Ухвала суду № 74431237, 04.06.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/760/18

Провадження № 1-кс/355/284/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про накладення арешту на майно

04 червня 2018 року слідчий суддя Баришівського районного суду Київської області Єременко В.М.,

при секретарі Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про накладення арешту на майноза матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120181100700000260 від 31.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В кінці травня 2018 року в темну пору доби ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, проник на територію кладовища неподалік Свято-Успенської Церкви за адресою6 Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Софіївська, 1, де шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до приміщення дзвіниці Свято-Успенської Церкви, звідки скоїв крадіжку металевого дзвону, чим завдав матеріальної шкоди церковній громаді.

В ході операти вно-розшукових дій було встановлено місцезнаходження металевого дзвону що став предметом посягання. 04.06.2018 року жителька села Морозівка, віл Садова, 12, кв.13 Баришівського району Київської області ОСОБА_3 добровільно видала оперативним працівникам поліції попередньо придбаний у ОСОБА_2 металевий дзвін.

Враховуючи вищевикладене виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане вилучене майно з огляду на те, що у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно являється доказами та є предметами кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення. З метою запобігання можливості зникнення вищенаведеного вилученого майна, його втрати, пошкодження, перетворення, відчуження, а також настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий просить накласти арешт на зазначене майно.

В судове засідання слідчий Шум В.В.на розгляд клопотання не з’явився, подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту на майно без її участі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані слідчим до клопотання, вважає за можливе задовольнити подане до суду клопотанняпро накладення арешту на вилучене майно.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини проголошує, що кожен має право

на повагу до його приватного життя і сімейного життя, до житла і до таємниці

кореспонденцій. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і необхідністю у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Виходячи з вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є арешт майна.

За нормою ч. ч. 1, 2 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Так, у відповідності до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя повинен застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт до слідчого судді, має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 40, 131, 132, 167 - 175 КПК України (в редакції 2012 року) слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 04.06.2018 року у жительки села Морозівка, віл Садова, 12, кв.13 Баришівського району, Київської області під час огляду місця події у ОСОБА_3, яка добровільно видала оперативним працівникам поліції попередньо придбаний у ОСОБА_2 металевий дзвін, що має доказове значення для досудового розслідування та для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема, для отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_4