Постанова № 74429427, 01.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/35/18 Головуючий у 1 інстанції - Кіпчарський М.О.

Провадження № 33/783/243/18 Доповідач - Калиняк О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі:

судді - Калиняк О.М.

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

прокурора - Курача Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2018 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

проживає за адресою: АДРЕСА_1.,

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 352,40 грн. судового збору.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, обіймаючи посаду голови Пустомитівської міської ради згідно з постановою Пустомитівської виборчої комісії №35 від 27.10.2015 року, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, порушив вимоги фінансового контролю, а саме у 10-денний строк з моменту придбання майна письмово не подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані від придбання майна - автомобіля марки « Фольксваген Поло» вартістю 145255,61 грн., що перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2017 року ( 80 000,00 грн.), та свідчить про суттєву зміну майнового стану. Так, 08 червня 2017 року ОСОБА_1 набув у власність автомобіль «Фольксваген Поло», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в період з 00:00 год. 09.06.2017 по 23:59 год. 18.06. 2017, що ним було вчинено тільки 03.07.2017, тобто через 14 днів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі щодо нього. Вважає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й в обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинене з необережності за відсутності корисливого чи іншого особистого інтересу. Однак діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно. Як встановлено судом першої інстанції та визнано прокурором, він (ОСОБА_1.) вчинив вказане правопорушення через необережність. Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в його діях умислу на порушення вимог фінансового контролю. Також відсутні відомості про наявність у діях особи корупційного інтересу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП. Наміру приховати інформацію щодо суттєвих змін свого майнового стану він не мав та в подальшому подав відповідну декларацію. Таке ставлення до діяння може свідчити лише про його необережну форму вини. У диспозиції ст. 172-6 КУпАП не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, а тому вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відсутність ознаки суб'єктивного складу адміністративного правопорушення у частині відсутності вини у формі прямого чи непрямого умислу робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що датою виявлення правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення № 36 від 09.01.2018 року зазначено дату його складення, а саме 09.01.2018. З таким висновком він погодитися не може, оскільки днем вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, слід вважати наступний день після закінчення десятиденного строку, передбаченого для повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про отримання доходу чи придбання майна, як зазначено у п.6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3. Отже, якщо обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані виник у нього 08.06.2017, то датою вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, є 18.06.2017 року.

Що стосується дати виявлення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, то нею слід вважати день виявлення уповноваженим органом не повідомлених відомостей або день опублікування несвоєчасно повідомлених відомостей про відкриття суб'єктом валютного рахунку в установі банку нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта на офіційному веб-сайті НАЗК, тобто у передбаченому законом спеціально для контролювання майнового стану суб'єктів, відкритому джерелі, належному, до того ж, антикорупційному правоохоронному органу. Результат пошуку цієї інформації у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування показав, що днем опублікування інформації про зміни у майновому стані ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті НАЗК є 03.07.2017, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру декларацій. Днем закінчення передбаченого ч.3 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення в такому разі слід вважати 03.10.2017.Оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції строк передбачений ч.3 ст. 38 КУпАП закінчився, то провадження в ній підлягало закриттю й накладення на нього адміністративного стягнення за межами цього строку є незаконним.У п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП зазначено, що протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, складають уповноваженні на це посадові особи, зокрема, Національна поліція та НАЗК, а також є ч.3 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції». В даному випадку є явна колізія закону, і в даному випадку повинен застосовуватися спеціальний нормативно-правовий акт, яким є Закон України «Про запобігання корупції». Оскільки йому інкриміновано правопорушення, яке полягає у несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, тобто адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складати протокол про адміністративне правопорушення мають повноваження лише уповноваженні особи НАЗК. А тому в даному випадку є порушення його права на справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на викладені в ній мотиви, та пояснив, що 08 червня 2017 року придбав у власність автомобіль. Оскільки був зайнятий по роботі, то з 08 червня 2017 року по 18 червня 2017 року не мав часу, щоб подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. У цей час він не хворів, знаходився на робочому місці. Умислу на вчинення правопорушення не мав.

Прокурор Курач Ю.І. апеляційну скаргу заперечив, просить постанову судді залишити без зміни.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 на підтримку апеляційних вимог, висновок прокурора Курача Ю.І. щодо законності судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 36 від 09 січня 2018 року (а.с. 2-7);

- поясненнями ОСОБА_1 про придбання ним 08 червня 2017 року ним укладено автомобіля марки «WOLKSWAGEN POLO» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 145255,61 грн. згідно з договором купівлі-продажу. Цього ж дня він отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у регіональному сервісному центрі МВС у Львівській області. До 03 липня 2017 року у нього не було можливості подати в електронній формі до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані через велику зайнятість по роботі;

- постановою від 27 жовтня 2015 року, згідно з якою визнано обраним на посаду Пустомитівського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року ОСОБА_1 (а.с.12);

- рішенням № 10 Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області від 12.11.2015, яким, зокрема, присвоєно голові Пустомитівської міської ради ОСОБА_1 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах ІV категорії посад місцевого самоврядування (а.с.15);

- попередженням про спеціальні обмеження, встановлені законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби», згідно з яким ОСОБА_1 ознайомлений 11 листопада 2015 року про встановлені цими законодавчими актами спеціальні обмеження (а.с.18-19);

- договором купівлі-продажу №4641/2017/490388, рахунком та актом приймання-передачі від 08.06.2017, згідно з якими автомобіль «WOLKSWAGEN POLO» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 145255,61 грн. придбаний, переданий та зареєстрований ОСОБА_1 08 червня 2017 року (а.с.29-33);

- повідомленням про суттєві зміни ОСОБА_1 (а.с.46-49).

При розгляді справи в суді першої інстанції суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення суд вважає необґрунтованими й до уваги не бере.

Відповідно до п.1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення (в т.ч. передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9) мають право складати, зокрема, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Отже доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено не уповноваженим суб'єктом, є необгрунтованими.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується такими формами вини як умисел або необережність. Твердження апелянта про те, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони скаладу даного правопорушення є лише вина у формі умислу, не ґрунтується на нормах закону.

Щодо дати виявлення правопорушення, то апеляційний суд виходить з матеріалів справи, з яких вбачається, що 04 грудня 2017 року Управління захисту економіки у Львівській області звернулося з листом № 6814/39/112/03 до голови Пустомитівської міської ради ОСОБА_1 у зв'язку з проведенням аналізу дотримання антикорупційного законодавства суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, головою Пустомитівської міської ради під час декларування суттєвих змін після придбання автомобіля «Фольксваген Поло» вартістю 145256 грн. (а.с.9).

Згідно з ч.3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З наведеного вище вбачається, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП накладене на ОСОБА_1 в межах строків, визначених законом, і покликання в апеляційній скарзі на те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції (09 лютого 2018 року) закінчився строк, передбачений ч.3 ст. 38 КУпАП, є безпідставним.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі за ч.2 ст. 172-6 КУпАП немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2017 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Калиняк