Ухвала суду № 74429848, 25.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2018 Справа №607/15071/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Братасюка В.М.

з участю секретаря судового засідання Пушкар С.М.

скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №55350076,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №55350076, просить визнати рішення і дії державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №55350076 неправомірними, скасувати постанову про скасування процесуального документа від 12.12.2017 року, скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2017 року та скасувати постанову про арешт майна боржника від 12.12.2017 року. В обґрунтування вимог посилається на те, що на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист № 607/15071/15-ц виданий Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ заборгованості по оплаті вартості навчання в сумі 31426,64грн. та 314,10грн. судового збору, як йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 12.12.2017року головним державним виконавцем Мисан О.П. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, цього ж дня винесено постанову про скасування вказаного процесуального документу без зазначення жодних мотивів чи висновків, на підставі яких прийнято це рішення. В результаті перевищення своїх повноважень головним державним виконавцем Мисан О.П. та безпідставного скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, нею ж була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №55350076, яка є незаконною, оскільки стягувачем в даному виконавчому провадженні є фактично МВС, кошти за виконавчим листом повинні зараховуватися до державного бюджету, строк пред’явлення виконавчого документу становив три місяці і відповідно закінчився 24.04.2017року. Оскільки стягувачем у визначений термін виконавчий лист не пред’явлено до органу ДВС, станом на 12.12.2017року підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні. Також внаслідок неправомірно відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем Мисан О.П. було винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна. З огляду на викладене просить суд вимоги викладені в скарзі задовольнити.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 вимоги викладені у скарзі підтримав та просив їх задовольнити з мотивів викладених у скарзі та заяві про уточнення вимог скарги.

Представник відділу Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області у судове засідання не з’явився, подано відзив на скаргу, у задоволенні скарги просять відмовити.

Представник заінтересованої особи Національної академії внутрішніх справ у судове засідання не з’явився, подано письмове пояснення щодо скарги, у задоволенні скарги просять відмовити.

Суд розглядає справи керуючись принципом диспозитивності – не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

В порядку розділу VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", ст. 447 ЦПК України, передбачене право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою в разі, якщо вони вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п.7 Постанови №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року, роз’яснює, що у разі визнання неправомірними рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби суд зобов’язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

На виконанні в Тернопільському районному відділі ДВС ГТУЮ у Тернопільській області знаходиться виконавче провадження №55350076 з примусового виконання виконавчого листа №607/15071/15-ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом 23.01.2017року на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.09.2016року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ заборгованість по оплаті вартості навчання в сумі 31426,64грн. та 314,10грн. судового збору.

Оскільки вказане рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.09.2016року, було оскаржене в апеляційному порядку і в подальшому 13.12.2016року була винесена ухвала апеляційного суду Тернопільської області про залишення вказаного рішення без змін, то в даному випадку, відповідно до ст. 319 ЦПК України (в редакції від 18.03.2004року, якою визначено, що рішення або ухвала апеляційною суду набирають законної сили з моменту її проголошення), рішення набрало законної сили 13.12.2016року.

28.12.2016року Національна академія внутрішніх справзвернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про видачу виконавчого листа.

23.01.2017року Тернопільським міськрайонним судом було видано виконавчий лист №607/15071/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ заборгованості по оплаті вартості навчання в сумі 31426,64грн. та 314,10грн. судового збору, який направлено поштовою кореспонденцією стягувачу.

15.02.2017 року Національна академія внутрішніх справ звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження до Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Як вбачається із відмітки (у виконавчому листі №607/15071/15-ц) старшого державного виконавця Корлата Г.О. про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу з вказанням причин повернення : «27.03.2017року відмовлено згідно п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

27.11.2017 року Національна академія внутрішніх справ повторно (в межах строку пред’явлення виконавчого листа до виконання до 14.12.2019року) звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження до Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

12.12.2017року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, посилаючись на п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», так як стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску та в заяві зазначено адресу боржника м.Тернопіль. вул.Микулинецька,59, яка не належить до територіальної підвідомчості Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області

Цього ж дня 12.12.2017року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 винесено постанову про скасування вказаного процесуального документу.

Судом встановлено, що підставою винесення постанови про скасування вказаного процесуального документу, стало те, що державним виконавцем було виявлено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження було додано платіжне доручення №5957 від 21.11.2017року про оплату авансового внеску, а адресою місця проживання боржника ОСОБА_3 є м.Тернопіль, вул.Чумацька 1б/39, що зазначено у виконавчому листі.

Таким чином, керуючись ст.ст.3,4,24,25,26,27Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 12.12.2017року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, та направлено за вих.№14985 рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника, що зазначена у виконавчому документі.

Як зазначає ЄСПЛ в рішенні «ОСОБА_4 проти України» (заява N 40450/04):

«51. Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

52. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі ОСОБА_5.) 980_223 …..

53. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (див. рішення у справі "Бурдов проти Росії", N 59498/00, ECHR 2002-III). Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування (див. рішення у справі "Райлян проти Росії" (Raylyan v. Russia), N 22000/03, п. 31, від 15 лютого 2007 року).

54. Суд також повторює, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (див. згадане вище рішення у справі ОСОБА_5; рішення у справі "Ромашов проти України"(Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" (Dubenko v. Ukraine), N 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі "Козачек проти України" (Kozachek v. Ukraine), N 29508/04, від 7 грудня 2006 року).»

Згідно ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті чи вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Відтак аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що скаржником ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів порушення його прав, винесенням

головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та постанови про скасування вказаного процесуального документу, саме як боржника у виконавчому провадженні, а враховуючи, що строк пред’явлення виконавчого листа №607/15071/15-ц для виконання стягувачем не був пропущений, головний державний виконавець Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 діючи відповідно до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та відповідно постанову про арешт майна боржника від 12.12.2017року. Враховуючи, що ході розгляду скарги, посилання скаржника на порушення його прав винесенням рішень і вчиненням дій державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №55350076, не знайшло свого підтвердження, тому підстав для задоволення скарги немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №55350076, про : визнання рішень і дій неправомірними, скасування постанови про скасування процесуального документа від 12.12.2017 року, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2017 року, та скасування постанови про арешт майна боржника від 12.12.2017 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дати складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п. 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі через суд першої інстанції, у 1 5-денний строк з дати складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які орали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.

СуддяОСОБА_5