Постанова № 74437859, 04.06.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15027/15-к

Провадження №: 1-кс/752/4170/18

У Х В А Л А

04.06.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П., з участю секретаря Миколенко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Маловатського Івана Сергійовича, представника власника арештованого майна ОСОБА_2, про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42014100000000978 від 05.08.2014,-

встановив:

у провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Маловатського Івана Сергійовича, представника власника арештованого майна ОСОБА_2, про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2015 року.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено необґрунтовано, оскільки органом досудового розслідування не доведено належним та допустимими доказами, факт того, що арештоване майно є процесуальним доказом наявності події злочину, також посилається на те, що застосування в подальшому такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, через те, що досудове розслідування здійснюється з 2014 року і до сьогоднішнього дня ОСОБА_2 у кримінальному провадженні не є підозрюваною, обвинуваченою, не несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями таких осіб тому вважає, що подальше втручання в права власника майна є не доцільним. Крім того, арештоване майно не є спільною сумісною власністю подружжя, а належить на праві власності ОСОБА_2

Заявник у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Прокурор у судове засідання не з'явився.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим відділом прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 42014100000000978 від 05.08.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

За результатами розгляду клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Катишева К.М. про накладання арешту, слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва 14.09.2015 винесено ухвалу, якою накладено арешт на 1/2 частину гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 гараж 1; 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; на 1/2 частину автомобіля «Тойота» д.н. НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Так, 09.06.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюбний договір.

Згідно п. 4 Шлюбного договору, все майно, у тому числі рухоме і нерухоме, що було придбане і/або нажите чоловіком чи дружиною після реєстрації шлюбу є особистим майном і належить на праві особистої власності того із подружжя, на чиє ім»я воно було придбане або нажите.

Отже, відповідно до положень Шлюбного договору арештоване майно не є спільною сумісною власністю подружжя, а належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Згідно ст. 73 СК України, за зобов»язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.06.2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Фактичною підставою накладення арешту на майно є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду. Необхідність накладення арешту на майно зумовлюється обгрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того,що таке майно може бути приховане, відчужене або пошкоджене.

Згідно вимог ст.174 КПК України, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:

- відпали підстави його застосування;

- арешт було накладено необгрунтовано.

На даний час кримінальне провадження, в межах якого було накладено арешт на майно розслідується, проте підстави для перебування майна під арештом відпали, а тому відпали підстави для його застосування, тому арешт підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В :

клопотання адвоката Маловатського Івана Сергійовича, представника власника арештованого майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42014100000000978 від 05.08.2014 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2015 по справі № 752/15805/15-к, в рамках кримінального провадження № 42014100000000978 від 05.08.2014, на 1/2 частину гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 гараж 1; 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; на 1/2 частину автомобіля «Тойота» д.н. НОМЕР_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя :