Ухвала суду № 74432250, 01.06.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3410/18

Номер провадження 1-кс/404/1289/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Деревянка А.Г., слідчого Шуракова О.П., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні і місті Кропивницькому клопотання прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури, про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12018120020004724 стосовно:

ОСОБА_2, який народився 31.08.1979 року в м. Знам’янка Кіровоградської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, без утриманців, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; тимчасово проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 кімната, 5, в м. Кропивницькому, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 01.06.2017 року за ч.3 ст.185КК України до 5 років 6 місяці позбавлення волі. 01.06.2017 року звільненого по відбуттю призначеного покарання у порядку ч. 5 ст.72 КК України; з 23.04.2018 року в провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда вирішується обвинувальний акт в іншому кримінальному провадженню за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_2,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по зазначеному кримінальному провадженню, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, який підозрюється у тому, що він повторно за попередньою змовою з ОСОБА_3 29.05.2018 року, приблизно о 12:00 год. проник до житла по вул. Чернишевського, 86/25 в м. Кропивницький, звідки повторно таємно викрав майно ОСОБА_4, але був затриманий.

Прокурор підтримав заявлені ним вимоги.

Захисник разом із підозрюваним переконані у надмірній суворості запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки він не переховувався, є нагальна потреба працювати для забезпечення власних потреб, слідству не перешкоджає, процесуальні обов’язки виконує, просить застосувати відносно нього домашній арешт.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки обставини зафіксовані в протоколах: огляду місця події, допиту потерпілого та свідків, пред’явлення особи для впізнання за фотознімками в сукупності містять достатньо даних, про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 за ознаками ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточним оцінюванням доказів займається суд, під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред’явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Так, злочин по якому пред’явлено повідомлення про підозру є: повторним, умисним, корисливим, тяжким, за попередньою змовою групою осіб. Посягає на суспільні інтереси - проти власності, заздалегідь підшуканими знаряддями злочину.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, обдумані, ретельно законспіровані. Підозрюваний соціально не адаптований, не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати, втрачає сталі соціальні зв’язки, раніше неодноразово судимий, не має постійного місця проживання, змінює тимчасові місця проживання. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу який підозрюється у вчиненні злочину в денний час. Раніше судимого. В іншому кримінальному провадженні обвинувачується по семи епізодам тотожних злочинів. Під час розгляду клопотання не заперечує причетність до вчинення ним інших таємних викрадень чужого майна. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, є підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду. За таких умов обґрунтовано вважаю, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У разі застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов’язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на потерпілого та свідків, через обізнаність про адреси їх проживання; знищенню чи перетворенню доказів, що ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, свідчить про ігнорування принципу мирного володіння майном. Перебуваючи на волі без законного джерела доходу, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Зміна місць тимчасового проживання стане передумовою для неявок до слідчого і в суд. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

ОСОБА_2 підозрюється у тяжкому злочині, не пов’язаному із застосуванням насильства, тому згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2018 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

За правилами ст.209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 14 години 29.05.2018 року.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, починаючи з 14 години 00 хвилин, 29 травня 2018 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_2, припиняє свою дію о 14 годині 00 хвилин, 27 липня 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 35240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/3410/18; 1-кс/404/1289/18, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній