Ухвала суду № 74439308, 07.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21594/18-к

У Х В А Л А

07 травня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Маленівській К.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Козуба О.М., Бєліка А.А., захисників Герелюка Т.Б., Рябець Н.М., Дроздова О.М., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України Лаптій О.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах відділу Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України Лаптій О.О., за погодженням прокурора відділу Генеральної прокуратури України Козуба О.М., звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром не менше 7 074 000 грн.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000192, зареєстрованому в ЄРДР 15.03.2018 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що в середині лютого 2018 року до ОСОБА_4, який обіймає посаду провідного спеціаліста відділу у Воловецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, звернувся ОСОБА_8 із приводу придбання або виділення земельних ділянок безоплатно у власність для будівництва гірськолижного спуску та готелю на території Воловецького району Закарпатської області.

ОСОБА_4 про звернення ОСОБА_8 повідомив своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_7, який обіймає посаду начальника відділу у Воловецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. В цей час, у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник умисел на отримання неправомірної вигоди у розмірі 270 000 доларів США від ОСОБА_8 за сприяння у виділенні земельних ділянок для будівництва гірськолижного спуску та готелю на території Воловецького району Закарпатської області.

На початку березня 2018 року ОСОБА_4 при зустрічі повідомив ОСОБА_8 про те, що на цей час немає можливості отримати йому у власність земельні ділянки для будівництва гірськолижного спуску та готелю, та розповів спосіб, у який можливо через певний проміжок часу набути на праві власності земельні ділянки. Зокрема, ОСОБА_8 повинен підшукати чотирьох осіб - учасників АТО, від яких отримати довіреність на представництво їх інтересів, з метою подальшого безоплатного виділення у власність вказаним фізичним особам земельних ділянок сільськогосподарського призначення поза межами населеного пункту, по 2 га кожна, а саме в урочищі «Перниз» Воловецького району Закарпатської області. Після того, як будуть виділені зазначені земельні ділянки, можливо буде змінити їх цільове призначення, а у подальшому, після реєстрації ОСОБА_8 юридичної особи він зможе викупити зазначені земельні ділянки та використати їх за власною потребою. Крім цього, ОСОБА_4 повідомив, що за сприяння у виділенні земельних ділянок, ОСОБА_8 повинен надати йому та ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 270 000 доларів США.

05.04.2018 року близько 11 години ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливих мотивів, знаходячись в смт. Воловець Воловецькому районі Закарпатської області, у належному йому автомобілі «Рено Сандеро», усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, отримав від ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_7 попередньо обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США, за сприяння у виділенні земельних ділянок чотирьом фізичним особам - учасникам АТО.

02.05.2018 року ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на АЗС Маркет, що розташована по вул. Центральна, 7, в с. Нижні Ворота, Воловецького району Закарпатської області на автошляху Київ-Львів-Чоп (М-06), отримав від ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 117 500 доларів США.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.05.2018 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

02.05.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: показаннях свідка ОСОБА_8, викладеними в протоколах його допиту від 15.03.2018, 13.04.2018, 23.04.2018 та 03.05.2018; протоколах вручення грошових коштів свідку ОСОБА_8; протоколах обшуку, проведеного 02.05.2018 в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4; протоколах обшуку, проведеного 02.05.2018 в АДРЕСА_2 у ОСОБА_7 за його місцем проживання; протоколах огляду та вручення грошових коштів свідку ОСОБА_8; протоколах обшуку транспортного засобу марки «РЕНО» «САНДЕРО» державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4, проведеного 02.05.2018; протоколах огляду документів вилучених під час обшуку транспортного засобу марки «РЕНО» «САНДЕРО» державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4, проведеного 02.05.2018.

Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими і передбачає можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду.

Таким чином, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання прокурори Козуб О.М., Бєлік А.А., підтримали подане клопотання, посилались на обставини у ньому викладені та наведене обґрунтування, звертаючи увагу на те, що підозра пред'явлена ОСОБА_4 є достатньо обґрунтованою, тяжкість покарання за вчинення кримінальних порушень у разі доведеності його вини сувора, і може вплинути на його подальшу поведінку та призвести до вчинення ризиків наведених у клопотанні та зазначених у ст. 177 КПК України.

Захисники - адвокати Герелюк Т.Б., Рябець Н.М., Дроздова О.М., підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так сторона захисту вказувала на те, що пред'явлена підозра є явно необґрунтованою, письмові матеріали на які посилається сторона обвинувачення зібрані в порушення норм чинного законодавства. Також сторона захисту вказала на необґрунтованість пред'явленої підозри під час розгляду, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості.

Крім того, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 зазначивши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000192 від 15.03.2018 року мало і має здійснюватися відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України детективами Національного антикорупційного бюро України.

Слідчий суддя вислухавши думку прокурорів Козуба О.М., Бєліка А.А., підозрюваного ОСОБА_4, захисників - адвокатів Герелюка Т.Б., Рябець Н.М., Дроздова О.М., дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Згідно доданих до клопотання матеріалів, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яких він підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя враховує наявність позитивних характеристик підозрюваного, його задовільний стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч. 6 ст. 216 КПК України слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 218 КПК України чкщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Тому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не наділений повноваженнями щодо вирішення питань про підслідність.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Тому слідчий суддя, враховує характер кримінального провадження, який ґрунтується на вчинені ОСОБА_4, конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу, у сумі 2 500 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї такі обов'язки:

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором чи судом.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрювану, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України Лаптій О.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,- задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 07.05.2018 року по 18.06.2018 року.

Одночасно визначити ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у сумі 2 500 000 (два мільйони п'ятсот тисяч) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 в разі внесення застави, зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожним викликом суду, прокурора та слідчого, та покласти наступні обов'язки:

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором чи судом.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18.06.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Лаптій О.О. повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий