Постанова № 74431159, 01.06.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2295/18

Провадження № 22-ц/779/625/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Пнівчук О.В., Мелінишин Г.П.,

за участю секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену головуючим суддею Татаріновою О.А. 28 березня 2018 року в м. Івано-Франківськ у справі за скаргою Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», зацікавлена особа – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» звернулося до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Скаржник зазначив, що 25.05.2017 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54025665 на виконання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським міським судом у справі №344/10378/2015 згідно ухвали від 19.09.2016 року про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 25376821 грн. 58 коп. та 405347 грн. 81 коп. витрат арбітражного збору, а всього 25782169 грн. 39 коп.

13.02.2018 року представнику скаржника стало відомо, що представником ПАТ «Укрсоцбанк» подано заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, внаслідок чого 08.02.2018 року державним виконавцем ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову щодо повернення виконавчого документа та постанову про стягнення виконавчого збору. Однак, 13.02.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» повторно подав виконавчий документ на виконання, у зв’язку з чим відкрито нове виконавче провадження.

Вважає, що діями стягувача та державного виконавця порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та діючу ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 року у справі №826/9224/17 про заборону вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні №54025665.

З урахуванням уточненої скарги від 05.03.2018 року просив визнати неправомірним рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, викладеного у формі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.02.2018 року в рамках виконавчого провадження №54025665; скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.02.2018 року в рамках виконавчого провадження №54025665; зобов’язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 13.02.2018 року про відкриття виконавчого провадження №55791886 та постанову від 19.02.2018 року про об’єднання виконавчих проваджень №55791886 та №55755865 у зведене виконавче провадження №55755865.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 березня 2018 року в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», зацікавлена особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовлено.

Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» на дану ухвалу суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаються на її помилковість та необґрунтованість, порушення судом норм чинного законодавства України.

Вказують, що з інформації про виконавчі провадження №54025665 та №55791886, яку розміщено в Автоматизованій системі виконавчих проваджень Міністерства юстиції України вбачається, що повернення виконавчого документу стягувачу та відкриття виконавчого провадження є виконавчими діями. Зокрема, у розділі «Відомості про проведення виконавчих дій» інформації про виконавче провадження №54025665 вказано, що старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. 08.02.2018 року проведено виконавчу дію за назвою «повернення виконавчого документу стягувачу п. 1 ч. 1 ст. 37 (за письмовою заявою стягувача)», а в розділі «Відомості про проведення виконавчих дій» інформації про виконавче провадження №55791886 вказано, що старшим державним виконавцем Канцедалом О.О. 13.02.2018 року проведено виконавчу дію за назвою «відкриття иконавчого провадження».

Тому вважають, що у діях державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України присутній факт умисного невиконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 року, якою заборонено вчиняти будь-які виконавчі дії в рамках виконавчого провадження №54025665, відкритого з примусового виконання виконавчого листа №344/10378/2015 до вирішення адміністративної справи №826/9224/17 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

На підставі наведеного просять скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.03.2018 року, ухвалити в даній справі нове рішення, визнати неправомірним рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, викладене у формі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.02.2018 року в рамках виконавчого провадження №54025665; скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 08.02.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках виконавчого провадження №54025665; зобов’язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядковані державні виконавці Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 і ОСОБА_3, скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 13.02.2018 року про відкриття виконавчого провадження №55791886, і постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 19.02.2018 року про об’єднання виконавчих проваджень №54025665 та №55791886 у зведене виконавче провадження №55834752.

15.12.2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України. Відповідно до п. 9 ст.1 Розділу XIII «Перехідні положення» вказаного Кодексу справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 8 ст. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Представник скаржника у судовому засіданні апеляційного суду подану апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.

Представники ПАТ «Укрсоцбанк» та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про час та місце слухання справи належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» на дії та рішення державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що винесення державним виконавцем постанов, які оскаржуються боржником, є процесуальними діями та не являються виконавчими діями, які було заборонено вчиняти ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 року.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 13 даного Закону передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем (ст.ст. 24, 29 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частинами 1, 3-5 ст. 37, ст. 40 вказаного Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. У такому разі стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску, арешт з майна знімається. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Крім того, у разі повернення виконавчого документа стягувачу із вказаних підстав, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 447 ЦПК України (ст. 383 ЦПК України в редакції 2004 року) та ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом (ст.ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно роз’яснень, які містяться в п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6, виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судом встановлено, що 25.05.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54025665 з виконання виконавчого листа №344/10378/2015, виданого 26.04.2017 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 25376821,58 грн. заборгованості за кредитом та 405347,81 грн. витрат із сплати арбітражного збору, а всього 25782169,39 грн. (а.с. 21).

Встановлено також, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 року, вжито заходів до забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астра Фінанс» до Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії: заборонено Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, його відділам та іншим структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Відділу примусового виконання рішень, посадовим особам Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вчиняти будь-які виконавчі дії в рамках виконавчого провадження №54025665, відкритого з примусового виконання виконавчого листа №344/10378/2015, виданого 26.04.2017 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, - до вирішення адміністративної справи №826/9224/17 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили (а.с. 4-12).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 08.02.2018 року виконавчий лист №344/10378/2015, виданий 26.04.2017 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області та авансовий внесок у розмірі 32000,00 грн. повернуто стягувачу за його заявою (п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження») (а.с. 22).

Постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 08.02.2018 року стягнуто з боржника ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» виконавчий збір (залишок) у розмірі 2064070,19 грн. та відкрито виконавче провадження №55755865 з виконання постанови №54025665, виданої 08.02.2018 року ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення вказаного виконавчого збору (а.с. 24-25).

Як вбачається з Автоматизованої системи виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 13.02.2018 року відкрите виконавче провадження №55791886 (боржник - Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (а.с. 26).

19.02.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було винесено постанову про об’єднання виконавчих проваджень №55755865, №55791886 у зведене виконавче провадження №55834752 (а.с. 27).

Виходячи із системного аналізу вказаних норм права, виконавчі дії - це визначений законом перелік можливих чи обов'язкових способів діяльності державного виконавця за участю необхідних осіб (сторони, поняті, перекладач, спеціаліст), спрямованих на неупереджене, своєчасне та повне виконання рішення.

Поняття проведення виконавчих дій і винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу містять різний правовий зміст.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов здійснювалося з дотриманням норм чинного законодавства, є процесуальними діями, і такі не суперечать ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог закону, скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі, не підлягає.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 136 ЦПК України з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» слід стягнути на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 березня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» (ЄДРПОУ 00218271, вул. Є. Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76014) на користь держави 1762,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01.06.2018 року.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Пнівчук О.В.

ОСОБА_4