Ухвала суду № 74431960, 04.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/244/18 Головуючий у І інстанції Лялик Р. М.Провадження № 22-ц/780/2538/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 38 04.06.2018

УХВАЛА

04 червня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Волохова Л.А., Лівінського С.В.,

розглянувши клопотання ОСОБА_2 при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 20 квітня 2018 року про передачу справи на розгляд до іншого суду у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до нотаріуса Баришівської нотаріальної контори ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтва про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому пожружжям за час шлюбу та свідоцтва від 02.04.1993 року на право на спадщину за законом,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалами Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження у зазначеній справі та призначено її до розгляду на 29 травня 2018 року без повідомлення учасників в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, згідно положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

25 травня 2018 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції заперечення, в якому просив розглянути і вирішити питання доступу до правосуддя та участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні, та повідомити його (ОСОБА_2О.) про дату та час розгляду зазначеного клопотання в судовому засіданні за допомогою електронної пошти або СМС повідомленням. Тобто, ОСОБА_2 не згідний із призначенням справи до розгляду без повідомлення сторін в порядку письмового провадження і просив суд задовольнити його клопотання та призначити справу в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Крім того, після подачі апеляційної скарги, відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду ним подано клопотання про уточнення кола відповідачів та їх розширення за позовом, про приєднання до матеріалів справи копій письмових звернень до голови Апеляційного суду Київської області та витребування копій прийнятих по ним рішень, про забезпечення доступу до правосуддя, про недопустимість подальшого розгляду справи суддями Баришівського районного суду Київської області та Березанського міського суду Київської області.

Однак, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотань слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно вимог ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників.

Крім того, практика Євпропейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала ОСОБА_5 Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц)

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як убачається із заявлених клопотань ОСОБА_2, при вирішенні його апеляційної скарги на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 20 квітня 2018 року про передачу справи на розгляд до іншого суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Тобто, колегія суддів не вбачає підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Щодо інших заявлених клопотань, то колегія суддів вважає, що вони не можуть бути задоволені при вирішення питання щодо передачі справи на розгляд до іншого суду, так як не стосуються предмету розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності відмовити у задоволенні заявлених клопотань.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251, 259, 260, 263, 279 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та про уточнення кола відповідачів і їх розширення за позовом, про приєднання до матеріалів справи копій письмових звернень до голови Апеляційного суду Київської області та витребування копій прийнятих по них рішень, про забезпечення доступу до правосуддя, про недопустимість подальшого розгляду справи суддями Баришівського районного суду Київської області та Березанського міського суду Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: