Рішення № 74433739, 04.06.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/342/18

Провадження №2/541/393/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 червня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді: Куцин В.М.,

за участю секретаря Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07 червня 2014 року в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області з ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище «Олійник») ОСОБА_3, актовий запис № 121.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.06.2014 він зареєстрував шлюб з відповідачем. Від цього шлюбу у них є неповнолітня дитина – син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розірвання шлюбу позивач вказує, що у них з відповідачем різні погляди на життя, трапляються часті непорозуміння, внаслідок чого з відповідачем вони не проживають разом п’ять місяців, подружні відносини не підтримують. Тому позивач ОСОБА_1 вважає, що при вказаних умовах не має можливості перебувати у шлюбі з відповідачем за позовом ОСОБА_2.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за його відсутності (а.с. 26).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак надала заяву, в якій позовні вимоги визнала, просила суд їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за її відсутності Просила шлюб укладений із відповідачем розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Яковлєва». (а.с.27).

В зв’язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ухвали судді від 23 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.а.с.10,11).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 121 (а.с.3). Від шлюбу є неповнолітня дитина – син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). Між подружжям спільне життя не склалось по причині різних поглядів на життя, часті непорозуміння, внаслідок чого подружжя не проживає разом п’ять місяців, подружні відносини не підтримують.

Перешкод для розірвання шлюбу в судовому порядку судом не встановлено.

За правилами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до положень частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 заявила, що вона бажає після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем «Яковлєва», суд вважає за необхідне залишити відповідачу прізвище «Яковлєва».

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оцінюючи в сукупності надані до суду докази, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалася та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів кожного з подружжя, визнання відповідачем позову не суперечать закону та не порушує прав, свобод та інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 705 грн. 00 коп., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (а.с. 1).

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 352 грн. 40 коп., сплаченого при поданні позову. Решта 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору у сумі 352 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 128, 141, 200, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352-354 ЦПК України, cт.ст.105, 110, 112, 114 СК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 07 червня 2014 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище «Олійник) ІНФОРМАЦІЯ_3 в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 121 - розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.

При реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище «Яковлєва».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 352 гривень 40 копійок судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавській області повернути ОСОБА_1 сплачений ним (р/р № 31210206700012, отримувач платежу: ГУ ДКС України у Полтавській області, код отримувача 37845125, код банку отримувача 831019) судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. відповідно до квитанції № 0.0.959584683.1 від 09 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя: ОСОБА_5