Ухвала суду № 74433786, 25.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.05.2018 Справа № 554/1408/18

Єдиний унікальний номер справи: 554/1408/18

Провадження № 1-кс/554/4728/2018

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського райсуду м.Полтави Тімошенко Н.В.

за участю секретаря судового засідання – Ігнатенко С.Ю.,

прокурора – Селькіна Б.В., слідчого – Рябуха О.О.,

підозрюваної – ОСОБА_1, його захисника – адвоката – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, -

в с т а н о в и л а:

25.05.2018 року до суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12013260010000632 від 23.01.2013 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 361, ч. ч. 1, 2 ст. 361-2, ч. ч. 1,2, ст. 200 КК України, обґрунтоване наступним.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12013260010000632 від 23.01.2013 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 361, ч. ч. 1, 2 ст. 361-2, ч. ч. 1,2, ст. 200 КК України, за фактами шахрайських дій групою осіб, котрі організували шахрайську схему заволодіння грошовими коштами підприємств та організацій різних форм власності під приводом благодійних внесків для допомоги учасникам АТО та лікування дітей або соціально незахищених верств населення.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та невстановленими на даний час слідством особами, систематично, шляхом обману, здійснювали телефонні дзвінки керівникам підприємств та організацій різних форм власності, розташованим на території України, від імені посадових осіб обласних державних адміністрацій, з пропозицією прийняти участь у благодійності та перерахувати належні їм грошові кошти під приводом надання благодійної допомоги на оздоровлення дітей та воїнів АТО.

У подальшому, з метою власного збагачення, заволодівали перерахованими грошовими коштами (чужим майном) з використанням електронно-обчислювальної техніки (вчиняли шахрайство), які використовували на власний розсуд.

02.12.2017 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого суді Октябрського районного суду м. Полтава від 04.12.2017 року підозрюваній ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 09:30 год. 31.01.2018 року, визначено розмір застави у межах 750 (п’ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою слідчого суді Октябрського районного суду м. Полтава від 26.01.2018 року підозрюваній ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 09:30 год. 01.04.2018 року.

Ухвалою слідчого суді Октябрського районного суду м. Полтава від 30.03.2018 року підозрюваній ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 09:30 год. 31.05.2018 року, розмір застави залишено відповідно до ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 04.12.2017 року у межах 750 (п’ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень у національній грошовій одиниці.

07.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України

Постановою першого заступника Генерального прокурора від 21.05.2018 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013260010000632 продовжено до восьми місяців, тобто до 30.07.2018 року.

У зв'язку із продовженням строку досудового розслідування, а також необхідністю провести ряд слідчих дій виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу, обраного підозрюваному ОСОБА_1

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечували щодо клопотання, прохали змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м»який запобіжний захід або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки інкриміновані злочині зменшено до 21 епізоду, де в складі організованої злочинної групи матеріальні збитки становлять 82500 грн., а в загальному 242000 грн., окрім того, слідчим та прокурором не наведено реального ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку сторони захисту та сторони обвинувачення, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Підставою для продовження застосування запобіжного заходу як тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може здійснити вищевказані дії.

Утримання підозрюваного під вартою до завершення розслідування та виконання указаних слідчих та процесуальних дій є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків, а також запобіганню спробам останнього: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Оцінивши в сукупності всі обставини, наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зокрема тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4; наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, а також те, що по кримінальному провадженню необхідне проведення ряду процесуальних дій та прийняття ряду процесуальних рішень, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовжити раніше обраний підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду наведеного, підстави для зміни запобіжного заходу відносно підозрюваного відсутні.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому кабінетом міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою ст. 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Таким чином, при вирішенні питання про доцільність подальшого застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов’язків (ч.3 ст.183 КПК України).

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, однак не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

З цих підстав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Гюсеїн проти Туреччини», від 08.08.2006 року, «Биков проти Росії» від 10.03.2009 року, Мамедова проти Росії», від 01.06.2006 року, «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року констатував порушення Європейської конвенції з прав людини у разі не наведення доказів наявності підстав тримання особи під вартою, а лише їх перерахування, при цьому ознаки вини особи та серйозність покарання самі по собі не можуть бути достатніми, щоб виправдати продовження позбавлення волі протягом тривалого періоду, мотивування якого з очевидним порушенням презумпції невинуватості за жодної обставини не може слугувати за правомірну підставу для позбавлення волі. У справі «Клішин проти України» від 23.02.2012 року ЄСПЛ указав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Порушення вимог п.3 ст.5 Конвенції було констатоване і в рішеннях «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року, «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року та «Цигоній про України» від 24.11.2011 року, оскільки при продовженні термінів тримання під вартою використовувались стереотипні формулювання без розгляду конкретних обставин справи та не було розглянуто можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку про застосування стосовно обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у виді застави в межах, визначених законодавством для відповідних різновидів інкримінованих підозрюваним злочинів, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, яку вважає необхідною і достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

В межах норм Кримінального-процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінивши тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі доведення її вини, характеризуючі дані про її особу, матеріальний стан, розмір завданих збитків в межах підозри, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 246680,00 грн. (1762 грн. х 140 = 246680,00 грн.), що, на думку суду, належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, визначені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 180, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и л а:

Клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1, – задовольнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_1, 20.08.1991р.н., строк запобіжного заходу у вигляді тримання під варто ю строком на 60 діб, а саме: з 09 год. 30 хв. 31 травня 2018 року до 09 год. 30 хв. 30 липня 2018 року.

Кінцевим днем тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1, 20.08.1991р р.н., визначити до 09 год. 30 хв. 30 липня 2018 року.

Визначити ОСОБА_1, 20.08.1991р р.н. з 09 год. 30 хв. 31 травня 2018 року до 09 год. 30 хв. 30 липня 2018 року альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі сто сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого складає 246680 (двісті сорок шість шістсот вісімдесят) грн., після внесення якої обвинувачений підлягає звільненню з – під з під варти негайно.

Застава може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали( з 09 год. 30 хв. 31 травня 2018 року до 09 год. 30 хв. 30 липня 2018 року) як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р № 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області.

Підозрювана ОСОБА_1 підлягає звільненню з – під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваної під вартою.

В разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_1 покласти такі обов'язки:

1) прибувати до суду за телефонним або письмовим викликом;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи.

3) не виїжджати за межі України без дозволу суду;

Контроль за виконанням ухвали покласти на ГУНП в Полтавській області.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику негайно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з її вручення.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко