Рішення № 74436009, 23.05.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/12357/17

Провадження № 2-а/643/145/18

23.05.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Скотаря А.Ю.,

за участю секретаря Ширіної Я.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії та за зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що проходив військову службу в Збройних Силах України з 25.05.1987. Наказом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 29.11.2010 № 927 звільнений з військової служби у запас за станом здоров’я. Після звільнення з військової служби позивач звернувся із заявою про призначення пенсії до ГУПФУ в Харківській області та йому призначена пенсія за вислугу років згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», але ГУПФУ в Харківській області не включено до грошового забезпечення, з якого обчислений розмір пенсії позивача грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував під час проходження військової служби. 25.08.2017 позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаних виплат, але листом від 05.09.2017 йому було відмовлено з посиланням на ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанову КМУ № 45 від 13.02.2008. Харківський обласний військовий комісаріат при подачі документів для призначення пенсії позивачу до ГУПФУ в Харківській області протиправно не вказав у довідці грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні, тобто має місце протиправна бездіяльність Харківського ОВК. Просить позов задовольнити, визнати протиправними бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні; визнати протиправними бездіяльність ГУПФУ в Харківській області щодо невиконання завдань, покладених на нього п.п. 1,3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України, затверджене Постановою правління ПФУ від 22.12.2017 № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_1; визнати протиправними дії ГУПФУ в Харківській області щодо обчислення розміру та виплати позивачу пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат подати до ГУПФУ в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні; зобов’язати ГУПФУ в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, обчисленій з грошового забезпечення, до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. індексація та одноразова грошова допомога, які позивач отримав протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; зобов’язати ГУПФУ здійснити виплату ОСОБА_1 недоплати частини основного розміру пенсії з часу призначення йому пенсії; зобов’язати ГУПФУ в Харківській області подати протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України, судові витрати покласти на рахунок держави, у разі необхідності вийти за межі заявлених вимог.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду письмову заяву, в якій просив позов задовольнити, розгляд справи провести за його відсутністю.

Представник відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подав суду письмові заперечення, в яких посилався на необґрунтованість позовних вимог позивача, просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 23-26).

Представник відповідача - Харківського обласного військового комісаріату подав суду письмові заперечення, в яких посилався на безпідставність вимог позивача, просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 28-31).

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне: позивач 25.05.1987 призваний на військову службу, наказом від 29.11.2010 звільнений з військової служби у запас (а.с. 8-10).

ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУПФУ в Харківській області та отримує пенсію з 01.04.2011 відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262.

Листом від 05.09.2017 ГУПФУ в Харківській області повідомлено позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсії та направлення запиту до Харківського обласного військового комісаріату (а.с. 12).

Як вказує відповідач ГУПФУ в Харківській області, пенсія обчислена позивачу на підставі довідки від 15.12.2010 № 536, виданої Харківським університетом повітряних сил ім. Івана Кожедуба, тобто позивач перед звільненням не проходив службу у Харківському обласному військоматі, тому останній не уповноважений складати довідки про види грошового забезпечення.

Відповідно ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Позивач в підготовче та судове засідання викликався, але до суду не з’явився, подавав заяви про розгляд справи за його відсутності, в зв’язку з чим за відсутності позивача суд був позбавлений можливості замінити неналежного відповідача належним або залучити співвідповідача.

На підставі викладеного, позовні вимоги до Харківського обласного військового комісаріату є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначено ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчений ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, приписами зазначеної норми передбачено вичерпний перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що враховуються при призначенні пенсії. При цьому, в переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні) не враховуються при визначенні розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Наведена правова позиція кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 13.05.2015 по справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що Положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Згідно висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 13.05.2015 по справі № 1-9/2015, аналіз положень ст. 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63), виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

Отже, відповідно до зазначених висновків Конституційного Суду України, приписами ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовця, на підставі яких проводиться призначення пенсії.

Крім того, зазначеною нормою встановлено, що повноваження з визначення порядку призначення та виплати пенсій військовослужбовцям надано Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд (протягом всієї служби) відповідно на 24 і 60.

Таким чином, перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, визначений вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України, відповідає приписам ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Разом з цим суд вважає, що включення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцям, та сплата з вказаних складових внесків на загальнообов'язкове страхування, не доводить наявність підстав для включення їх до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки такі підстави законодавчо не закріплені.

Враховуючи, що приписи ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ не передбачають врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби та з яких сплачено страхові внески при призначенні пенсії, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії, є вичерпним, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим даною нормою шляхом.

Отже, за змістом зазначених норм захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

З матеріалів справи встановлено, що на момент розгляду справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було прийнято рішення щодо проведення позивачу перерахунку пенсії або про відмову в такому перерахунку, здійснення якого проводиться на підставі довідки фінансового органу військової частини, організації і установи, у яких військовослужбовці знаходились на грошовому забезпеченні перед звільненням з військової служби.

Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії після отримання вказаної довідки, ґрунтуються на припущеннях про можливі порушення з боку відповідача та є передчасними.

Враховуючи, що КАС України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення повинно містити приписи щодо встановлених порушень, суд дійшов висновку щодо безпідставності зазначених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 242, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 61146, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх), Харківського обласного військового комісаріату (код. ЄДРПОУ 08166355, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56) про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії та за зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01.06.2018.

Суддя А.Ю. Скотар