Рішення № 74435028, 01.06.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18884/17

Провадження № 2-а/638/327/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатова К.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати ОСОБА_2 державної прикордонної служби України отримати у військової частини 1470Р довідку (довідки) про додаткові види грошового забезпечення для обчислення йому пенсії з урахуванням щомісячної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 року № 889 зі змінами та подати зазначену довідку до ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Харківській області; зобов’язати ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 року № 889 зі змінами, призначити та виплачувати йому пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди; здійснити йому виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 06.06.2017 року; зобов’язати ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України та ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.08.2009 року він звільнився у запас Збройних Сил з посади начальника інформаційно – аналітичного відділення Інформаційного центру «Харків» Управління інформації ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України. З моменту виходу на пенсію до часу звернення з даним позовом йому не здійснювалося перерахування пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням зміни у грошовому забезпеченні військовослужбовців Держприкордонслужби України згідно постанови КМУ № 889 від 22.09.2010 року. 26.06.2017 року він звернувся до ОСОБА_4 Державної прикордонної служби України з проханням повідомити пенсійний фонд України про настання підстав перерахунку його пенсії; видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, подати її головному управлінню пенсійного фонду України в Харківській області. ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України надана відповідь від 15.08.2017 року про відсутність підстав для інформування пенсійного фонду України щодо перерахунку військових пенсій у зв’язку з набуттям чинності постанови КМУ № 889. З головного управління пенсійного фонду України в Харківській області також отримав повідомлення про призначення пенсії без нарахування пенсії на щомісячні додаткові виплати, які він отримував в період проходження служби. Вважає такі дії відповідачів незаконним та протиправними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

В позовній заяві ОСОБА_1 просив розглянути даний позов в порядку скороченого провадження.

Відповідач ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України надіслали суду відзив на позов ОСОБА_1, згідно якого просили відмовити у задоволенні позовних вимог останнього, посилаючись на відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Відповідач ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Харківській області надіслали відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України подано заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій просить суд призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.259 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Судом ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного провадження за клопотанням позивача, яке подається згідно ч.1 ст.259 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Враховуючи вищевикладене, необґрунтованість заяви відповідача про розгляд справи в загальному порядку, суд прийшов до висновку про залишення такої заяви без задоволення.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Харківській області просить розглядати дану справу з урахуванням вимог ст.34 Закону України «Про державну таємницю», посилаючись на те, що пенсійна справа ОСОБА_1, колишнього військовослужбовця Державної прикордонної служби України, має гриф обмеженого доступу «таємно», покладений адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про державну таємницю» державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

За змістом частин першої-третьої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, наявність достатність в матеріалах справи доказів для ухвалення рішення по даній справі, відсутність підстав для витребування та огляду пенсійної справи ОСОБА_1, суд залишає заяву відповідача без задоволення.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України 06.08.2009 року.

З 07.08.2009 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 68 % грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України 22.09.2010 року прийняв постанову № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», на підставі якої у відповідності до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія позивача, на його думку, підлягає перерахунку.

26.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 Державної прикордонної служби України з проханням повідомити пенсійний фонд України про настання підстав перерахунку його пенсії; видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, подати її головному управлінню пенсійного фонду України в Харківській області. ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України надана відповідь від 15.08.2017 року про відсутність підстав для інформування пенсійного фонду України щодо перерахунку військових пенсій у зв’язку з набуттям чинності постанови КМУ № 889. З головного управління пенсійного фонду України в Харківській області також отримав повідомлення про призначення пенсії без нарахування пенсії на щомісячні додаткові виплати, які він отримував в період проходження служби.

Суд вважає правомірними дії ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України щодо відмови позивачу у наданні нової довідки про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача та дії ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Харківській області за відсутності підстав для перерахунку пенсії позивачу, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З аналізу вказаної норми слідує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

При цьому, серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткова грошова винагорода обґрунтовано не врахована відповідачами при перерахунку пенсії позивачу.

Наведена правова позиція кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 13.05.2015 року.

Так, 13.05.2015р. Конституційним Судом України прийнято рішення по справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Автор клопотання просить витлумачити ці положення в аспекті того, чи є наведений у них перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення вичерпним, чи в цей перелік можуть включатися й інші види грошового забезпечення, зокрема щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року N 889 з наступними змінами.

Приймаючи вказане рішення Конституційний Суд України виходив з того, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, перелік додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що Положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в ухвалі від 27.03.2017 р. (справа № 761/21775/16-а) Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах щодо правильного обчислення та нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - постанова № 889). Зокрема, у постановах від 15 жовтня 2013 року, 15 липня 2014 року (справи №№ 21-21-234а14 відповідно) вказав нижченаведене.

Щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи викладене, а також те, що у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідноин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача та залишає їх без задоволення.

Керуючись ст.ст.241,242,244,246,257,262, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 управління пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: