Ухвала суду № 74435124, 04.06.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/12252/13-ц

Провадження № 2/638/1365/18

04.06.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Шульги К. І.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом в. о. прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання недійсними правочинів, скасування права власності, зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом в. о. прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання недійсними правочинів, скасування права власності, зобов’язання вчинити дії.

04.06.2018 рокувід представника прокуратури надійшла до суду заява про вирішення питання про відвід судді, оскільки головуючим суддею 03.04.2013 року у справі №638/814/13-ц за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також внесення змін до актового запису цивільного стану, ухвалено рішення, тобто щодо особи, відносно якої встановлена наявність шахрайських дій з приводу заволодіння квартирою, що є предметом позову у справі №638/12252/13-ц, яка на даний час розглядається.

Вивчивши доводи заяви та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 39 ЦПК України, з підстав зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого судового засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Суддя під час здійснення судочинства зобов'язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі №5-15п12.

Також, у рішеннях «Білуга проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_6 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Так, рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.04.2013 року, позовні вимоги за заявою ОСОБА_4, зацікавлені особи – відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та внесення змін до актового запису цивільного стану були задоволені: встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4, що проживає: Російська Федерація, Московська область, Раменський район, с. Кратово, вул. Комуністична, буд. 6/1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий 13.10.2007 року, який є племінником ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлої 12.07.2012 року; внесено зміни до актового запису № 10219 від 03 серпня 2012 року в Книзі реєстрації смертей ОСОБА_8 державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції про смерть ОСОБА_5, яка померла 12 липня 2012 року в м. Харкові: змінити її прізвище з «Андющєнко» на «Андрющенко» та видати нове свідоцтво про смерть. Дане рішення було ухвалене під головуванням судді Хайкіна В.М.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Враховуючи те, що суддею приймалось рішення у справі №638/814/13-ц за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та внесення змін до актового запису, а також враховуючи заяву представника прокуратури про відвід судді від 04.06.2018 року, з метою виключення сумнівів в об’єктивності та неупередженості розгляду справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого відводу, а тому вважає за необхідним задовольнити заяву про відвід судді Хайкіна В. М.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити відвід судді Хайкіна В. М. по цивільній справі за позовом в. о. прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання недійсними правочинів, скасування права власності, зобов’язання вчинити дії.

Справу передати до розгляду іншому судді, який визначається в порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: