Вирок № 74438572, 03.05.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16155/17

Провадження № 1-кс/752/178/18

У Х В А Л А

03.05.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О., з участю секретаря Якушко Т.А., представника заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» на постанову слідчого першого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури м.Києва про закриття кримінального провадження № 42016100000001041,

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва зі скаргою на постанову слідчого першого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури м.Києва від 31.08.2017 р. про закриття кримінального провадження № 42016100000001041.

В обґрунтування скарги заявник зазначає, що в провадженні Прокуратури м.Києва перебувало кримінальне провадження № 42016100000001041 щодо незаконних дій слідчого Святошинського УП ГУ НП України в м.Києві ОСОБА_2 та службових осіб ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві.

31.08.2017 р. слідчим Прокуратури м.Києва винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42016100000001041 в зв»язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Зазначену постанову заявник вважає незаконною, такою що не відповідає положенням КПК України, оскільки слідчим не вчинено жодних дій для встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, не був допитаний представник заявника. Оскаржувана постанова, на думку заявника, є передчасною і підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду представник заявника підтримав подану скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на те, що слідчим не здійснено жодних слідчих дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення службовими особами Святошинського УП ГУ НП у м.Києві та ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві. Внаслідок їх незаконних дій підприємству була завдані значні збитки, паралізована діяльність, однак слідчий в ході проведення досудового розслідування не відібрав навіть пояснення у представника Товариства.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з»явились, про місце і час розгляду скарги повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, вважаю, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що в провадженні Прокуратури м.Києва перебувало кримінальне провадження № 42016100000001041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України щодо вчинення службовими особами слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП України у м.Києві та ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві кримінального правопорушення, відомості про яке містились в заяві генерального директора ТОВ «Діамед».

31.08.2017 р. слідчим першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури м.Києва Романюк Л.М. винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42016100000001041.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303, частини 1 статті 304 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно положень статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.

Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

В силу положень ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

За правилами частини 3 статті, пункту 2 частини 5 статті 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

Постанова слідчого, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

В оскаржуваній постанові слідчий не зазначає на підставі яких доказів, вона прийшла до висновку про відсутність в діях службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.

Слідчий не зазначає, які саме слідчі дії проводились для встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які заходи вживались з метою зібрання доказів, крім допиту слідчого Святошинського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_2 в якості свідка.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим не був допитаний безпосередньо генеральний директор ТОВ «Діамед», за заявою якого внесені відомості про кримінальне правопорушення, не перевірена правомірність діяльності головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві ОСОБА_4, про неправомірність дій якої зазначалось в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не перевірені обставини, викладені безпосередньо в заяві генерального директора ТОВ «Діамед» ОСОБА_5, не надана їм оцінка.

Винесена слідчим постанова не відповідає вимогам, встановлених ст. ст.110, 284 КПК України, в зв»язку з чим підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначені обставини, вважаю, що скарга заявника є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» на постанову слідчого першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури м.Києва про закриття кримінального провадження № 42016100000001041 задовольнити.

Постанову слідчого першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури м.Києва Романюк Л.М. від 31.08.2017 р. про закриття кримінального провадження № 42016100000001041 скасувати.

Матеріали кримінального провадження № 42016100000001041 повернути до Прокуратури м.Києва для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя