Ухвала суду № 74429421, 01.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/6557/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-з/783/60/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого – Павлишина О.Ф.,

суддів – Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

секретар Бохонко Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_2 про роз»яснення рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2016 року в цивільній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2016 року та на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації ? частини квартири та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації ? частини квартири. В порядку поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя передано у особисту приватну власність ОСОБА_3 квартиру №15, яка знаходиться в будинку №33 на вул. М.Лисенка в м. Львові. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію ? частини вартості квартири №15, яка знаходиться в будинку №33 на вул. М.Лисенка в м. Львові, в розмірі 660 444 грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 229 грн. 40 коп. судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати в розмірі 2381,91 грн. та стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 3211,59 грн.

Рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2016 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації ? частини квартири та передачу порядку поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, у особисту приватну власність ОСОБА_3 квартиру №15, яка знаходиться в будинку №33 на вул. М.Лисенка в м. Львові, стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації ? частини вартості квартири №15, яка знаходиться в будинку №33 на вул. М.Лисенка в м. Львові, в розмірі 660 444 грн. 50 коп., стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 229 грн. 40 коп. судового збору скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цих позовних вимог. Додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня 2016 року скасовано. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 3211 (три тисячі двісті одинадцять) грн. 59 (п»ятдесят дев»ять) коп. судового збору, стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 3184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 41 (сорок одну) коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 35 (тридцять п»ять) коп. судових витрат. В решті рішення залишено без змін.

ОСОБА_2 подала заяву, відповідно до якої просить роз»яснити рішення апеляційного суду, посилаючись на те, що судами визнано спірну квартиру об»єктом права спільної сумісної власності, однак в резолютивній частині рішення відсутня вказівка про визнання за нею права власності на ? частин квартири чи визнання квартири спільним сумісним майном, що унеможливлює її право зареєструвати право власності на частину квартири. Просить винести ухвалу, якою роз»яснити рішення в частині визнання квартири №15, яка знаходиться в будинку №33 на вул. М.Лисенка в м. Львові спільним майном подружжя та визнання за ОСОБА_2 права власності на ? її частину.

Оскільки судове засідання проводиться без виклику учасників справи, колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України слід проводити без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

Згідно з роз"яснень, викладених у п. 21 Постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення в цивільній справі", відповідно до ст.221 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином, законодавець вказує на те, що суд може роз'яснити своє рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості або ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Однак, як вбачається з заяви, в такій не наведено обставин на підтвердження, які саме положення резолютивної частини рішення є незрозумілими чи припускають кілька варіантів тлумачення.

Крім того, рішенням апеляційного суду визнано таким, що відповідає положенням закону та обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що спірна квартира є об»єктом спільної сумісної власності подружжя – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.187).

А відтак, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви та роз»яснення рішення.

Керуючись ст.271 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз»яснення рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2016 року в цивільній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2016 року та на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 31 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації ? частини квартири та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю.

Ухвала набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст складено 01.06.2018 року.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_4