Рішення № 74430845, 03.05.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3705/16-ц

Провадження № 2/361/89/18

03.05.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 травня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області державний нотаріус ОСОБА_3, Броварська міська рада Київської області про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_4, яке було видане 29 липня 2015 року Державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 на 1/10 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами під № 39, розташований по вулиці Винниченка у місті Броварах Київської області, що належала померлій ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу 2/5 частин жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу 25 серпня 2005 року, зареєстрованого у реєстрі за № 8936, зареєстрованого Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації в книзі 15, номер запису 3355.

Свій позов обґрунтовує тим, що 29 липня 2015 року державний нотаріус Броварської міської державної нотаріальної контори Київськоїї області ОСОБА_3, видала свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_4 на 1/10 частину житлового будинку та проведено відповідну реєстрацію права власності на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами за адресою: Київська область, м.Бровари, вул. Виниченка Володимира, 39, а саме: будинок – ”А-1” загальною площею 112, 7 кв.м., літню кухню ”Б”, вбиральню ”В”, погріб ”Г” , гараж ”Д”, сарай ”Ж”, сарай ”З”, сарай ”И”, колодязь ” К”, вигрібну яму ”І”, вигрібну яму ”ІІ”, огорожу ”N 2, 4-6”.

В змісті вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 липня 2015 року зазначається, що воно видано на підставі договору купівлі-продажу 2/5 частин жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6 25 серпня 2005 року, зареєстрованого у реєстрі за № 8936, та Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації в книзі 15, номер запису 3355.

Позивач вказує, що відповідно до умов договору купівлі-продажу 2/5 частин жилого будинку від 25 серпня 2005 року в конкретне користування покупців перейшли наступні приміщення жилого будинку (ОСОБА_5 – ?, ОСОБА_4 – ? , ОСОБА_7 – 1/2 ): 1-1 – коридор, корисною площею 13, 4 кв.м., 1-2 – коридор площею 4 ,8 кв.м., 1-3 кімната площею 11, 5 кв.м., 1-4 кімната площею 9, 6 кв.м., 1-5 – кухня площею 10, 2 кв.м., а також надвірні будівлі: літня кухня ”Б”, гараж – ”Е”.

Таким чином, позивач вважає, що в даному разі було оформлене право власності на чуже майно, і це не відповідає умовам договору дарування житлового будинку від 29 грудня 2000 року згідно якого позивачу в конкретне користування дійсно перейшли надвірні будівлі: сарай ”Ж”, ”И”, ”З” , гараж – ”Д”, погріб ”Г”, вбиральня ”Д”, колодязь ”К” , огорожа ”Н”.

06 лютого 2017 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_4, яке було видане 29 липня 2015 року Державним нотаріусом Броварської міської нотаріальної контори ОСОБА_3 на 1/10 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами під № 39, розташований по вулиці Винниченка у м. Броварах Київської області і скасувати його державну реєстрацію в частині оформлення права власності на ім’я ОСОБА_4 на надвірні будівлі та споруди: сарай - ”Ж”, сарай ”И”, сарай ”З”, гараж ”Д” , погріб ”Г”, вбиральня ”Д”, колодязь ” К”, огорожа ”Н” на якій він раніше набув права власності за договором дарування від 29 грудня 2000 року, та відповідні відомості внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі суду надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяв про розгляд справи за його відсутності, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

05 жовтня 2016 року представники позивача подали до суду заперечення проти позову в якому просили в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. 11 січня 2017 року подані пояснення по справі в доповнення до поданих заперечень.

Представник третьої особи Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду подана заява про можливість розгляду справи у відсутності представника.

Представник Броварської міської ради Київської області до суду не з’явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подані письмові пояснення від 05 вересня 2016 року, та відзив на позовну заяву 11 січня 2018 року. В змісті відзиву міститься посилання на ст. 1296, ст. 1297 ЦК України та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та зазначається, що дійсно відповідно до договору купівлі-продажу жилого будинку від 25 серпня 2005 року зареєстрованого в реєстрі за № 8936 в конкретне користування покупців перейшли 2/5 частини жилого будинку та наступні надвірні будівлі: літня кухня ”Б”, гараж ”Е”, а 29 липня 2015 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за № 1-2617.

Суд вислухавши позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд може визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину тільки у разі, якщо буде встановлено, що особа, якій видане свідоцтво не мала права на спадкування або у разі порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб .

Виходячи із засад ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень стаття 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно ч.1, 2, 3 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно п. 6,7 ”Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав .

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2000 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладений договір дарування 3/5 частин будинку під № 39, що знаходиться по вул. Вінниченка, в м.Бровари, і становить 23, 9 кв.м. житлової площі. (а.с.5)

В конкретне користування набувача перейшли наступні приміщення: 2-1 коридор 11, 6 кв.м, 2-2 кладова 2, 6 кв.м., 2-3 житлова 16, 9 кв.м., 2-4 житлова – 7, 0 кв.м., 2-5 кухня площею 6, 7 кв.м., та надвірні будівлі: ”Ж” - сарай, ”И”- сарай, ”З”- сарай, ”Е” гараж, ”Д” - гараж, ”Г” – погріб, ”Д” – вбиральня, ”К” – колодязь, ”Н” – огорожа.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано у реєстрі за р. № 647, зареєстрований в КП Броварської міської ради ”Броварське бюро технічної інвентаризації” за № 3355.

14 лютого 2005 року рішенням Броварського міькрайонного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_10, Броварської міської ради, третя особа Броварський міський відділ земельних ресурсів, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1, Броварської міської ради, третя особа Броварський міський відділ земельних ресурсів про перенесення гаража-задоволено. (а.с. 6) Під час вирішення вказаного спору, судом було встановлено, що батько сторін ОСОБА_8, нотаріально посвідченими договорами подарував: своїй дочці ОСОБА_10 – 6 березня 1998 року: 2/5 частин будинку та літню кухню під літерою ”Б”, а своєму сину ОСОБА_1: 29 грудня 2000 року – 3/5 частин будинку, ”Ж” - сарай, ”И” – сарай, ”З”-сарай, ”Е”- гараж, ”Д” - гараж, ”Г” – погріб, ”Д” – вбиральня, ”К” – колодязь, ”Н” – огорожа, а 08 лютого 2001 року - 0,0354 га земельної ділянки. (а.с. 6). В резолютивній частині рішення суду зазначено, що за ОСОБА_10 визнати право власності на гараж ”Е” у зв’язку із компенсацією ОСОБА_1 його вартості та переходом у власність ОСОБА_10 частини земельної ділянки, на якій він знаходиться.

25 серпня 2005 року був укладений договір купівлі – продажу 2/5 частин жилого будинку (надалі – договір), розташованого в місті Бровари, вул. Вінниченка, № 39 між ОСОБА_10 та ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 за цим договором продавець передала 2/5 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель у власність покупцям в наступних частках:

ОСОБА_11 – 1/10 частини всього жилого будинку ( ? від 2/5);

ОСОБА_4 – 1/10 частини всього жилого будинку (1/4 від 2/5);

ОСОБА_7 – 1/5 частини всього жилого будинку ( ? від 2/5).

В п.1 договору зазначається, що в конкретне користування покупців перейшли слідуючі приміщення жилого будинку: 1-1 – коридор корисною площею 13, 4 кв.м., 1-2 – коридор, корисною площею 4, 8 кв.м., 1-3 – кімната, жилою площею 11, 5 кв.м.; 1-4 кімната , жилою площею 9, 6 кв.м., 1-5 кухня, корисною площею 10, 2 кв.м., а також надвірні будівлі – ”Б” – літня кухня, ”Е” - гараж. ( а.с. 8-9).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 8936, та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 03 жовтня 2005 року.

29 липня 2015 року державним нотаріусом Броварської міської нотаріальної контори Київської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом щодо майна померлої ОСОБА_5, яка померла 24 лютого 2013 року, її дочці ОСОБА_4, яка зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 13)

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: 1/10 частини житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами під № 39, розташований по вул. Винниченка, у місті Бровари, Київської області, що належала померлій ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу 2/5 частин жилого будинку, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу 25 серпня 2005 року, зареєстрованого у реєстрі за № 8936, зареєстрованого Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації в книзі: 15, номер запису : 3355.

В змісті свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 липня 2015 року зазначається, про те, що до будинку примикають наступні надвірні будівлі та споруди: літня кухня ”Б” , вбиральня ”В”, погріб ”Г”, гараж ”Д”, сарай ”Ж”, сарай ”З”,сарай ”И”, колодязь ”К”, вигрібна яма ”І”, вигрібна яма ”ІІ”, огорожа ” № 2,4-6”.

Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 липня 2015 року за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії 1-2617 виданого 29.07.2015 року, зареєстровано на праві спільної часткової власності 1/10 частка житлового будинку, з відповідними надвірними будівлями та спорудами за адресою Київська область, м. Бровари, вул. Винниченка Володимира, будинок 39, а саме будинок ”А-1”, літня кухня ”Б”, вбиральня ”В”, погріб ”Г”, гараж ”Д”, сарай ”Ж”, сарай ”З”, сарай ”И”, колодязь ”К”, вигрібна яма ”І”, вигрібна яма ”ІІ”, огорожа ” № 2,4-6”. (а.с. 14-15).

21 січня 2016 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ”Вжечинська”, про що зроблено відповідний актовий запис № 07, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області видано свідоцтво про зміну імені серії І-ОК № 007395. (а.с. 21).

Таким чином, як вбачається із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 41425346, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/10 частки житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, а саме на літню кухню ”Б”, вбиральню ”В”, погріб ”Г”, гараж ”Д”, сарай ”Ж”, сарай ”З”, сарай ”И”, колодязь ”К”, вигрібну яму ”І”, вигрібну яму ”ІІ”, огорожу ” № 2,4-6”, вказана реєстрація відбулася на підставі заяви з реєстраційним номером: 12575492 ОСОБА_4, хоча між попередніми співвласниками ОСОБА_10 та ОСОБА_1 був здійснений реальний розподіл як будинку, так і надвірних будівель та споруд, що підтверджується нотаріально посвідченими договором дарування від 6 березня 1998 року, договором дарування житлового будинку від 29 грудня 2000 року, рішенням Броварського міського суду Київської області від 14 лютого 2005 року, а також вказані обставини відображені в договорі купівлі-продажу 2/5 частин жилого будинку від 25 серпня 2005 року, в п. 1 зазначено, що співвласникам ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 в конкретне користування із надвірних будівель перейшли: ”Б” літня кухня та ”Е”- гараж, тому реєстрація прав власності на інші об’єкти на підставі виданого 29 липня 2015 року свідоцтва про право власності на спадщину за законом серії та номер: 1-2617 відбулася з порушенням прав власності ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 76 – 80, 259, 263, 265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 29 липня 2015 року виданого державним нотаріусом Броварської міської нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_4, зареєстроване в реєстрі за № 1-2617, спадкова справа № 176/2013 року, серії НАО 852624 на 1/10 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами під № 39, розташований по вул. Винниченка в м. Броварах, Київської області, а саме в частині права власності на надвірні будівлі та споруди: сарай – ”Ж”, сарай – ”И”, сарай – ”З”, гараж ”Д”, погріб - ”Г”, вбиральню – ”Д”, колодязь – ”К”, огорожу – ”Н”, що належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 29 грудня 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за р. № 647.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Радзівіл А.Г.