Постанова № 74433453, 30.05.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 426/8068/16-ц

Провадження № 22ц/782/158/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року місто Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Авалян Н.М., суддів - Єрмакова Ю.В., Кострицького В.В., розглянув у порядку письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Сватівського районного суду Луганської області (суддя О.М.Попова)

від 16 січня 2018 року

по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

відповідач - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ :

В червні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказав, що між сторонами було укладено кредитний договір б/н від 24.11.2010 року на підставі якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 20000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30.00% відсотків на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання договору є прямою і безумною згодою позичальника щодо прийняття будь якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник зобов'язався повернути банку отриманий кредит та сплатити відсотки за користування ним у порядку та строки, обумовлені договором. Відповідачем платежі в рахунок погашення боргу здійснюються з порушенням графіку та не повному обсягу. Станом на 31.05.2016 року сума заборгованості склала 70108,19 грн., яка складається з наступного: сума заборгованості за кредитом - 20140,06 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 46053,45 грн., заборгованість за пенею та комісією - 100,00 грн., штраф (фіксована) частина - 500,00 грн., штраф (процента) складова - 3314,68 грн.

Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 70108,19 грн. за кредитним договором б/н від 24.11.2010 року, а також судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі - 1378,00 грн.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 16 січня 2018 року позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 70108,19 грн. за кредитним договором б/н від 24.11.2010 року , яка складається з

заборгованості за кредитом - 20140,06 грн.,

заборгованості по процентам за користування кредитом - 46053,45 грн., заборгованості за пенею та комісією - 100,00 грн.,

штрафа (фіксована) частина - 500,00 грн.,

штрафа (процента) складова - 3314,68 грн.,

а також судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі - 1378,00 грн.,

а всього 71486,19 грн.

З рішенням суду не погоджується відповідач, який просить рішення скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач не був обізнаний про умови та правила кредитування. Крім того, банк не повідомляв його про збільшення процентної ставки за кредитом, тому розрахунок заборгованості за збільшеною процентною ставкою є незаконним. Крім того, розмір тіла кредиту перевищує розмір отриманого ним кредиту. Також посилається на порушення норм права у застосуванні подвійної відповідальності (стягнення штрафу та пені).

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом встановлені наступні факти.

24.11.2010 року між сторонами було укладено кредитний договір, ОСОБА_2 було надано кредит у розмір 20000,00 гривень (а с. 7-33).

Згідно Умов кредитування відсоткова ставка в місяць становить 2,5 % та 30% на рік. Відповідно до п. 2.1.1.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками та його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає сплаті в першу чергу.

ОСОБА_2 була видана кредитна карта, на підтвердження чого наявні виписки по картрахунку за період з 08.04.2000 по 08.05.2017 (а.с. 76-89), по випискам відображено рух кредитних коштів та факт їх витрачання. Відповідачем було порушено умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 70108,19 гривень (а.с.5-6), з яких:

заборгованість за кредитом - 20140,06 гривень,

заборгованість по процентам за користування кредитом - 46053,45 гривень,

заборгованість за пенею та комісією - 100,00 гривень,

штраф (фіксована) частина - 500,00 гривень,

штраф (процента) складова - 3314,68 гривень.

До правовідносин сторін суд застосував норми матеріального права, які регулюють правові відносини, що виникли з кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту. При цьому відповідач у своїх письмових запереченнях (а.с.124-126) фактично не заперечує наявності в нього заборгованості за тілом кредиту та за простроченими процентами, вказує, що позивач неправомірно змінював процентну ставку без його згоди, позивач невірно розрахував проценти, та неправомірно нарахував одночасно пеню та два штрафи. Але в цієї частині заперечень відповідач не наводить належних обґрунтувань та розрахунків, яка в нього заборгованість є на його думку. Доводи відповідача щодо неправомірності одночасного нарахування пені та штрафів не ґрунтуються на законі. ЦК України не містить заборони одночасного застосування різних видів неустойки - тобто й штрафу й пені, якщо це передбачено договором. Тому судом приймається розрахунок заборгованості, наданий позивачем.

Проте, повністю з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте ухвалене у справі рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам у повному обсязі не відповідає.

Задовольняючи позов в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції не дав оцінки запереченням відповідача та не послався на докази, якими ці заперечення спростовуються.

Відповідач посилався на те, що кредит він отримав у розмірі 20 000 гривень (саме такий кредитний ліміт зазначений в письмових доказах, наданих позивачем).

Суд погодився з поясненнями позивача про те, що кредитний ліміт збільшився до 20140,06 гривень за рахунок овердрафту, тобто додаткового короткострокового кредиту, за рахунок якого погашалась заборгованість відповідача у разі недостатності коштів на картковому рахунку, оскільки це передбачено умовами кредитування.

Однак, надані суду письмові докази не містять інформації про надані короткострокові кредити (дати та розмір кредитування). Тобто доводи позивача про правомірність нарахування заборгованості за кредитом у розмірі 20140,06 гривень не підтверджені належними письмовими доказами. А тому висновок суду про доведеність позову в зазначеній частині не ґрунтується на доказах, у зв'язку з чим рішення суду в зазначеній частині підлягає зміні.

Задовольняючи позов про стягнення штрафу та пені, суд першої інстанції правильно послався на те, що таке нарахування не може вважатись подвійною відповідальністю. Однак, суд першої інстанції помилково не застосував до правовідносин сторін норми Закону України № 1669- VII від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Зазначеним Законом з 14 квітня 2014 року був ведений мораторій на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами.

Враховуючи що відповідач зареєстрований та проживає в населеному пункті, де проводиться антитерористична операція (м.Луганськ), нарахування в 2015 році пені та штрафу на час звернення до суду в липні 2016 року протирічить законодавству України.

З вказаної вище підстави рішення суду в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення штрафу та пені.

Комісія позивачем не нараховувалась (100 гривень - це нарахована пеня).

Задовольняючи позов в частині стягнення процентів, суд першої інстанції припустився помилки в застосуванні норм матеріального права та не звернув уваги на те, що згідно частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до статті 2056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Зазначений правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 14 березня 2018 року (справа № 515/1844/16-ц).

Оскільки матеріали справи доказів належного повідомлення позивача про підвищення відсоткової ставки не містять, нарахування позивачем заборгованості за відсотками, виходячи з 32,4% та 42% є необґрунтованим.

У зв'язку з цим апеляційний суд провів власний розрахунок відсотків, які підлягають стягненню з відповідача. При цьому суд виходить з наступного.

Погодженою відсотковою ставкою на час укладення кредитного договору є ставка 30%, яка діяла до квітня 20113 року. З квітня 2013 року ставка була зменшена до 27,6%, яка діяла до вересня 2014 року. З вересня 2014 року ставку збільшено до 32,4%, а з квітня 2015 року до 42%.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками, виходячи із ставки 27,6%. Для розрахунку судом застосовується наступні формулі:

1. Сальдо поточної заборгованості х 27,6% : 100% : 360 днів (вказана кількість днів визначена умовами кредитування) х кількість днів прострочення.

19373,76 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 29 днів = 430,74 грн.

18857,72 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 2 дні = 28,92 грн.

18877,72 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 33 дні = 477,60 грн.

18897,72 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 22 дні = 318,74 грн.

18917,72 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 16 днів = 232,05 грн.

18937,72 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 40 днів = 580,75 грн.

18957,72 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 38 днів = 552,30 грн.

18957,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 109 днів =1584,22 грн.

18977,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 44 дні = 640,17 грн.

18978,21 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 10 днів = 145,49 грн.

18998,21 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 21 день = 305,89 грн.

18980,08 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 10 днів = 145,51 грн.

19000,08 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 20 днів = 291,33 грн.

18977,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 31 день = 451,03 грн.

18997,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 20 днів = 291,29 грн.

18977,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 10 днів = 145,49 грн.

18997,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 21 день = 305,86 грн.

18977,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 31 день = 451,03 грн.

18957,66 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 122 дні = 1773,17 грн.

Таким чином загальний розмір поточної заборгованості по відсотках становить 9151, 56 грн.

2. Сальдо простроченої заборгованості х 27,6% : 100% : 360 днів (вказана кількість днів визначена умовами кредитування) х кількість днів прострочення.

526,30 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 29 днів =11,70 грн.

1042,34 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 151 день = 120,66 грн.

1042,40 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 155 днів = 123,89 грн.

1061,85 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 31 день = 25,23 грн.

1079,98 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 30 днів = 24,83 грн.

1102,40 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 31 день = 26,20 грн.

1122,40 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 30днів = 25,81 грн.

1142,40 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 31 день = 27,15 грн.

1162,40 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 31 день = 27,62 грн.

1182,40 грн. х 27,6% : 100% : 360 днів х 122 дні = 110,59 грн.

Таким чином загальний розмір поточної заборгованості по відсотках становить 523,66 грн.

Загальний розмір заборгованості по відсотках становить 9675,22 грн. (9151, 56 грн. + 523,66 грн.).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права частково прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.

Разом з тим не заслуговує на увагу довід апеляційної інстанції про те, що відповідач не підписував заяву з погодженими тарифами, оскільки цей довід не підтверджений належним доказом, яким може бути виключно висновок судової почеркознавчої експертизи. Однак, відповідач клопотання про проведення такої експертизи не заявляв.

У зв'язку із зміною рішення підлягає зміні рішення суду також в частині розподілу витрат по сплаті судового збору, виходячи з пропорційності задоволених позовних вимог відповідно до ст.141 ЦПК України. Крім того, відповідно до вказаного принципу пропорційності підлягають розподілу витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Підсумовучи наведене, керуючись п. 2 ч.1 ст.374, ст.381, ст.382, ст.384, ч.1 ст. 389, ч. 1 ст. 390, ст. 391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 16 січня 2018 року змінити.

Зменшити розмір заборгованості за кредитом, яку рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з 20140,06 гривень до 20000,00 гривень.

Зменшити розмір процентів за користування кредитом, які рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з 46053,45 гривень до 9675,22 гривень.

Скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»:

заборгованості за пенею та комісією у розмірі 100 гривень,

штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500 гривень,

штрафу (процентної складової) у розмірі 3314,68 гривень.

Відмовити в задоволенні позову в зазначеній частині позовних вимог.

Зменшити загальний розмір заборгованості за кредитом, яка за рішенням суду підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з 70108,19 гривень до 29675,22 гривень.

Зменшити розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, які рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з 1378,00 гривень до 578,76 гривень.

Зменшити загальний розмір сум, які за рішенням суду підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з 71486,19 гривень до 30253,98 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги 868,14 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня постановлення.

Головуючий Авалян Н.М.

Судді Єрмаков Ю.В.

Кострицький В.В.