Вирок № 74433424, 04.06.2018, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1053/17

провадження № 1-кп/527/13/18

ВИРОК

іменем України

04 червня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретарів

судових засідань - Наливайко – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

прокурорів - Тютюнник Я.Л., Грицького С.Г.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

захисника - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальне провадження № 12015170140000743, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив злочин при наступних обставинах.

07 серпня 2015 року, близько 21 год. 30 хв., в темний час доби, ОСОБА_6 керуючи мотоциклом із електродвигуном без державного номерного знаку, кустарним способом перероблений із мотоцикла «ІЖ Юпітер 5» з пасажирами ОСОБА_7 та малолітнім ОСОБА_8 по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Героїв Дніпра в смт. Градизьк Глобинського району зі сторони вул. Київська в напрямку вул. Старокиївської при наближенні до перехрестя вул. Нова (колишня назва Фрунзе) – ОСОБА_9 в смт. Градизьк, Глобинського району, порушуючи вимоги п. 11.3. «Правил дорожнього руху України» виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним мотоцикла з лівою частиною велосипеда типу «Україна» під керуванням велосипедиста ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку, по вул. Героїв Дніпра в смт. Градизьк по своїй смузі руху. Допустивши наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, водій ОСОБА_6, не зупинив свій транспортний засіб на місці пригоди, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників поліції, не вжив заходів до надання потерпілому першої медичної допомоги, не записав прізвища та адресу очевидців, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди та зник з місця пригоди, тим самим порушив вимоги п. п. 2.10. (а, б, в, г, ґ, д, е) «Правил дорожнього руху України».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Глобинської центральної районної лікарні.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 141 від 07.09.2015 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів лобної кістки зліва, шилоподібного відростку правої променевої та правої човноподібної кісток, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, ран на обличчі та лівому стегні, саден на голові та обличчі, верхніх та нижніх кінцівках, синця на обличчі, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі фінансового управління Глобинської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_6 витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 1837,92 грн.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 3288,64 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому злочині та розміри цивільних позовів не визнав та пояснив суду, що 07.08.2015 року у темну пору доби він рухався на власному електротранспорті – це мотоцикл із електродвигуном, який він власноручно переробив із мотоцикла марки «ИЖ». Разом з ним у якості пасажирів їхали його дружина ОСОБА_7 та син. Рухався по вул. Героїв Дніпра в смт. Градизьк зі сторонни перехрестя з вул. ОСОБА_10 у напрямку перехрестя вул. Фрунзе по центру своєї смуги руху зі швидкістю близько 30 км/год. Не доїжджаючи до перехрестя вул. ОСОБА_9 з вул. Фрунзе, він помітив велосипедиста, який рухався у зустрічному із ним напрямку в межах його смуги руху на відстані близько 1 метра до обочини. Намагаючись уникнути зіткнення із велосипедистом, він почав об’їжджати його, а саме почав зміщуватися лівіше, ближче до середини проїжджої частини, в цей час велосипедист почав повертатися на свою смугу руху. Відбулося зіткнення близько центру дороги. Від падіння мотоцикл впав і його протягнуло на зустрічну смугу руху 1-1,5 метра, велосипед лежав на дорозі, потерпілий встав і сів на лежачий велосипед. Через хвилину після зіткнення підійшов свідок ОСОБА_11, після нього підійшли люди які рухалися від перехрестя з вул. ОСОБА_10. Потім він взяв мотоцикл і покотив його в сторону перехрестя з вул. Фрунзе. Дружина після ДТП запитувала у обвинуваченого «Що він накоїв?» на що він відповів: «Я не хотів». Місце ДТП залишив, оскільки злякався за дитину. Чи потрібна допомога потерпілому не запитував. Після ДТП пропонував відшкодувати шкоду батьку потерпілому в розмірі 4000,00 грн., але він відмовився оскільки сказав, що хоче 8000,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що 07.08.2016 року близько після 21 год. він рухався на власному велосипеді марки «Україна» по вул. Героїв Дніпра в смт. Градизьк зі сторонни вул. Леніна у напрямку вул. Київська в межах своєї смуги руху, тримаючись ближче до узбіччя та помітив на проїжджій частині пошкодження асфальтобетонного покриття і вирішив його об’їхати, для цього він здійснив маневр, виїхавши на велосипеді ближче до середини дороги, але при цьому залишався у межах смуги руху. В цей час помітив, що на зустріч йому рухається мотоцикл, по його смузі руху, їдучи при цьому на нього. Він спробував уникнути зіткнення, для чого почав здійснювати маневр повертаючи праворуч, але в цей час відбулося зіткнення. Удар був передньою частиною мотоцикла у ліву центральну частину велосипеда. Після зіткнення він упав та вдарився головою, від обвинуваченого лунали на його адресу погрози. В цей час підійшло двоє людей. Після падіння, водій мотоцикла разом із жінкою і дитиною залишили місце ДТП. В лікарні лежав близько двох тижнів. Шкоду обвинувачений після ДТП не відшкодовував.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що точної дати не пам’ятає, близько 21 год. вона рухалася зі своїм чоловіком та дитиною на транспортному засобі електровелосипеді, раніше це був мотоцикл та чоловік в подальшому його переробив, по правій стороні руху, велосипедист рухався назустріч по їхній смузі руху ближче до обочини, чоловік намагався уникнути зіткнення і почав його об’їжджати звертаючи ближче до сторони дороги. Велосипедист почав переїжджати на свою сторону і в цей час відбулося зіткнення по центру дороги. Внаслідок падіння їх протягнуло на зустрічну смугу руху. Потерпілий після ДТП стояв. Оскільки у дитини було здерте обличчя, вони злякалися та пішли з місця ДТП. Чоловік котив транспортний засіб. Через деякий час чоловік повернувся на місце ДТП, але там вже нікого не було. Чоловік під час керування транспортним засобом був тверезим. Від отримання матеріальної допомоги, які пропонував чоловік потерпілому, останній відмовився. Удар відбувся в ліву частину велосипеда в район педалі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він збирався в рейс та стояв за поворотом біля свого автомобіля. В цей час він відчув хлопок і почув як заплакала дитина. Вийшовши на дорогу побачив, що лежить мотоцикл, дитина. Він казав, що потрібно викликати швидку, але обвинувачений та його дружина взяли дитину та пішли, ніякої допомоги потерпілому не надавали. На потерпілому бачив кров. До місця ДТП підійшов свідок ОСОБА_12 та викликав швидку. На місці ДТП залишався до приїзду працівників поліції та не бачив, що обвинувачений повертався.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що близько двох років назад, влітку, увечері, він йшов разом з дитиною по краю дороги вулиці Героїв Дніпра в смт. Градизьк в напрямку старого центру. Його обігнав мотоцикл, який рухався в одному напрямку руху з ним, за кермом мотоцикла був чоловік, крім того на транспортному засобі були дитина та жінка. Рухався він зі швидкістю близько 50 км/год., фара на мотоциклі була увімкнена. Чоловік виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з велосипедистом. Велосипедиста до моменту зіткнення не бачив. Коли він підійшов до місця ДТП, мотоцикл стояв на обочині зустрічної смуги руху, велосипед лежав в кюветі, його від удару відкинуло близько 10 метрів. В яку частину відбувся удар не пам’ятає. Після ДТП жінка взяла дитину на руки та пішли, а водій мотоциклу повів його. Бачив, що у велосипедиста була кров на голові. Він викликав швидку медичну допомогу. На місці ДТП залишався до приїзду працівників поліції, які приїхали близько через дві години. Не бачив, що обвинувачений повертався на місце ДТП.

Судом під час судового провадження безпосередньо досліджені наступні докази.

Протокол огляду місця події від 07.08.2015 року, схема до протоколу огляду місця події та фототаблиці до протоколу огляду, зокрема з яких вбачається, що на ділянці дороги по вул. Героїв Дніпра в смт. Градизьк Глобинського району, дорога вкрита асфальтним покриттям, на час огляду покриття сухе. Ширина проїжджої частини складає 6,8 м, розмітка на дорозі відсутня. У напрямку руху по вул. Леніна на лівому узбіччі, ширина якого складає 2,5 м, на відстані 1 м від краю проїжджої частини, на трав’яному покритті лежить велосипед марки «Україна», тип рами жіночий зелено-голубого кольору. При огляді велосипеда виявлено деформації на рамі, а також деформований передній захисний щиток. На правому узбіччі, у напрямку руху до вул. Леніна знаходиться дерев’яна опора на відстані 2-х метрів від краю проїжджої частини та на відстані 24,5 м від перехрестя вулиць ОСОБА_9 з вул. Фрунзе. На відстані 6,7 м від осі дерев’яної опори (при русі у напрямку вул. Леніна) та на відстані 2,2 м від лівого краю узбіччя дороги розташоване місце зіткнення мотоцикла та велосипеда (а.п.49-56).

Протокол огляду від 25.08.2015 року, відповідно до якого оглядається транспортний засіб зовні схожий на мотоцикл, що був наданий для огляду ОСОБА_6 Оглядом зокрема встановлено, що рама транспортного засобу зовні схожа на раму мотоцикла «ИЖ». На мотоциклі встановлено електродвигун, що живиться від акумуляторних батарей. Як пояснив присутній при огляді ОСОБА_6 даний транспортний засіб він виготовив власноручно, переобладнавши його із мотоцикла марки «ИЖ». Саме на цьому транспортному засобі, зі слів ОСОБА_6, він пересувався разом із дружиною та малолітньою дитиною 07.08.2015 року у вечірній час по вул. Героїв Дніпра в смт. Градизьк коли зіткнувся з велосипедистом (а.п.59).

Протокол огляду від 06.03.2016 року, відповідно до якого оглядається транспортний засіб зовні схожий на мотоцикл, що був вилучений у водія ОСОБА_6, учасника ДТП, що мала місце 07.08.2015 року на вул. Героїв Дніпра в смт. Градизьк Глобинського району. Оглядом зокрема встановлено, що транспортний засіб обладнано електричним двигуном, поруч із яким, під металевим резервуаром встановлений дерев’яний бокс, в якому розміщені акумуляторні батареї (а.п.77-81).

Висновок судово-медичної експертизи № 141 від 07.09.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів лобної кістки зліва, шилоподібного відростку правої променевої та правої човноподібної кісток, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, ран на обличчі та лівому стегні, саден на голові та обличчі, верхніх та нижніх кінцівках, синця на обличчі, які утворилися від дії тупих предметів або при ударі об такі і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вищевказані ушкодження могли утворитися від удару мототранспортним засобом з послідуючим падінням з велосипеда на асфальтобетонне покриття (а.п.62-63).

Протокол огляду від 06.03.2016 року та фототаблиці до нього, згідно якого було оглянуто велосипед марки «Україна», що був вилучений в ході огляду місця події ДТП 07.08.2015 року в смт. Градизьк Глобинського району на вул. ОСОБА_9. Зокрема при огляді переднього колеса встановлено, що обід має деформацію, на верхній та нижній трубі рами наявна деформація на середині труби (а.п.73-76).

Протоколи проведення слідчого експерименту від 17.08.2016 року за участю ОСОБА_3, від 17.08.2016 року за участю ОСОБА_6 (а.п.82-90).

Висновок судової автотехнічної експертизи № 963 від 23.12.2016 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці, водій переробленого мотоцикла без д.н.з. ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_3 В даній дорожній обстановці, дії водія мотоцикла із електродвигуном ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 11.3. «Правил дорожнього руху України», і з технічної точки зору знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. В даній дорожній обстановці, технічна можливість з боку велосипедиста ОСОБА_3 запобігти мотоциклу наїзду на нього не визначалася односторонніми діями велосипедиста ОСОБА_3 В даній дорожній обстановці, в діях велосипедиста ОСОБА_3 відсутні невідповідності вимогам «Правил дорожнього руху України», які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП (а.п.93-99).

Висновок комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 114 від 20.03.2017, враховуючи розташування слідової інформації, зафіксованої в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, та схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.08.2015 року, місцем зіткнення мотоцикла із електродвигуном без державного номерного знаку та велосипеда «Україна» розташоване в смт. Градизьк, Глобинського району Полтавської області по вул. Героїв Дніпра, перед початком подряпин на проїзній частині дороги. Враховуючи кінцеве розташування велосипеда та його механічні пошкодження, вірогідно місце наїзду знаходиться на смузі руху велосипеда «Україна». В умовах даної події водій мотоцикла із електродвигуном без державного номерного знаку ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 11.3. «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія мотоцикла із електродвигуном без державного номерного знаку ОСОБА_6 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1., 11.3. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. Технічна можливість запобігти зіткненню з боку велосипедиста ОСОБА_3 не визначалася його односторонніми діями і залежала тільки від односторонніх дій водія мотоцикла ОСОБА_6 У даній дорожній обстановці в діях водія велосипеда ОСОБА_3 відсутні невідповідності вимогам «Правил дорожнього руху України», які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП. (а.п.101-109).

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до наступних висновків.

Водій мотоцикла із електродвигуном без державного номерного знаку ОСОБА_6 виїхав на смугу зустрічного руху, не надав переваги водію велосипеда, що рухався в зустрічному напрямку та допустив зіткнення з ним, чим порушив вимоги п. 11.3 ПДР відповідно до якого «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об’їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

До пояснень обвинуваченого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 стосовно того, що велосипедист рухався на зустріч,суд відноситься критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діяння; б) наслідки; в) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Судом встановлено, що в діях водія ОСОБА_6 наявне діяння, яке полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху.

Відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України зокрема настає у випадку спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Як встановлено судом, від дій ОСОБА_6 настали наслідки які полягають у спричиненні потерпілому ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження.

Діяння обвинуваченого знаходиться в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.

Стороною захисту не надано суду жодного доказу на підтвердження відсутності причинного зв’язку в діяннях ОСОБА_6, яке полягало в порушенні правил безпеки руху з наслідками, які потягли зазначені діяння, а саме дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю, а своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесні ушкодження, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_6, суд враховує, що він вчинив злочин тяжкий злочин, але вчинений з необережності.

Вивчивши особу обвинуваченого суд встановив наступне.

ОСОБА_6 є особою раніше не судимою (а.п. 124, 127-128). Одружений (а.п. 118). Згідно довідки – характеристики, виконавчий комітет Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області не має компрометуючих матеріалів на ОСОБА_6 (а.п.120). На обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.п.122,126), перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом F 07.84 (а.п.123,125). На утриманні обвинуваченого перебуває двоє малолітніх дітей (а.п.192-193). Відомості про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності відсутні.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують обвинуваченому покарання судом також не встановлено.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчиненняз лочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує, що останній після ДТП не зупинив свій транспортний засіб на місці пригоди, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників поліції, не вжив заходів до надання потерпілому першої медичної допомоги, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди та зник з місця пригоди.

Враховуючи викладене, з метою виправлення ОСОБА_6 та запобіганню вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує те, що відомості про те, що під час ДТП ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп’яніння відсутні, тому суд не застосовує до обвинуваченого додаткову міру покарання.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» (а.п.195).

Суд заслухавши думку прокурора, потерпілого та його представника, які не заперечували проти застосування до обвинуваченого акту амністії, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Статтею 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» встановлено, що питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, зокрема осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Зі свідоцтв про народження наданих суду вбачається, що ОСОБА_6 є батьком малолітніх дітей ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.п.193) та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, яким на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» не виповнилось 18 років та відносно них обвинувачений не позбавлений батьківських прав (а.п.194).

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 не відноситься до категорії тих осіб, до яких згідно ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» або ст.4 Закону України «Про застосування амністії в ОСОБА_10» амністія не застосовується. Вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України.

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_6 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Вирішення цивільного позову прокурора.

Прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі фінансового управління Глобинської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_6 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 1837,92 грн. (а.п.7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування потерплої від злочину особи проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як вбачається з розрахунку вартості лікування, громадянин ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 07.08.2015 року по 19.08.2015 року та витрати на його лікування складають 1837,92 грн. (а.п.64-65).

Зазначений цивільний позов підлягає задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі та доведений належними доказами.

Вирішення питання стосовно цивільного позову потерпілого.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 3288,64 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн. (а. п. 19-21).

Відповідно до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як зазначено в ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у виді витрат на пальне в сумі 850,19 грн. суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, оскільки потерпілим не надано доказів на підтвердження того, що пальне витрачалося саме на його транспортування (а.п.24).

Матеріальна шкода завдана потерпілому у виді витрат на лікування підтверджується належними доказами (фіскальними чеками) частково на суму 2168,85 грн. (850,06+247,95+25,25+730+93,10+73,79+73,70+75,00) (а.п. 22-23).

Тому суд дійшов висновку, що позов потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 2168,85 грн.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого в частині компенсації моральної шкоди, суд враховує, що потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в період з 07.08.2015 року по 19.08.2015 року, після вчиненого ДТП обвинувачений не відшкодовував матеріальну та моральну шкоду потерпілому. Також суд враховує те, що на утриманні обвинуваченого перебуває дві малолітні дитини, тому з урахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає, що цивільний позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 10000 грн.

Процесуальні витрати по справі за проведення судових авто-технічних експертиз в розмірі 6630,36 грн. (а.п. 67, 92, 102), відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (а.п. 57-58, 60-61).

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України«Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Цивільний позов Прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6на користь держави в особі фінансового управління Глобинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 02315392, МФО 831019, ГУДКСУ у Полтавській області) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1837,92 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять сім грн. 92 коп.).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2168,85 грн. (дві тисячі сто шістдесят вісім гривень 85 копійок), в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 6630,36грн. (шість тисяч шістсот тридцять грн. 36 коп.).

Речові докази:

- велосипед «Україна», тип рами «жіночий» світло-зеленого та блакитного кольорів, який знаходиться на зберіганні в Глобинському ВП ГУНП в Полтавській області (квитанція № 68 від 07.08.2015 року) - повернути ОСОБА_3;

- мотоцикл із електродвигуном без державного номерного знаку, кустарним способом перероблений із мотоцикла «ІЖ Юпітер 5», який знаходиться на зберіганні в Глобинському ВП ГУНП в Полтавській області (квитанція № 67 від 28.08.2015 року) – повернути ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя А. О. Олефір