Ухвала суду № 74429238, 30.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/466/18 Головуючий у 1 інстанції: Тімечко О.В.

Провадження № 11-сс/783/390/18 Доповідач: Белена А. В.

Категорія: зап.захід – варта

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Белени А.В.,

суддів – Головатого В.Я., Маліновської-Микич О.В.,

секретаря судового засідання – Щербая В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 17.05.2018 року, по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140070004304, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, якою обрано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби,

за участю:

прокурора – Головко Л.В.

захисника-адвоката – ОСОБА_1,

підозрюваний -ОСОБА_2,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 17.05.2018 року частково задоволено клопотання слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обрано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони залишати у період з 20.00 год. по 7.00 год. своє житло за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язавши підозрюваного (обвинуваченого) прибувати за кожною вимогою до суду, відділу поліції та прокуратури.

Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 17 липня 2018 року включно.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні, а також переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, неодружений, на утриманні осіб немає, неодноразово виїжджав за державний кордон. Відтак саме домашній арешт запобігатиме вказаним ризикам.

Слідчий суддя мотивуючи своє рішення про часткове задоволення клопотання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час вказав, що врахував обґрунтованість пред’явленої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується: даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31 грудня 2017 року; даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_4; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_5; даними висновку комісійної судової автотехнічної експертизи від 2 травня 2018 року, які є достатніми на даному етапі кримінального провадження для визнання підозри обґрунтованою. Будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді щодо обраного запобіжного заходу, та постановити нову ухвалу, якої застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 особисте зобов’язання.

Апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням вимог кримінального процесуального закону та свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не було враховано та не спростовано доводів сторони захисту про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту оскільки відсутня обґрунтована підозра та відсутні будь-які докази існування ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

Апелянт покликається, що ОСОБА_2 не визнає своєї вини у вчиненні ДТП, оскільки вважає, що саме водій автомобіля « Шевроле Лачетті» перевищив дозволену швидкість та спричинив ДТП, що підтверджується відеозаписом з камер відео фіксації ОСОБА_2Ю, діяв у відповідності до Правил дорожнього руху України так, як при здійсненні маневру поворуту ліворуч переконався у безпечності такого маневру, врахував, що автомобіль, який рухався в зустрічному напрямку знаходився на значній відстані, що однозначно дозволяло ОСОБА_2 безпечно здійснити поворот ліворуч. Наслідки у вигляді тілесних ушкоджень в потерпілої могли настати, в тому числі, через порушення ПДР іншим учасником ДТП, а саме водієм автомобіля « Шевроле Лачетті».

Апелянт зазначає, що основною причиною застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, разом з тим слідчим суддею не було обґрунтовано покликання про те, що ОСОБА_2 має намір переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, а також те, що він має намір будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Тобто ухвала суду першої інстанції винесена на припущеннях. Судом не взято до уваги підстави, які вказують на відсутність у підозрюваного наміру уникати від розслідування чи суду, а саме наявність міцних соціальних зв’язків: батьків, сестри; наявність постійного місця проживання; ОСОБА_2 є студентом інституту 4 курсу денної форми навчання і закінчення навчання припадає на 30.06.2018 року, планує захист практик и та наступає переддипломна підготовка до захисту диплому, в липні планує вступати на освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр».

Апелянт вважає, що слідчий суддя безпідставно не застосував більш м’який запобіжний захід ніж той, що зазначено в клопотанні слідчого, а тому просить застосувати до ОСОБА_2 особисте зобов’язання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, підтримані підозрюваним, про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги – без задоволення, оглянувши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Матеріалами провадження, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повній мірі.

Матеріалами провадження, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повній мірі.

31.12.22017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140070004304 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_2 (а.с.18).

14.05.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2896 КК України (а.с.3-4).

14.05.2018 року слідчий ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці (а.с.1-2).

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів клопотання ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років та віднесений законом до категорії тяжких.

Крім того, при вивчені матеріалів справи апеляційний суд встановив, що слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні з необережності інкримінованого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років, його молодий вік, стан здоров'я, сімейний стан (неодружений та на утриманні осіб немає, майновий стан (не працює, однак навчається), особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, може переховуватись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, незаконно впливати на потерпілу та свідка.

На думку колегії суддів обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби слідчий суддя не позбавив апелянта можливості вирішувати свої соціально-побутові питання, тобто можливості забезпечувати життєві потреб підозрюваного, продовжити навчання, а тому необхідності в обранні ОСОБА_6 більш м’якого запобіжного заходу у вигляду особистого зобов’язання колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що прокурором доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та слідчий суддя обґрунтовано частково задоволив клопотання прокурора, при цьому врахувавши конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного.

З огляду на вищевказане, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність у справі наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, щодо особи підозрюваного ОСОБА_2 та наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає та залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст.176 - 178, 181, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 17.05.2018 року, по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017140070004304 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: