Вирок № 74437173, 01.06.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/303/18 Провадження №1-кп/694/95/18

В и р о к

Іменем України

01.06.2018 року року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Дудніченко В.М.,

секретаря Літвін Н.М.

за участі: прокурора Гончар Р.В.

захисника: Іващенко І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальні провадження №№ 12016250140001406, 12017250140000593, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Богачівка Звенигородського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, не одруженого, українця, громадянина України, відповідно до ст..89 КК України раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_2 10.12.2016 у період часу 13.00 год. - 14.00 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що діє непомітно для власника та сторонніх осіб, пройшов на територію двору будинковолодіння ОСОБА_3, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, де шляхом зривання замка на вхідних дверях підсобного приміщення проник в середину, звідки намагався викрасти належне на праві власності ОСОБА_3 майно, а саме чавунний казан ємкістю 15 л. вартістю 360 грн. та чавунний казан ємкістю 20 л., вартістю 392 грн., а всього на загальну суму 752 грн., але свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежить від його волі, так як був помічений ОСОБА_4, після чого із місця вчинення злочину втік.

Він же, 21.12.2016 близько 18.30 год., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою викрадення майна ОСОБА_3, впевнившись, що діє непомітно для власника та сторонніх осіб, пройшов на територію двору будинковолодіння потерпілої, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, де шляхом зривання замка на вхідних дверях підсобного приміщення проник в середину, але свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежить від його волі, так як був помічений жителем с. Багачівка, Звенигородського району, Черкаської області ОСОБА_4, після чого із місцем вчинення злочину втік.

Він же, 31.05.2017 року близько 11 години перебуваючи по АДРЕСА_2, на підставі раптово виниклого умислу направленого на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно шляхом вільного доступу викрав належне ОСОБА_3 майно, а саме металеву трубу довжиною 1,3 метра вартістю 351 гривня та два поліетиленових мішка вартістю 5 гривень кожен, після чого із місця вчинення злочину зник, чим наніс потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 351 гривню.

Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненні інкримінованих злочинів, суду пояснив, що він 10.12. 2016 року в с. Богачівка з приміщення сараю домоволодіння ОСОБА_3намагався викрав два казани, але був затриманий.

21.12.2016 року в с. Богачівка із сараю домоволодіння ОСОБА_3 де хотів викрасти її майно, але на місці крадіжки був затриманий ОСОБА_4.

31.05.2017 року в с. Богачівка знаходячись на подвір'я ОСОБА_3 викрав металеву трубу та два поліетиленових мішка.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, звернулась із письмовим клопотанням про розгляд справи в її відсутність.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів доведена повністю та кваліфікує його дії за:

-ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 - як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у приміщення;

-ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 - як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у приміщення;

-ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких наслідків не наступило.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання в межах санкцій ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити обвинуваченому ОСОБА_2 із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд враховує, як пом'якшуючі вину обставини, а також те що тяжких наслідків не наступило, обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, збитки відшкодовано повністю, потерпіла до ОСОБА_2 претензій не має, а тому за доцільним суд, вважає, на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі;

-ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі;

-ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку двох років.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки відповідно до п.п. 2 ч.1 ст.76 КК України:

1. Періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази: металеву трубу, два поліетиленових мішки, казан ємністю 15 л та казан ємністю 20л - повернути потерпілій ОСОБА_3 за належністю, звільнивши останню від обов'язків за зберігальною розпискою.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя