА_6 із ОСОБА_5 у службовому кабінеті останнього, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Привокзальний майдан, 1, ОСОБА_5 підтвердив раніше обумовлену суму неправомірної вигоди яку має передати ОСОБА_6, разом з цим повідомив останньому про необхідність передачі неправомірної вигоди ОСОБА_1

В подальшому 01.06.2018 близько 12 год. 25хв. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5, перебуваючи у приміщенні вокзалу Харків-Пасажирський, а саме приймальні службового кабінету ОСОБА_5 на першому поверсі без номеру за адресою: м. Харків, вул. Привокзальний майдан, 1, отримав від ОСОБА_6 раніше обумовлену з ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 346 000 гривень, за повернення підлого мийної та іншої техніки, яка належить ТОВ «Польза 52».

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просить суд його задовольнити, посилаючись, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, такими як заявою ОСОБА_6, протоколами допиту свідка ОСОБА_6, протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 31.05.2018, протоколом обшуку від 01.06.2018 та іншими матеріалами досудового розслідування.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються з клопотанням.

Прокурор посилається, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, на думку прокурора, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також не зможуть запобігти спробам:

1) Переховуватись від органів досудового слідства та суду, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлює, що йому загрожує реальне покарання, оскільки статті 69 та 75 КК України унеможливлюють для особи, що вчинила корупційний злочин призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом чи звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням.

Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

2) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому що санкція частини 3 статті 368 КК України, передбачає конфіскацію майна, а отже перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 може сховати майно, яке йому належить та в подальшому може бути конфісковане.

Крім того, ОСОБА_1 достовірно знає про місцезнаходження підлогомийної та іншої техніки, що належить ТОВ «Польза 52», та, на переконання прокурора, перебуваючи на свободі, може сховати, спотворити або знищити.

3) Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки враховуючи надані під час досудового слідства показання свідка ОСОБА_6 та те, що свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є раніше знайомими особами, мають контакти один одного, то існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати шляхом вмовляння чи залякування на свідка ОСОБА_6 у кримінального провадженні.

Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також не зможуть запобігти спробам:

Слідством встановлено передбачені ст.177 КПК України ризики, які, на думку прокурора, дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється;

Так, відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким та передбачає можливість призначення покарання на строк від 5 років до 10 років позбавлення волі, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Тримання ОСОБА_1 під вартою являється єдиними гарантованим та можливим способом, на переконання прокурора, унеможливити продовження ним своєї злочинної діяльності, протиправно впливати на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018101070000116, його спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні або незаконно впливати на них, що в свою чергу не дасть можливості йому узгодити як свої показання із його співучасниками так і свою лінію захисту з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 відмовився давати пояснення по суті оголошеної йому підозри.

Захисники посилались, що підозра, яка оголошена ОСОБА_1 є не обґрунтованою, достатніх доказів причетності його до злочину немає. З матеріалів клопотання вбачаються ознаки провокації, ОСОБА_1 не є службовою особою, під час документування обставин передачі коштів допущені істотні порушення, які свідчать про недопустимість отриманих доказів. Ризики, на які посилається прокурор, ніяким чином не обґрунтовані. Окрім цього, захисники просять врахувати сімейний стан підозрюваного, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, дочки студентки та хворої матері.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання в частині обрання запобіжного заходу, виходячи з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що дійсно 01.06.2018 року, о 12 годині 33 хвилини, відповідно до вимог ст.ст. 40, 104, 131, 132, 191, 208-211, 213 КПК України ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину.

02.06.2018 року ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри, а саме участі ОСОБА_1 в отриманні службовою особою неправомірної вигоди мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є докази, наведені у клопотанні прокурора з доданими до нього матеріалами, зокрема, заявою щодо вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка, який прямо вказує на ОСОБА_1, як на співучасника отримання службовою неправомірної вигоди, протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколом обшуку, згідно якого кошти були вилучені саме у ОСОБА_1 і який пояснив, що кошти йому передав заявник ОСОБА_6, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, повідомленням про підозру.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя вважає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя приходить до висновку, що орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, чогось очевидно недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і судом, а попередня кваліфікація дій особи може бути уточнена під час досудового розслідування.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, кримінальне правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, яке інкримінують ОСОБА_1, відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Оскільки в судовому засідання встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка, усвідомлюючи тяжкість підозри та суворість можливого покарання, не будучи зареєстрованим у місті Києві, може уникнути кримінальної відповідальності та за відсутності контролю вчинити інший злочин, а також може впливати на позицію свідків з якими не проведено всі можливі слідчі дії, в тому числі і одночасний допит з урахуванням інформації отриманої під час проведення негласних слідчих розшукових дій, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київське СІЗО», оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, які передбачені ст.177 КПК України. Вказаний запобіжний захід також буде сприяти виконанню процесуальних рішень у справі.

Крім того у зв'язку із тим, що слідчий суддя прийшов до висновку про доведеність необхідності застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначенню розмір застави в порядку передбаченому ч.3 ст. 183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати по першому виклику, в залежності від стадії кримінального провадження, до слідчого, прокурора або слідчого судді та суду на визначений час;

2) не відлучатися із населеного пункту місця свого фактичного проживання, в залежності від стадії кримінального провадження, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти, в залежності від стадії кримінального провадження, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а також враховуючи, щоб розмір застави не був непосильним тягарем, вважаю доцільним відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу ОСОБА_1 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень, оскільки саме в такому розмірі застава достатня забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків виходячи з усіх обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 - Ільїна М.Г., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Ков'яги, Валківського району, Харківської області, одруженого, має на утримані дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, військовозобов'язаного, запобіжний захід у виді тримання під вартою з подальшим триманням у Державній установі «Київське СІЗО».

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою складає шістдесят днів з дня його затримання, а саме 01.06.2018 о 12 годині 33 хвилин та закінчується 29.07.2018 року включно.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у національній грошовій одиниці на наступні реквізити:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

1) прибувати по першому виклику, в залежності від стадії кримінального провадження, до слідчого, прокурора або слідчого судді та суду на визначений час;

2) не відлучатися із населеного пункту місця свого фактичного проживання, в залежності від стадії кримінального провадження, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти, в залежності від стадії кримінального провадження, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом, в залежності від стадії кримінального провадження, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. М. Бородій