Вирок № 74434282, 04.06.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1009/17

Провадження № 1-кп/545/85/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Потетій А.Г.,

з участ секретаря Задорожна Ю.В.,

прокурора Палій Р.П.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження № 12017170300000132 від 04.02.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, працюючу продавцем ПП «Гордієнко», не заміжню, не маючу на утриманні малолітніх дітей, зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судиму:

- 09.12.2015р. вироком Полтавського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 гривень;

- 08.12.2016р. ухвалою Полтавського районного суду покарання за вироком суду від 09.12.2015р. у виді штрафу 850 грн. замінено на 50 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 09.12.2015 року засуджена Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 гривень. 08.12.2016 року Полтавським районним судом Полтавської області перегляд вироку, яким штраф замінено 50 годин громадських робіт, на шлях виправлення не стала та продовжила злочинну діяльність, вчинивши нове кримінальне правопорушення за наступних обставин:

з 22.12.2016 року ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Полтавському PC Полтавського МРВ з питань пробації.

22.12.2016 року направлені повідомлення до Полтавського районного суду Полтавської області. Полтавського РВП ПВП ГУНП України в Полтавській області для встановлення контролю та проведення профілактичної роботи за місцем проживання засудженої ОСОБА_2 працівниками поліції, сторожова картка до Полтавського PC УДМС України в Полтавській області, сповіщення до ОСОБА_3 України в Полтавській області, толові Тахтаулівської сільської ради.

22.12.2016 року гр. ОСОБА_2 направлено виклик до Полтавському PC Полтавського МРВ з питань пробації поштовим відправленням на адресу місця проживання: в ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.12.2016 року для роз’яснення порядку та умов відбуття покарання у виді громадських робіт.

За даним викликом 28.12.2016 року засуджена не з'явилася, про причини неявки не повідомила.

29.12.2016 року інспектором Полтавського PC Полтавського МРВ з питань пробації спільно з інспектором поліції Полтавського РВП був здійснений вихід за місцем роботи гр. ОСОБА_2 Засуджену під розпис ознайомлено з умовами та порядком відбування покарання у виді громадських робіт, проведено бесіду, попереджено про відповідальність за порушення умов відбування покарання у виді громадських робіт, про що відібрано підписку, заповнено анкету.

Засуджена гр. ОСОБА_2 категорично відмовилася відпрацьовувати покарання у виді 50 годин громадських робіт, пояснила, що має ряд захворювань та за станом здоров'я не має можливості працювати. Одночасно з тим пояснила, що на вихованні у неї знаходиться малолітня дитина 12 років. Жодних документів на підтвердження своїх слів не надала.

Направлення до Тахтаулівської сільської ради для відпрацювання громадських робіт категорично брати відмовилася та письмово це зазначила.

З метою отримання додаткової інформації щодо стану здоров'я засудженої ОСОБА_2. направлено ряд запитів до медичних закладів м. Полтава та Полтавською району. Згідно відповідей зі вказаних медичних закладів. ОСОБА_2 за медичною допомогою не зверталася, на обліку та стаціонарному лікуванні не перебувала.

20.01.2017року був направлений повторний виклик поштовим відправленням за вказаною адресою проживання засудженої на 24.01.2017 року, за викликом вона не з'явилася про причини неявки не повідомила, оправдовуючих документів не надала.

25.01.2017року інспектором Полтавського PC Полтавського МРВ з питань пробації було повторно здійснено вихід за місцем роботи гр. ОСОБА_2. де їй повторно роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді 50 годин громадських робіт та наслідки ухилення від відбування покарання. Винесено застереження у виді письмового попередження, вкотре наголошено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного судом покарання.

В письмовому поясненні засуджена повторно власноручно зазначила, що відпрацьовувати громадські роботи не має часу та змоги. Одночасно з тим пояснила, що інвалідності не має, опіку над малолітньою онукою не встановлено.

Згідно відповіді з Тахтаулівської сільської ради Полтавського району встановлено, що в сільській раді відсутні дані щодо виконання громадських робіт засудженою ОСОБА_2

Таким чином, гр. ОСОБА_2 умисно злісно ухиляється від виконання судового рішення:

- не сплатила, встановлену вироком суду суму штрафу;

- відмовляється відбувати покарання у виді громадських робіт, встановлене їй судовим рішенням у зв'язку із несплатою штрафу;

під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена на час винесення вироку Полтавським районним судом 09.12.2015 року та ухвали 08.12.2016 року, здорова, працездатна, не інвалід (про що зазначено у відповідних судових рішеннях);

- після винесення судових рішень, групи інвалідності засудженій встановлено не було;

- відсутні й інші підстави, що роблять неможливим виконання засудженою у вільний від основної роботи час 50 годин громадських робіт (не більше 4 годин на день та не менше 25 годин протяг ом місяця).

Перелічені факти свідчать про ухилення засудженої ОСОБА_2 від виконання призначеного судом покарання, а саме ухилення від відбуття громадських робіт.

Частиною 3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу передбачає, що ухиленням від громадських робіт є невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження, крім того, ухиленням від громадських робіт вважається невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Станом на 20.04.2017 року із призначеного ОСОБА_2 покарання, остання не відпрацювала жодної години громадських робіт (кількість годин за графіком - 50). Виконуючи вищевказані дії, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді дискредитації правосуддя та авторитету правоохоронних органів, та бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, направленим на невиконання обов'язку відпрацювати на громадських роботах необхідну кількість годин, визначених вироком суду, безпідставно не з'явилася для відбуття покарання, згідно встановленого графіку, тим самим ухилилася від відбування призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а саме ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що не може відпрацьовувати громадські роботи за станом здоров»я і те, що має на утриманні двох дітей які залишились їй від доньки, яка десь виїхала. Про цю обставину вона відразу повідомляла суду , який розглядав питання щодо заміни покарання зі штрафу на громадські роботи. Зазначила, що жодного виклику до органу пробації не отримувала. Дійсно інспектор пробації двічі приходила до неї на ринок в м.Полтаві за місцем роботи і повідомляла, що потрібно відробляти громадські роботи і також вона розписувалась в якихось бумажках однак про що в них було зазначено їй не відомо бо вона була без окулярів і погано баче. Вказала, що приходила в сільську раду для з»ясування питання щодо відпрацювання громадських робіт але їй сказали , що для неї роботи немає у зв»язку з поганим станом її здоров»я.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка інспектор Полтавського PC Полтавського МРВ з питань пробації ОСОБА_4 підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 і одночасно зазначила, що інспектор з питань пробації ОСОБА_5 двічі ходила до обвинуваченої за її місцем роботи і під особистий підпис останньої роз»яснювала порядоку відбуття покарання і наслідки ухилення від відбуття покарання.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка інспектор Полтавського PC Полтавського МРВ з питань пробації ОСОБА_5 вказала, що двічі ОСОБА_2 простою поштовою кореспонденцією направлялись виклики до органу пробації але остання не з»являлась за викликами , чи дійсно вона їх отримувала їм невідомо. У зв»язку з даною обставиною нею особисто з співробітником поліції було двічі протягом грудня 2016 року січня 2017 року здійснено зустріч з обвинуваченою за місцем її роботи на ринку в м.Полтаві де під розпис роз»яснено про необхідність відбуття покарання у виді громадських робіт і попереджено про відповідальність яка настане у разі не виконання покарання. ОСОБА_2 розписалась про те, що їй було роз»яснено і повідомила , що в неї на утриманні знаходиться неповнолітній онук однак як було встановлено остання не є опікуном а матір онука її донька не позбавлена батьківських прав. Також ОСОБА_2 вказала, що має тяжкі захворювання і не може відробляти громадські роботи але як було встановлено остання не являється інвалідом.

Окрім показів обвинуваченої, свідків, вина ОСОБА_2 в обвинуваченні визнаним судом доведеним повністю підтверджується слідуючими доказами в їх сукупності:

- рапортами інспектора Полтавського PC Полтавського МРВ з питань пробації ОСОБА_5 від 29.12.2016 року та 25.01.2017 року про вихід за місцем роботи ОСОБА_6 та роз»яснення останній про наслідки невідбуття призначеного судом покарання;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.01.2017 року;

- підпискою ОСОБА_2 від 29.12.2016 року де їй роз»яснено про порядок відбуття покарання у виді громадських робіт та попереджено про наслідки ухилення від відбуття покарання;

-письмовим попередженням від 25.01.2017 року яким ОСОБА_2 під розпис повідомлена про недопустимість подальшого ухилення від відбуття покарання.

Суд вважає неспроможними твердження ОСОБА_2 про наявність в неї тяжких захворювань , які позбавляють її можливості відбувати покарання у виді громадських робіт оскільки остання не є інвалідом і також не досягла пенсійного віку, що у відповідності до ст..56 КК України унеможливлювало відбуття зазначеного покарання.

Також суд вважає неспроможними твердження ОСОБА_2 про наявність на її утриманні двох дітей оскільки остання не є офіційно опікуном над дітьми і мати дітей не позбавлена батьківських прав. Дану обставину в судовому засіданні підтвердила обвинувачена. Окрім того згідно акту –обстеження від 26.03.2018 року наданою стороною захисту обвинуваченої в судовому засіданні встановлено , що в с.Тахтаулово по вул..Центральна 62 , Полтавського району проживають: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (чоловік обвинуваченої) , ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Також суд враховує ту обставину , що обвинувачена вказуючи не те, що при вирішенні питання судом 08.12.2016 року про заміну покарання зі штрафу на громадські роботи, як вона зазначає, вказувала на неможливість відбуття покарання у виді громадських робіт однак після заміни покарання апеляцію на ухвалу суду не подавала.

Станом на дату ухвалення вироку покарання у виді громадських робіт не виконано.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а саме ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

Обираючи покарання обвинуваченої суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують та пом’якшують його покарання.

За місцем проживання обвинувачена характеризується задовільно.

Суд враховує стан здоров»я обвинуваченої, яка має ряд захворювань та ту обставину, що на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувала та не перебуває, примусового лікування не потребує.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченї суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання у вчиненні кримінальних правопорушень є рецидив злочинів.

Враховуючи конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, суд приходить до висновку про призначення покарання у в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України. Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставину що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства із застосуванням статей 75, 76 КК України а тому міру покарання необхідно призначити у виді арешту в мінімальному розмірі визначеною санкцією статті.

Підстав для застосування норм ст..69 КК України суд невбачає.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Речові докази та судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-376 КПК України , суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді арешту строком 1 (один) місяць.

На підставі ст. 71 КК України шляхом повного складання покарань до призначеного покарання за даним вироком приєднати покарання Полтавського районного суду Полтавської області від 09.12.2015р., зміненого ухвалою Полтавського районного суду від.08.12.2016 року, із застосування ст..72 КК України із розрахунку , що одному дню арешту відповідають 8 годин громадських робіт та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді арешту строком 1 (один) місяць 6 (шість) днів.

До набрання вироком чинності, запобіжні заходи щодо ОСОБА_2 не застосовувати.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Речові докази відсутні. Судові витрати відсутні.

Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 30 днів з моменту проголошення.

Головуючий: А.Г.Потетій